15

Тема 1. Система науково-дослідної роботи в педагогічному виші. Специфіка соціально-педагогічного дослідження

МЕТА: Сформувати уявлення щодо змісту поняття «соціально-педагогічне дослідження», усвідомити можливості екстраполяції н.д. на площину студентської наукової роботи.

1. Суть і значення науково–дослідної роботи студентів, її мета і завдання.

2. Поняття «соціально-педагогічне дослідження».

3. Структура процесу соціально-педагогічного дослідження та загальна характеристика його основних етапів.

4. Види наукових робіт студентів. Аналіз структури курсової та кваліфікаційної (бакалаврської, дипломної) роботи.

5. Робота з інформаційними джерелами. Правила оформлення.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Архипова С. П. Основи соціально-педагогічних досліджень : навч. посіб. / [авт.-уклад. С. П. Архипова]. – Черкаси : Вид. від ЧНУ імені Богдана Хмельницького, 2011. – 240 с. – С. 8–15, 55–58.

2. Методологія і методи соціально-педагогічних досліджень (в першоджерелах, лекціях та практичних завданнях) : навч. посіб. / [С. О. Борисик, А. І. Конончук, Н. І. Яковець, Ю. М. Щербина]. – Ніжин : Редакційно-видавничий відділ НДПУ ім. М. Гоголя, 2002. – 288 с.

3. Методичні рекомендації і вимоги до написання наукових робіт (рефератів, курсових і дипломних [для студ. cпец. 6.010106, 7.010105 – Соціальна педагогіка] .– 2-ге вид., доп. і перероб. / укл. Л. В. Литовченко, за наук. ред. В. П. Шпак. – Полтава : ПНПУ, 2010. – 72 с. – С. 4–10.

4. Пєхота О. М. Основи педагогічних досліджень : навч. посіб. / О. М. Пєхота, І. П. Єрмакова. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К. : Знання, 2013. – 288 с. – (Вища освіта ХХІ століття).

5. П’ятницька-Позднякова І. С. Основи наукових досліджень у вищий школі : навч. посіб. / І. С. П’ятницька-Позднякова. – К. : Центр навч. літ-ри, 2003. – 116 с. – С. 8–14.

6. Шейко В. М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності : підручн. / В. М. Шейко, Н. М. Кушнаренко. – 5-те вид., стер. – К. : Знання-Прес, 2011. – 296 с. – С. 11–29, 119–137.

1. Суть і значення науково - дослідної роботи студентів,

її мета і завдання.

1. Суть і значення науково-дослідної роботи студентів, її мета і завдання

Кожен фахівець повинен мати уявлення про методику й організацію науково-дослідницької діяльності, про науку та основні її поняття.

Наука – це сфера людської діяльності, спрямована на вироблення нових знань про приводу, суспільство й мислення, а також є результатом суспільного розподілу праці, відокремлення розумової праці від фізичної, перетворення пізнавальної діяльності в особливу галузь занять певної групи людей.

Поняття «наука» включає в себе як діяльність, спрямовану на здобуття нового знання, так і результат цієї діяльності – суму здобутих наукових знань, що є основою наукового розуміння світу. Науку ще розуміють як одну з форм людської свідомості. Термін «наука» застосовується для назви окремих галузей наукового знання.

Основними категоріями науки є: факти, поняття, закони, теорії, проблеми, методологія і методика.

Наука виникла в момент усвідомлення незнання, що в свою чергу викликало об’єктивну необхідність здобуття знання. Процес руху людської думки від незнання до знання називають пізнанням, в основі якого лежить відбиття і відтворення у свідомості людини об’єктивної дійсності. Знання – перевірений практикою результат пізнання дійсності, адекватне її відбиття у свідомості людини.

У межах наукової діяльності оперують як стихійно-емпіричними, так і науковими знаннями. Наукові окремі відомості, які людина отримує внаслідок суб’єктивних спостережень називають стихійно-емпіричним знанням. Джерелом стихійно-емпіричного знання є людський досвід, набутий у процесі безпосередньої практичної діяльності.

Наукове знання принципово відрізняється від стихійно-емпіричного своєю цілеспрямованістю, систематичністю, наступністю, новизною та унікальністю, обґрунтованістю висунутих положень, інтегративністю, органічним співвідношенням теорії і практики. Специфіка наукового знання виявляється внаслідок і засобом досвіду.

Наукове пізнання – це дослідження, яке характерне своїми особливими цілями і задачами, методами отримання і перевірки нових знань. Воно сягає сутності явищ, розкриває закони їх існування та розвитку, тим самим вказуючи практиці можливості, шляхи і способи впливу на ці явища та зміни згідно з їхньою об’єктивною природою.

Основою і рушійною силою пізнання є практика, вона дає науці фактичний матеріал, який потребує теоретичного осмислення.

Діалектика процесу пізнання полягає в протиріччі між обмеженістю наших знань і безмежною складністю об’єктивної дійсності. Пізнання – це взаємодія суб’єкта й об’єкта, результатом якого є нове знання про світ.

Наукова діяльність – інтелектуальна творча діяльність, спрямована на здобуття і використання нових знань. Вона існує в різних видах:

1. науково-дослідницька діяльність;

2. науково-організаційна діяльність;

3. науково-інформаційна діяльність;

4. науково-педагогічна діяльність;

5. науково-допоміжна діяльність та ін.

Кожен із зазначених видів наукової діяльності має свої специфічні функції, завдання, результати роботи.

У межах науково-дослідницької діяльності здійснюються наукові дослідження. Наукове дослідження – цілеспрямоване пізнання, результати якого виступають як система понять, законів і теорій.

Суб’єктами наукової діяльності є: вчені, наукові працівники, науково-педагогічні працівники, а також наукові установи, наукові організації, вищі навчальні заклади III—IV рівнів акредитації, громадські організації у сфері наукової та науково-технічної діяльності.

Науково-дослідницька діяльність студентів забезпечує ви рішення таких основних завдань:

• формування наукового світогляду, оволодіння методологією і методами наукового дослідження;

• надання допомоги студентам у прискореному оволодінні спеціальністю, досягненні високого професіоналізму;

• розвиток творчого мислення та індивідуальних здібностей студентів у вирішенні практичних завдань;

• прищеплення студентам навичок самостійної науково-дослідницької діяльності;

• розвиток ініціативи, здатності застосувати теоретичні знання у своїй практичній роботі, залучення найздібніших студентів до розв’язання наукових проблем, що мають суттєве значення для науки і практики;

• необхідність постійного оновлення і вдосконалення своїх знань;

• розширення теоретичного кругозору і наукової ерудиції майбутнього фахівця;

• створення та розвиток наукових шкіл, творчих колективів, виховання у стінах вищого навчального закладу резерву вчених, дослідників, викладачів.

Мета науково-дослідної діяльності у навчальному процесі: сприяти поглибленому засвоєнню студентами спеціальних навчальних дисциплін, допомогти найповніше виявити свою індивідуальність, сформувати власну думку щодо кожної дисципліни. При цьому особлива увага приділяється залученню студентів до збору, аналізу та узагальнення кращого практичного досвіду, проведення соціологічних та експериментальних досліджень, підготовки доповідей і повідомлень.

Наукова робота для студентів є складовою навчального плану і організовується на основі «Положення про наукову роботу студентів», розробленого Міністерством освіти і науки України, де чітко сформульовані завдання для кафедр і факультетів.

Усі види і форми науково-дослідної роботи студентів спрямовані на активізацію творчих здібностей, застосування наукових методів при вирішенні практичних завдань. Зміст і форми науково-дослідної діяльності мають відповідати основним напрямам науково-дослідної діяльності вищого навчального закладу, факультету.

Науково-дослідницька діяльність студентів – це системне утворення, яке має свою структуру і форми.

Науково-дослідна робота студентів у межах навчального плану є обов’язковою для кожного студента і охоплює майже всі форми навчальної роботи:

• написання наукових рефератів з конкретної теми в процесі вивчення дисципліни соціально-гуманітарного циклу, фундаментальних і професійно-орієнтованих, спеціальних дисциплін, курсів спеціалізації та за вибором;

• виконання лабораторних, практичних, семінарських та самостійних завдань, контрольних робіт, що містять елементи проблемного пошуку;

• виконання нетипових завдань дослідницького характеру в період виробничої практики;

• підготовка та захист курсових і кваліфікаційних робіт, пов’язаних із науковою проблематикою кафедри.