28. Особливості розлучення у мусульманському праві

Важливою складовою мусульманського шлюбу є весільний викуп «махра», жінка його може отримати одразу після укладення шлюбного договору, звісно якщо вона від нього не відмовилася. «Махрою» може бути як грошова сума, так і річ, яка має певну цінність.

Однією з важливих повинностей чоловіка після укладання шлюбного договору є забезпечення відповідних умов життя дружині, умови для дружин повинні бути однаковими для всіх. Також і становлення має бути гідним, яке вимагають традиції. До переліку умов утримання дружини входять: забезпечення продуктами харчування, одягом, покриття рахунків за лікування, а також обслуговування дружини, враховуючи служниць. Звісно, обсяг плати на утримання встановлюється відповідно до матеріального забезпечення чоловіка. Чоловік може зменшити витрати на утримання дружини, якщо ж та не підкоряється йому. Але варто зазначити, що ступінь належності жінки чоловіку в мусульманських країнах різний і жінка сама визначає свої права при укладенні шлюбного договору.

Поряд з інститутом укладення шлюбу діє і інститут його розірвання. Законодавство більшості мусульманських країн допускає розлучення за декількома положеннями, а саме за ініціативою чоловіка, за взаємним узгодженням подружжя або за рішенням суду.

Чоловік, який є повнолітнім і дієздатним, у здоровому глузді може розірвати шлюб, з поважних причин. Чоловік може дати три розлучення. Перше і друге розлучення можуть бути ним скасовані. Третє розлучення є остаточним, але після нього подружжя може знову одружитися, якщо жінка вийде заміж за іншого, вступить із ним у фактичні статеві зв'язки, тричі отримає розлучення і пройде період «ідда».

Розлучення за домовленістю між подружжям вимагає взаємне бажання сторін і складається договір, де вказано, що шлюб розривається добровільно. Але варто зазначити, що в усіх мусульманських країнах є свій законодавчий підхід до цього питання.

Розірвати шлюб мають право в мусульманських країнах або чоловік, або жінка. Причинами можуть бути: хвороба, фізична вада одного з подружжя. Зокрема жінка може вимагати розлучення, якщо її чоловік є відсутнім протягом 1-2 років, що приносить їй моральні збитки, навіть якщо його місцезнаходження відоме. Розірвати шлюб суд може внаслідок конфлікту між подружжям або нанесенням одним із них моральних збитків іншому, після цього, якщо відносини в шлюбі неможливі суд розриває їх, але є можливість надання так званого періоду «відстрочки», для того, щоб подружжя помирилось.

Законодавство окремих мусульманських країн встановлює особливі правила, які приймаються внаслідок зловживання чоловіком прав на розлучення, зокрема цей чоловік повинен утримувати дружину, якщо в неї не буде для цього можливостей.

Після розлучення діти, які народилися в шлюбі залишаються проживати з батьком, якщо чоловік помирає, то його дружину з дітьми бере під опіку опікун.

Розглянути інститути шлюбних відносин у мусульман не можна повноцінно без вивчення частини кримінального права, а саме «злочинів групи хадд», яка вміщує такий вид злочину, як перелюб. Перелюб належать до найстрашніших злочинів, означає позашлюбні статеві відносини. Вважається, що цей гріх стоїть на заваді продовження роду, погрожує принципам моралі і інтересам сім'ї.

У Корані сказано «перелюбника і перелюбницю побивайте кожного з них сотнею ударів. Не шкодуйте їх, якщо ви віруєте в Аллаха… Нехай буде присутня при їньому покаранні група віруючих» [ХХIV; 2]. Таке суворе покарання свідчить про те, що сім'я в мусульман займає одну з перших позицій у суспільстві. Але для того щоб довести провину потрібні свідчення чотирьох чоловіків протягом одного року. Вони обов'язково повинні бути віруючими. Якщо в свідченнях очевидців є розбіжності, що дають підстави засумніватися в їхній щирості, то такі свідки притягаються до відповідальності за недоведене звинувачення, і їх карали вісімдесятьма батогами, але відповідальність за злочин встановлюється згідно з бажанням потерпілого, який може пробачити винуватця.

Варто зазначити, що якщо чоловік звинуватив в перелюбі свою дружину і це не було доведено, то він не несе ніякої відповідальності. Якщо він стверджує, що дружина народила дитину від іншого і повторить це п'ять разів (ліан), то дружину карають за перелюб. Але якщо вона п'ять разів присягнеться Аллахом, що ця дитина від чоловіка, то батьком признається чоловік, але шлюб розривають назавжди. Зараз така система покарання діє не в усіх арабських країнах, наприклад в Об'єднаних Арабських Еміратах лише частково.

29. Спадкові відносини у МПрП та особливості їх колізійно-правового регулювання

30. Види заповіту у МПрП та особливості їх виконання

31. Правове регулювання іноземного інвестування.