1 Раз на рік спеціальною навантажувальною машиною.

Вартість будівництва молочних підприємств промислового типу

із підвальним зберіганням гною на 21 % дорожча. На їх споруджен-

ня потрібно бетону на 55 % і сталі на 75 % більше, ніж на комплекси

з видаленням гною самопливом. Високі капітальні витрати на буді-

вництво таких корівників не сприяють їхньому широкому впрова-

дженню в практику тваринництва. Проте нижчі затрати праці на

виробництво одиниці продукції й кращі зоогігієнічні умови для

утримання молочної худоби забезпечують приміщенням такого типу

певну перспективу.

Якщо у приміщеннях під щілинною підлогою влаштовують тран-

шеї, то на їхньому дні монтують скребкові установки, які згрібають

гній у поперечні канали, а з них такими самими установками вида-

ляють його у гноєнакопичувач, розташований біля приміщення. З

гноєнакопичувача гній вивантажують на транспортні засоби ков-

шовим конвеєром і вивозять для складування. Розділ 4

179

Технологія виробництва молока

У молочному скотарстві спосіб видалення гною гідрозмивом не

застосовують, оскільки поки що не розроблені ефективні способи

використання рідкого гною.

4.12. Отримання, обробка та реалізація молока

Молоко належить до цінних продуктів харчування людини, оскіль-

ки містить усі необхідні для життєдіяльності організму поживні ре-

човини. Енергетичність (калорійність) 1 кг молока становить 2721 кДж

(650 ккал). Його складові беруть участь у регуляції кислотно-лужної

рівноваги, посилюють опірність організму проти несприятливих

умов навколишнього середовища.

Важливим захисним чинником є білок молока, який в організмі

зв’язує пари кислот і лугів, нейтралізує важкі метали та інші шкід-

ливі для здоров’я людини речовини. За поживністю 1 кг молока

прирівнюється до 200 г м’яса. Щоденне вживання 0,5 л молока на

50 % Забезпечує добову потребу людини в жирі і на 30 % у білку

тваринного походження.

Молоко використовують для виготовлення кисломолочних про-

дуктів (кисле молоко, кефір, ацидофілін, ацидофільне молоко, сир

кисломолочний тощо), які добре перетравлюються організмом лю-

дини, мають антибіотичні, лікувальні, дієтичні властивості, стиму-

люють секреторну діяльність шлунка й згубно впливають на гниль-

ну мікрофлору кишок. Для боротьби з передчасною старістю

І. І. Мечніков запропонував вживати кисле молоко, виготовлене на

чистих культурах молочнокислих бактерій.

Серед цінних продуктів харчування — вершкове масло, сири,

згущене молоко тощо. Добова потреба людини в молочних продук-

тах у перерахунку на молоко становить 1430 г, а структура вживан-

ня така: масло — 27,4 %, молоко питне і кисломолочні продукти —

36,5, сир кисломолочний — 10,0, сир твердий — 13,5, сметана —

10,4, молочні консерви — 2,2 %.

Щоб уникнути передчасного псування молока, запобігають по-

траплянню в нього мікроорганізмів. Основне джерело забруднен-

ня — це вим’я корів, де з брудом накопичується велика їх кількість.

У перших цівках молока мікроорганізмів у 40 разів більше, ніж в

останніх. Через дійковий канал вони потрапляють у вим’я, тому

його необхідно ретельно підмивати, витирати насухо й здоювати

перші цівки молока в окремий посуд. Після пастеризації таке моло-

ко використовують для годівлі молодняку сільськогосподарських

тварин.

Шкіра й волосяний покрив тварин забруднюються гноєм та під-

стилкою, в яких міститься багато мікрофлори, особливо кишкової

палички і маслянокислих бактерій. У 1 г бруду, що знаходиться наРозділ 4

180

Технологія виробництва молока

поверхні шкіри тварин, міститься до 20 млн бактерій. Тому за годи-

ну до доїння або після нього корів треба чистити, а забруднені ді-

лянки мити теплою водою з милом. Необхідною умовою чистоти є

достатня кількість сухої підстилки й своєчасна заміна брудної.

Багато мікрофлори міститься в повітрі приміщення, особливо піс-

ля прибирання й роздавання сухих кормів. Разом з пилом вона по-

трапляє в молоко, тому доїти корів треба до роздавання таких кор-

мів або через 1 – 1,5 год після цього. Перед доїнням приміщення

провітрюють.

Згодовування коровам великої кількості соковитих кормів спри-

чинює шлунково-кишкові розлади і створює додаткові умови забруд-

нення молока. Джерелом забруднення може бути молочний посуд

та апаратура. Після використання їх миють із застосуванням дезін-

фікуючих розчинів, споліскують водою, обливають окропом або про-

парюють, висушують і перевертають догори дном.

Доїльні установки «Молокопровід», «Ялинка», «Тандем» облад-

нані миючим устаткуванням, яке забезпечує циркуляційне проми-

вання та дезінфекцію всієї системи, яка стикається з молоком.

Забруднюють молоко і посуд мухи. Одна муха може бути перенос-

ником близько 1 млн бактерій. Для боротьби з ними на фермі засто-

совують пестициди, а на вікнах, що відкриваються, кріплять мета-

леві сітки.

Обслуговуючий персонал має стежити за чистотою рук і спецодя-

гу. Особливо багато мікроорганізмів накопичується під нігтями. В

1 г такого бруду їхня кількість може досягати 38 млн. Тому чистоті

спецодягу й рук приділяють значну увагу.

Розвиток мікрофлори, яка потрапила в молоко, протягом перших

2 – 3 год пригнічується антибактеріальними речовинами, що міс-

тяться у свіжовидоєному молоці. До них належать лізоцими, лейко-

цити, антитіла тощо. Період активної дії антибактеріальних речо-

вин (2 – 3 год) називають бактерицидною фазою молока.

Облік молока здійснюють зважуванням або визначенням

об’єму. У першому випадку використовують ваги, в другому — мо-

локоміри. Об’ємні одиниці у вагові переводять за середньою густи-

ною молока (1,03), але фактична густина може бути більшою або

меншою за середню величину. Кількість об’ємних одиниць пере-

множують на показник густини молока й одержують вагові одиниці.

Крім простих засобів обліку, використовують індивідуальні та

групові лічильники молока (УЗМ-1А). Їх застосовують на будь-якій

доїльній установці, де є молокопровід. Облік молока можна вести

від 50 і більше корів за умови, що на лінії одночасно працює не бі-

льше від шести доїльних апаратів. Якщо доїння корів відбувається в

молокопровід, а молоко збирають у цистерни чи ванни, то його кіль-

кість встановлюють за допомогою вимірювальної лінійки, якою об-

ладнано молокозбірний посуд. Розділ 4

181

Технологія виробництва молока

На молочних фермах, де доїння корів організовано в доїльних

залах, молоко від кожної тварини надходить у прозорий молокозбір-

ник із поділками. Після видоювання корови воно відсмоктується

вакуумом і по молокопроводу надходить до молочарні.

Крім індивідуального, застосовують груповий облік молока. У мо-

лочарню від групи корів, закріплених за оператором, молокопрово-

дом молоко надходить у окремі баки. Кількість надоєного молока

записують до журналу надою.

4.12.1. Первинна обробка молока

На кожній фермі в спеціальній прибудові посередині корівника,

а на великих фермах в окремих приміщеннях, обладнують молочар-

ню. Безпосередньо в умовах ферми проводять первинну обробку

молока, яка передбачає очищення його від механічних домішок

(фільтрування) та охолодження.

Очищення молока від механічних домішок (фільтруван-

ня). Під час доїння в молоко можуть потрапляти різні механічні

домішки (волос, пил тощо). Тому з метою зменшення забруднення

його фільтрують. Якщо корів доять у стійлах і молоко зливають у

фляги, то в горловини фляг вставляють цідилки з фільтрами або

обв’язують їх фільтрувальною тканиною. Найдоцільніше використо-

вувати фільтри із штучної тканини (лавсан, енант), які легко про-

миваються, міцні й не жовтіють. Для обробки 1 т молока необхідно