
- •Розкрийте суть інтелектуальних, соціально-політичних та ідеологічних передумов виникнення соціології як науки.
- •Проаналізуйте інституційну структуру суспільства. Поясніть види та функції соціальних інститутів.
- •51.Розкрийте суть поняття соціальних змін. Проаналізуйте модернізацію як тип соціальних змін
- •52.Проаналізуйте соціальні класи в модерному соціумі.
- •Проаналізуйте поняття соціальної стратифікації та критерії соціальної стратифікації.
- •54.Проаналізуйте поняття організаційного розвитку, організаційних змін, інновацій
- •Проаналізуйте концепцію соціальної аномії в соціології.
- •Проаналізуйте історичні типи стратифікації.
- •Проаналізуйте поняття «цінності» в соціології.
- •Розкрийте суть соціального прогнозування.
- •Проаналізуйте поняття соціальна роль.
- •Розкрийте суть моделювання соціальних процесів в соціології.
- •Проаналізуйте поняття соціальних норм в соціології.
- •Проаналізуйте досвід модернізації суспільств Східної Азії та постленінські трансформації.
- •Проаналізуйте поняття гендеру в соціології.
- •Розкрийте суть освіти як соціального інституту.
- •Розкрийте суть соціологічного дослідження економічної поведінки.
- •Проаналізуйте поняття якість соціологічної інформації.
- •67.Проаналізуйте інститути та агенти соціального контролю
- •68.Розкрийте суть соціологічного дослідження політичної культури
- •69.Проаналізуйте поняття маргінальності в соціології
- •70. Проаналізуйте явище соціальної ексклюзії.
- •72. Обґрунтуйте соціальну обумовленість політики. Здійсніть типологізацію політичних режимів в соціології.
- •73. Розкрийте суть модерну як проблеми соціологічного теоретизування
- •74. Проаналізуйте основні методи соціального прогнозування.
- •75. Проаналізуйте соціологічне дослідження соціальних організацій
- •76. Проаналізуйте поняття соціального статусу в соціології.
- •77. Розкрийте сутність поняття соціальної групи. Обґрунтуйте особливості соціологічного підходу до аналізу груп.
- •78. Проаналізуйте суспільні рухи як агенти соціальних змін.
- •79. Розкрийте суть поняття соціальна мобільність. Обґрунтуйте її класифікацію та механізми.
- •80.Розкрийте функціонування особистості в системі соціальних зв’язків. Проаналізуйте етапи та агенти соціалізації особистості.
- •81.Розкрийте суть поняття етнічна структура суспільства. Проаналізуйте особливості міжетнічних конфліктів.
- •82.Розкрийте зміст поняття сім`ї, її структури та функцій.
- •83.Проаналізуйте поняття культури в соціології. Розкрийте особливості соціологічного підходу до аналізу культури.
- •84,Проаналізуйте дитинство як соціальний феномен.
- •85.Проаналізуйте соціологічне дослідження нерівностей в суспільстві.
- •86.Розкрийте суть підприємництва як соціального явища.
- •87.Розкрийте суть основних різновидів методу опитування.
- •88.Розкрийте поняття парадигми в соціології. Обґрунтуйте мультипарадигмальний статус сучасної соціологічної теорії.
Проаналізуйте поняття соціальних норм в соціології.
Цілісна динамічна система соціальних норм є необхідною умовою життя суспільства і функціонування держави, об'єднань громадян та окремого індивіда.
Система соціальних норм відображає досягнутий ступінь економічного, соціально-політичного і духовного розвитку суспільства, історичні та національні особливості держави.
Соціальні норми гарантують не лише певний порядок у суспільстві, а й забезпечують певний рівень свободи суб'єктів.
Дослідження соціальних норм пов'язано з аналізом суспільних відносин та діяльності індивідів. Під суспільними відносинами, вважають В. Селіванов та Н. Діденко, слід розглядати стійкі, типово необхідні нормативно-упорядковані соціальні зв'язки у вигляді соціальної дії, яка виявляє залежність та спільність людей, соціальних угруповань, в основі котрої лежать інтереси та потреби індивідів, взаємний обмін духовними і матеріальними цінностями.
Соціальна діяльність об'єктивно зумовлена потребами суспільства й має цілеспрямований характер. Взаємодія суб'єктів між собою та в процесі спілкування з природою, взаємозв'язки, які при цьому виникають, потребують унормування.
М. Бобнева, наприклад, вважає, що соціальні норми формуються у процесі свідомої, цілеспрямованої діяльності суб'єктів, зумовленої ефективними факторами, які надають нормі «об'єктивної владності».
У юридичній літературі деякі вчені зауважують, що сутність соціальної норми розкривається через об'єктивні та суб'єктивні характеристики. Об'єктивний характер соціальної норми зумовлюється необхідністю підтримувати в суспільстві стабільність та порядок, потребами соціальних систем саморегуляції, необхідністю закріпити різні соціальні зв'язки, які постійно повторюються та виникають у процесі соціальної діяльності суб'єктів. Суб'єктивний характер соціальної норми обумовлений можливістю індивідів, соціальних груп усвідомити потреби суспільства у встановленні ціннісних еталонів поведінки та закріпити їх у різних правилах, приписах, знакових системах, сформувати певний рівень правової свідомості, який відповідав би рівню розвитку суспільства.
Окремі автори не поділяють думки про синтез об'єктивного та суб'єктивного фактора в соціальній нормі. Вони вважають, що їй притаманний об'єктивний характер, зумовлений розвитком суспільних відносин та необхідністю закріпити існуючі в суспільстві внутрішні закономірні взаємозв'язки.
Заслуговує на увагу позиція М. Кельмана, О. Мурашина, котрі розглядають соціальну норму як правила поведінки загального характеру, що виникли у процесі історичного розвитку, і регулюють різні сфери суспільних відносин, мають зміст, зумовлений свідомо-вольовою діяльністю людей, рівнем економічного, соціального й культурного розвитку суспільства та забезпечуються різноманітними засобами соціального впливу.
У цьому визначенні соціальних норм закладені ті їх ознаки, які дають можливість розглядати останні як важливий регулятор соціальної взаємодії суб'єктів, як стійкі соціальні зв'язки, що створюються в результаті цільової діяльності чи виникають внаслідок закономірних актів поведінки, які повторюються, та адекватного суб'єктивного усвідомлення цих норм, які набувають різних форм.
М. Матузов та А. Малько вважають, що соціальні норми — це об'єктивно необхідні правила спільного людського буття, вказівники на межу необхідної та можливої поведінки.
Норма — це завжди певні правила поведінки, які встановлюють, зобов'язують, забороняють, дозволяють ті чи інші дії у певних умовах, одночасно вони є засобом суспільного чи державного контролю за поведінкою суб'єктів.
У юридичній літературі існує точка зору, що «норма» та «правило» застосовуються як рівнозначні, взаємозамінні категорії. Однак деякі вчені вважають, що «правило» — це вужча категорія, оскільки воно міститься лише у диспозиції правової норми.
П. Недбайло зазначає, що соціальні норми — це правила загального характеру, які відображають потреби суспільного життя та мають вирішальне значення для практичної діяльності людей.
В. Кудрявцев підкреслює, що норма — це міра позитивної, суспільно корисної поведінки, спрямованої на досягнення певного результату, інтересу.
Узагальнивши наведене вище, слід зазначити, що соціальна норма — це правило загального характеру, що характеризує певну сферу життєдіяльності суспільства, встановлюється державою, суспільством, об'єднаннями громадян чи окремими суб'єктами з метою чіткого формулювання прав та обов'язків суб'єктів суспільних відносин.
У юридичній літературі виділяють такі ознаки соціальної норми:
— Вони є правилами поведінки, що визначають можливу та необхідну поведінку суб'єктів суспільних відносин.
— Вони мають загальний характер, тобто поширюються на невизначене коло осіб та невизначену кількість випадків.
— Встановлюються чітко визначеними суб'єктами.
— Регламентують певну сферу суспільних відносин.
— Мають особливе значення для суспільства, що визначає ступінь обов'язковості норм.
— Певним чином гарантуються та забезпечуються.
Соціальні регулятори, за допомогою яких здійснюється комплексний вплив на свідомість та поведінку суб'єктів, створюють цілісну систему.
У соціології соціальні норми за різними критеріями поділяються на елементарні та складні, інтенсивні і екстенсивні, прогресивні та регресивні, спонтанні і директивні, «живі» та «мертві», функціональні і не функціональні.