
- •Розкрийте суть інтелектуальних, соціально-політичних та ідеологічних передумов виникнення соціології як науки.
- •Проаналізуйте інституційну структуру суспільства. Поясніть види та функції соціальних інститутів.
- •51.Розкрийте суть поняття соціальних змін. Проаналізуйте модернізацію як тип соціальних змін
- •52.Проаналізуйте соціальні класи в модерному соціумі.
- •Проаналізуйте поняття соціальної стратифікації та критерії соціальної стратифікації.
- •54.Проаналізуйте поняття організаційного розвитку, організаційних змін, інновацій
- •Проаналізуйте концепцію соціальної аномії в соціології.
- •Проаналізуйте історичні типи стратифікації.
- •Проаналізуйте поняття «цінності» в соціології.
- •Розкрийте суть соціального прогнозування.
- •Проаналізуйте поняття соціальна роль.
- •Розкрийте суть моделювання соціальних процесів в соціології.
- •Проаналізуйте поняття соціальних норм в соціології.
- •Проаналізуйте досвід модернізації суспільств Східної Азії та постленінські трансформації.
- •Проаналізуйте поняття гендеру в соціології.
- •Розкрийте суть освіти як соціального інституту.
- •Розкрийте суть соціологічного дослідження економічної поведінки.
- •Проаналізуйте поняття якість соціологічної інформації.
- •67.Проаналізуйте інститути та агенти соціального контролю
- •68.Розкрийте суть соціологічного дослідження політичної культури
- •69.Проаналізуйте поняття маргінальності в соціології
- •70. Проаналізуйте явище соціальної ексклюзії.
- •72. Обґрунтуйте соціальну обумовленість політики. Здійсніть типологізацію політичних режимів в соціології.
- •73. Розкрийте суть модерну як проблеми соціологічного теоретизування
- •74. Проаналізуйте основні методи соціального прогнозування.
- •75. Проаналізуйте соціологічне дослідження соціальних організацій
- •76. Проаналізуйте поняття соціального статусу в соціології.
- •77. Розкрийте сутність поняття соціальної групи. Обґрунтуйте особливості соціологічного підходу до аналізу груп.
- •78. Проаналізуйте суспільні рухи як агенти соціальних змін.
- •79. Розкрийте суть поняття соціальна мобільність. Обґрунтуйте її класифікацію та механізми.
- •80.Розкрийте функціонування особистості в системі соціальних зв’язків. Проаналізуйте етапи та агенти соціалізації особистості.
- •81.Розкрийте суть поняття етнічна структура суспільства. Проаналізуйте особливості міжетнічних конфліктів.
- •82.Розкрийте зміст поняття сім`ї, її структури та функцій.
- •83.Проаналізуйте поняття культури в соціології. Розкрийте особливості соціологічного підходу до аналізу культури.
- •84,Проаналізуйте дитинство як соціальний феномен.
- •85.Проаналізуйте соціологічне дослідження нерівностей в суспільстві.
- •86.Розкрийте суть підприємництва як соціального явища.
- •87.Розкрийте суть основних різновидів методу опитування.
- •88.Розкрийте поняття парадигми в соціології. Обґрунтуйте мультипарадигмальний статус сучасної соціологічної теорії.
Проаналізуйте історичні типи стратифікації.
Е. Гідденс, виділив такі системи стратифікації як рабство, касти, стани і класи.
• рабство — найбільш виражена форма нерівності, коли деякі індивіди буквально належать іншим як їхня власність;
• касти пов'язують найчастіше з культурою індійського субконтиненту. Однак термін "каста" не індійського, а португальського походження й означає "рід" (або "чистий рід"). В індійців для опису кастової системи використовувалися інші слова, зокрема "варна" і "джаті". Варни включають чотири категорії, що ранжуються за соціальним престижем. Належать до цих груп і"недоторкувані", займаючи найнижчу позицію. Джаті визначають групи, усередині яких кастові ранги мають організований характер;
• стани були частиною європейського феодалізму, але існували й в багатьох інших традиційних цивілізаціях. Феодальні стани включали страти з різними обов'язками й правами: стан, який складався з аристократії й дворянства; стан, що складався з духівництва, котре, маючи більше низький статус, малобільші привілеї; "третій стан" — слуги, вільні селяни, торговці й художники;
• класи — більші групи людей, що розрізняються загальними економічними можливостям, які впливають на їхній стиль життя. Власне, багатство разом із заняттям складає головну передумову класових розходжень. Основні класи, що існують у західних суспільствах: вищий (володіє або прямо контролює виробничі ресурси: багатії, великі промисловці, верхівка керівництва), середній (більшість "білих комірців" і професіоналів), робітники ("сині комірці" або зайняті ручною працею); у деяких індустріальних країнах четвертий клас — селянство (люди, зайняті в традиційних типах сільськогосподарського виробництва).
Класи у свою чергу також стратифіковані. Наприклад, відзначає Е. Гідденс, існує тенденція досить чіткого поділу статусу усередині вищого класу розвинених капіталістичних країн між власниками "старих" і "нових" грошей. Родини, чия власність передається в спадщину через кілька поколінь, часто нехтують тими, хто став багатим завдяки власній діяльності.
Поняття "середній клас" охоплює представників деяких професій і занять. Вищий середній клас складається в основному з менеджерів і професіоналів, що одержали вищу освіту. Нижчий клас містить у собі конторський персонал, продавців, учителів, медсестер та ін. У більшої частини нижчого середнього класу ("сірих комірців") соціальні й політичні позиції близькі до тих, які характерні для "синіх комірців". Середнє положення між вищими й нижчими "прошарками" цього класу займають власники малого бізнесу, власники приватних магазинів і невеликих фермерських господарств.
Важливим джерелом поділу робітничого класу ("синіх комірців") є рівень кваліфікації. Вищий робітничий клас розглядається як "робітнича аристократія", члени якої мають найбільш високий дохід, кращі умови праці й гарантії роботи. Нижчий робітничий клас зайнятий некваліфікованою працею, що вимагає невеликого тренування, дає низький дохід і невелику гарантію зайнятості.
Можна зробити висновок, що теорія соціальної стратифікації бере за початок теорію класів К. Маркса, але є більш об'єктивною, загальною і підкріпленою емпіричним матеріалом.
Американська модель: вищий-вищий клас – начальники, вищий клас – погані начальники, вищий-середній – клерки тощо, середній-середній, нижчий-середній, нижчий-нижчий.