- •1. Заходи безпеки під час проведення ветеринарно-санітарних обробок і обстежень корів.
- •2.Техніка безпеки при обслуговуванні бугаїв-плідників на фермах і на станціях штучного осіменіння.
- •3. Засоби безпечної роботи при обслуговуванні свиней.
- •4. Заходи безпеки при розчищенні і підковуванні коней.
- •7. Заходи безпеки під час роботи з птицею.
- •1. Організація заходів з виробничої санітарії.
- •2. Гігієна праці і правила особистої гігієни працівників тваринництва.
- •3.Особиста гігієна працівників ферм.
- •4. Виробничі шкідливості, що впливають на організм людини, і засоби їх усунення
- •5. Вибір місця під будівництво тваринницьких, птахівницьких і побутових приміщень.
- •6. Вимоги охорони праці до виробничих і санітарно-побутових приміщень.
- •7. Вимоги до мікроклімату приміщень.
- •Й швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень у холодний і перехідний періоди року (гост 12.1.005—76)
- •(Гост 12.1.005—76)
7. Вимоги до мікроклімату приміщень.
Людина постійно перебуває в безпосередній взаємодії з навколишнім середовищем, яке характеризується метеорологічними умовами і різним ступенем чистоти повітря. Метеорологічні умови складаються з мікроклімату приміщень і грунтово – кліматичних умов поза приміщеннями.
Мікроклімат приміщень характеризується температурою, вологістю, швидкістю руху повітря та інтенсивністю теплового випромінювання обладнання. Метеорологічні умови виробничого середовища (у робочій зоні) безпосередньо впливають на теплообмін між організмом людини і навколишнім середовищем, визначаючи напрям та інтенсивність процесів терморегуляції організму. Віддача тепла людиною в навколишнє середовище здійснюється випромінюванням, через випаровування вологи з поверхні шкіри і слизових оболонок, а також конвекцією. При нормальній температурі повітря (18—20°С) людина віддає в навколишнє середовище шляхом випромінювання близько 44% тепла, конвекцією — 33% і через випаровування вологи — 23%. Пристосовуючи ці процеси до конкретних умов повітряного середовища, людина зберігає температуру тіла на достатньо постійному рівні (36,6°С).
Проте при несприятливому співвідношенні факторів метеорологічних умов можливі випадки, коли, незважаючи на посилання процесів терморегуляції, організм людини може зазнавати перегрівання або переохолодження. Перегрівання виникає при підвищенні температури і вологості, при незначній швидкості руху повітря, коли в організмі утруднюється віддача надлишку тепла випромінюванням і випаровуванням вологи. При перегріванні настає розслаблення організму, виникають швидка стомлюваність, головний біль, нудота, рясне потові виділення і в найбільш тяжких випадках — втрата свідомості, виникає тепловий удар. Ступінь перенесення людиною теплової радіації показано в табл. 2.
Таблиця 2. Ступінь перенесення людиною теплової радіації
Характеристика теплової радіації |
Одиниці вимірювання |
Перенесення теплової радіації, с |
|
Ккал/см2, хв |
Дж/см2, хв |
||
Слабка |
0,4-0,8 |
1,7-3,35 |
Тривалий час |
Помірна |
0,8-1,5 |
3,35-6,3 |
180-300 |
Середня |
1,5-2,3 |
6,3-9,6 |
40-60 |
Значна |
2,3-3,0 |
9,6-12,6 |
20-30 |
Висока |
3,0-4,0 |
12,6-16,7 |
12-24 |
Сильна |
4,0-5,0 |
16,7-20,9 |
8-10 |
Дуже сильна |
Понад 5,0 |
Понад 20,9 |
2-5 |
Примітка. У виробничій обстановці джерело випромінювання дає в основному інфрачервоні промені з довжиною хвилі 0,7—3,0 мкм, з них промені з довжиною хвилі 0,7—1,5 мкм проникають глибоко в тканини, а довші поглинаються шкірою.
При низькій температурі, підвищеній вологості значній швидкості руху повітря можливе переохолодження організму внаслідок посиленої тепловіддача. При цьому знижується працездатність людини, з’являється загальна слабість, сонливість, а під час роботи на відкритому повітрі може трапитись обмороження. Крім того, при низьких температурах і високій вологості повітря знижується стійкість організму проти простудних захворювань. Тому з усіх несприятливих фізичних факторів вогкість повітря вважають найбільш шкідливою для здоров’я людини.
Оптимальними є такі параметри мікроклімату, як і при тривалому і систематичному впливі на людину забезпечують збереження нормального функціонального і теплового стану організму без напруження його фізіологічної здатності до терморегуляції, що створює відчуття теплового комфорту і є передумовою для нормальної працездатності.
Гігієнічні норми параметрів мікроклімату залежать і від категорії праці. До категорії І належать легкі фізичні роботи, що виконуються сидячи, стоячи або пов’язані з ходінням, але не потребують систематичного фізичного напруження чи піднімання й перенесення великих вантажів. Категорія II — фізичні роботи середньої важкості — поділяються на Па (пов’язані з постійним ходінням або виконуються стоячи чи сидячи) і ІІб (пов’язані з перенесенням вантажу до 10 кг). До категорії III належать важкі роботи з перенесенням вантажу масою більше 10 кг. Ці норми залежать також від пори року. Відповідно до ГОСТІ , 12.1.005—76, оптимальні норми температури, відносної вологості й швидкості руху повітря в робочій зоні
виробничих приміщень залежно від категорії робіт і періодів року повинні відповідати величинам, наведеним у табл. З, а гранично допустимі – у табл. 4.
Таблиця 3. Оптимальні норми температури, відносної вологості й швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень
(ГОСТ 12.1005-76)
Періоди року |
Категорія робіт |
Температура, 0С |
Відносна вологість, % |
Швидкість руху повітря, м/ сек |
Холодний і перехідний період року |
Легка – І Середньої тяжкості ІІа Середньої важкості – ІІ б Важка – ІІІ |
20-23
18-20
17-19 16-18 |
60-40
60-40
60-40 60-40 |
0,2
0,2
0,3 0,3 |
Теплий період року |
Легка – І Середньої тяжкості ІІа Середньої важкості – ІІ б Важка – ІІІ |
22-25
21-23
20-22 18-21 |
60-40
60-40
60-40 60-40 |
0,2
0,3
0,4 0,5 |
Таблиця 4. Допустимі норми температури, відносної вологості
