4. Виробничі шкідливості, що впливають на організм людини, і засоби їх усунення

На виробництві завжди можуть бути виробничі шкідливості, тобто можливість впливу на працюючих небезпечних і шкідливих виробничих факторів (ГОСТ 12.0.002—74).

Відповідно до ГОСТ 12.0.003—74 усі небезпечні й шкідливі виробничі фактори поділяються за природою дії на фізичні, хімічні, біологічні та психофізичні.

Група фізичних небезпечних і шкідливих виробничих факторів поділяється на такі підгрупи:

машини і механізми, що рухаються; незахищені рухомі елементи виробничого обладнання; вироби, заготовки і матеріали, що пересуваються;

підвищена запорошеність і загазованість-повітря робочої зони;

підвищена або знижена температура поверхонь обладнання й матеріалів;

підвищена або знижена температура, вологість, рухомість повітря, підвищена або знижена іонізація повітря, недостатня освітленість у робочій зоні та ін.

Група хімічних небезпечних і шкідливих виробничих факторів поділяється: за характером дії на організм людини—на загально-токсичні, подразнюючі, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні фактори, що впливають на репродуктивну функцію; за способом проникнення в організм людини — на фактори, що діють через дихальні шляхи, через травну систему, через шкіру.

Група біологічних небезпечнихі шкідливих виробничих факторів включає біологічні об'єкти, дія яких на працюючих спричинює травми або захворювання; до цієї групи належать мікроорганізми, бактерії, віруси, рикетсії, спірохети, грибки, найпростіші макроорганізми (рослини і тварини).

Група психофізичних небезпечних і шкідливих виробничих факторів за ха­рактером дії поділяється на фізичні і нервово-психіч­ні перенапруження. Фізичні перенапруження, в свою чергу, поділяються на статичні, динамічні й гіподинамічні. Нервово-психічні перенапруження поділяються на розумові перенапруження, перенапруження аналізаторів, монотонності праці та емоційні перенапру­ження.

Професійні шкідливості не завжди є постійно дію­чими. При проведенні відповідних санітарно-технічних заходів вони можуть бути повністю або майже повністю усунуті.

Професійні або виробничі шкідливості, що трап­ляються в сільському господарстві, можна поділити на 3 групи.

Перша група — шкідливості, пов'язані з неправиль­ною організацією праці (надмірна напруженість нер­вової системи, надмірна або одностороння напруже­ність м'язового чи кісткового апарату, напруженість зору і слуху, тривале вимушене одноманітне поло­ження тіла, неправильний режим праці).

Друга група — шкідливості, пов'язані з особливо­стями виробничого процесу: а) фізичні фактории — нисока або низька температура, теплове випроміню­вання, підвищена вологість повітря, пил, шум, вібра­ція; б) хімічні фактори — різні гази і шкідливі пари, отрути; в) біологічні фактори — різні мікроорганізми, пліснява, грибки, різні збудники інфекційних та інва­зійних захворювань.

Третя група — шкідливості, пов'язані з самими обставинами праці: недостатність вентиляції, освіт­лення, площі і кубатури робочих приміщень та ін. У результаті дії на організм працюючих шкідливих умов праці в них можуть розвиватися так звані про­фесійні захворювання.

Нормальне самопочуття людини, при якому вияв­ляється найвища працездатність, буває при темпера­турі 12—22°С, відносній вологості 40—60%, швид­кості руху повітря 0,1—0,2 м/с і барометричному ти­скові 1013 ГПа (760 мм рт. ст.). Перегрівання, як і переохолодження, погіршує самопочуття, знижує працездатність, рухливість, уважність, а це, у свою чергу, може призвести до аварії або травми. Це слід особливо враховувати сільським механізаторам, яким іноді доводиться працювати у спеку і в холод, при сильному вітрі й дощі.