
- •Розкрийте суть інтелектуальних, соціально-політичних та ідеологічних передумов виникнення соціології як науки.
- •Проаналізуйте інституційну структуру суспільства. Поясніть види та функції соціальних інститутів.
- •51.Розкрийте суть поняття соціальних змін. Проаналізуйте модернізацію як тип соціальних змін
- •52.Проаналізуйте соціальні класи в модерному соціумі.
- •Проаналізуйте поняття соціальної стратифікації та критерії соціальної стратифікації.
- •54.Проаналізуйте поняття організаційного розвитку, організаційних змін, інновацій
- •Проаналізуйте концепцію соціальної аномії в соціології.
- •Проаналізуйте історичні типи стратифікації.
- •Проаналізуйте поняття «цінності» в соціології.
- •Розкрийте суть соціального прогнозування.
- •Проаналізуйте поняття соціальна роль.
- •Розкрийте суть моделювання соціальних процесів в соціології.
- •Проаналізуйте поняття соціальних норм в соціології.
- •Проаналізуйте досвід модернізації суспільств Східної Азії та постленінські трансформації.
- •Проаналізуйте поняття гендеру в соціології.
- •Розкрийте суть освіти як соціального інституту.
- •Розкрийте суть соціологічного дослідження економічної поведінки.
- •Проаналізуйте поняття якість соціологічної інформації.
- •67.Проаналізуйте інститути та агенти соціального контролю
- •68.Розкрийте суть соціологічного дослідження політичної культури
- •69.Проаналізуйте поняття маргінальності в соціології
- •70. Проаналізуйте явище соціальної ексклюзії.
- •72. Обґрунтуйте соціальну обумовленість політики. Здійсніть типологізацію політичних режимів в соціології.
- •73. Розкрийте суть модерну як проблеми соціологічного теоретизування
- •74. Проаналізуйте основні методи соціального прогнозування.
- •75. Проаналізуйте соціологічне дослідження соціальних організацій
- •76. Проаналізуйте поняття соціального статусу в соціології.
- •77. Розкрийте сутність поняття соціальної групи. Обґрунтуйте особливості соціологічного підходу до аналізу груп.
- •78. Проаналізуйте суспільні рухи як агенти соціальних змін.
- •79. Розкрийте суть поняття соціальна мобільність. Обґрунтуйте її класифікацію та механізми.
- •80.Розкрийте функціонування особистості в системі соціальних зв’язків. Проаналізуйте етапи та агенти соціалізації особистості.
- •81.Розкрийте суть поняття етнічна структура суспільства. Проаналізуйте особливості міжетнічних конфліктів.
- •82.Розкрийте зміст поняття сім`ї, її структури та функцій.
- •83.Проаналізуйте поняття культури в соціології. Розкрийте особливості соціологічного підходу до аналізу культури.
- •84,Проаналізуйте дитинство як соціальний феномен.
- •85.Проаналізуйте соціологічне дослідження нерівностей в суспільстві.
- •86.Розкрийте суть підприємництва як соціального явища.
- •87.Розкрийте суть основних різновидів методу опитування.
- •88.Розкрийте поняття парадигми в соціології. Обґрунтуйте мультипарадигмальний статус сучасної соціологічної теорії.
51.Розкрийте суть поняття соціальних змін. Проаналізуйте модернізацію як тип соціальних змін
Соціа́льна змі́на - процес появи нових рис і елементів в соціальних структурах і в системах соціальних взаємостосунків.
Саме поняття фіксує факт зрушення, зміни в широкому розумінні слова. Соціальні зміни відбуваються на рівні міжособистісних відносин, на рівні організацій та інститутів, малих і великих соціальних груп, на місцевому, соціетальному та глобальному рівнях.
Соціологія аналізує різні типи соціальних змін: еволюційні й революційні, короткострокові й довгострокові, організовані й стихійні, насильницькі й добровільні, усвідомлені й неусвідомлені, а також зміни на рівні індивіда, групи, організації, інституту, суспільства та ін.
Протягом більшої частини історії людства — близько 200 тис. років — соціальні зміни відбувалися дуже повільно. Приблизно і90 тис. років людство займалося збиранням і мисливством, не змінюючи чогось практично у своєму способі життя. Лише із розвитком землеробства почалися зміни трохи інтенсивніші, хоча й усе ще досить повільні. Однак, починаючи від часу промислової революції, — соціальні зміни відбуваються безперервно і стають все інтенсивнішими. Власне, процес переходу від ручної праці до машинної, від мануфактури до фабрики тому і називається промисловою революцією, бо він змінив організацію людського суспільства й усі сторони його життя. Відтоді майже кожне нове покоління живе у зовсім іншому світі, порівняно з тим, у якому жило попереднє. І сьогодні ми переживаємо черговий етап динамічних змін — інформаційну революцію. Нинішній час диктує необхідність постійного навчання і оновлення протягом життя своїх професійних вмінь для того, щоб встигнути за інтенсивними соціальними змінами.
Щоб продемонструвати динаміку прискорення соціальних змін, американський соціолог Елвін Тоффлер у 1970 р. навів такий красномовний приклад: "Якщо останні 50 тисяч років людської історії розділити на відрізки часу приблизно по 62 роки, то отримаємо близько 800 таких відрізків. З них 650 минули у печерах. Лише за останніх 70 таких відрізків історії людства стало можливим ефективно передавати інформацію від покоління до покоління завдяки писемності. Тільки в останні 8 відрізків люди отримали друковане слово. Лише в останні два дехто І подекуди використовував електричний двигун. А абсолютна більшість тих матеріальних благ, які ми використовуємо сьогодні, були придумані протягом останнього, 800 відрізка людської історії.
52.Проаналізуйте соціальні класи в модерному соціумі.
Поняття "клас", як і раніше, входить до концептуального каталогу соціології. За його допомогою намагаються осмислити зміни в структурах економіки і суспільства. У розвинених країнах відбувся поділ власності і контролю за нею. Перебіг соціального життя дедалі частіше регулюється формальними організаціями (багатонаціональними компаніями, політичними партіями). Складається нова структура економіки з незнаними досі заняттями та професіями. Світ, здається, остаточно визнав неминучість нерівності та відсутність переконливих і привабливих альтернатив їй. Ці зміни настільки радикальні, що соціологи говорять про "новий середній клас", "новий робітничий клас", "клас менеджерів", "новий правлячий клас". Досягнутий рівень добробуту диктує цінності, політичні настанови і переваги, що надають суспільству більшої згуртованості. Інструментальний колективізм замінив колишню групову неприязнь, однак, на думку деяких соціологів, не відмінив класів та класової ситуації.
Сучасний американський соціолог Ерік Олін Райт зараховує себе до прибічників марксистської традиції і в дослідженні класів сучасного суспільства виходить зі способу виробництва. Останній навіть тепер не є однорідним, поряд з розвиненим капіталістичним виробництвом існує просте товарне і дрібнотоварне виробництво; значною власністю іноді володіють численні акціонери, проте керує нею обмежена кількість менеджерів; на великих та середніх підприємствах, що становлять основу економіки, влада розподілена нерівномірно. Звідси й різні базисні, проміжні, а також суперечливі позиції в економічній структурі суспільства: власники значних, середніх та дрібних капіталів, наймані робітники, менеджери на великих та малих підприємствах, що мають повноваження і відповідальність, керують власністю, але не володіють нею. Три ознаки, вважає Е.О.Райт визначають сьогодні належність до класу — власність та її розміри, кваліфікація і компетентність, відповідальність або участь у прийнятті рішень чи владі.
Англійський соціолог Джон Голдторп пропонує визначати клас, виходячи із заняття. Найістотнішими характеристиками заняття є статус за наймом (роботодавець чи найманий робітник), рівень доходу, ступінь економічної безпеки (ризик втратити роботу або капітал), шанси на економічний успіх, місце в системі влади та контролю за процесом виробництва, міра автономії в роботі, а частково й престиж заняття в суспільстві. З урахуванням названих характеристик кожне заняття належить до одного з 11 класів керівники найвищого рівня в державі та різних галузях економіки; керівники середнього рівня; спеціалісти з вищою освітою; працівники сфери послуг; дрібні власники, що наймають робітників; дрібні власники, які не наймають робітників; фермери; техніки та майстри; кваліфіковані робітники; напівкваліфіковані й некваліфіковані робітники; працівники сільського господарства.
У соціології сьогодні склалися два основних підходи до інтерпретації поняття "клас". Насамперед класи розглядаються як позиції в структурі виробництва та розподілу. Однак частіше до ознак класу зараховують певну культуру, життєвий устрій, порівняно стійкі традиції. В цьому разі (переконані прихильники такого підходу) можна говорити про "соціальний клас", як і годиться в соціологи!"? Тоді міркування соціолога збігаються з уявленнями, що циркулюють у суспільстві про поведінку та ознаками тих чи інших соціальних типів. Відомо, наприклад, що купці гуляли з розмахом, козаки вважалися носіями вільнолюбства, різночинці були нетерпимими.
Отже, належати до класу означає отримати доступ до певного обсягу матеріальних і соціальних благ, володіти конкретним обсягом влади і відповідальності, розпоряджаючись людьми і різноманітними ресурсами, бути носієм специфічних сподівань та домагань, а в більш широкому розумінні — й культури: поводити себе стосовно інших людей або подій згідно із ситуацією, набутими поняттями та уявленнями. Інституціоналізована приватна власність та зміцнілий ринок є конче необхідними передумовами існування класів як елементів економічної структури. Виходячи із соціологічної традиції, що склалася, ми не можемо говорити про існування класів в Україні: і приватна власність, і ринок є більше гаслами і метою, ніж реальністю, а звичаї та зразки поведінки переважної більшості населення формувалися далеко не за ринкових умов.