
- •1. Заходи безпеки під час проведення ветеринарно-санітарних обробок і обстежень корів.
- •2.Техніка безпеки при обслуговуванні бугаїв-плідників на фермах і на станціях штучного осіменіння.
- •3. Засоби безпечної роботи при обслуговуванні свиней.
- •4. Заходи безпеки при розчищенні і підковуванні коней.
- •7. Заходи безпеки під час роботи з птицею.
- •1. Організація заходів з виробничої санітарії.
- •2. Гігієна праці і правила особистої гігієни працівників тваринництва.
- •3.Особиста гігієна працівників ферм.
- •4. Виробничі шкідливості, що впливають на організм людини, і засоби їх усунення
- •5. Вибір місця під будівництво тваринницьких, птахівницьких і побутових приміщень.
- •6. Вимоги охорони праці до виробничих і санітарно-побутових приміщень.
- •7. Вимоги до мікроклімату приміщень.
- •Й швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень у холодний і перехідний періоди року (гост 12.1.005—76)
- •(Гост 12.1.005—76)
7. Заходи безпеки під час роботи з птицею.
Птиця не становить особливої небезпеки для людини. Відловлювати її при клітковому утриманні легко, при утриманні на підлозі або табірному — трохи складніше. Після відловлювання птицю фіксують: великі пальці кладуть на спину біля основи крил і долонями стискають їх бокові поверхні, а другою рукою між вказівним і безіменним пальцями затискують кінцівки. Можна однією рукою захопити основу крил, а другою тримати, кінцівки. У водоплавної птиці слід притримувати також голову.
1. Організація заходів з виробничої санітарії.
У тваринництві умови праці з гігієнічної точки зору характеризуються забрудненням повітряного середовища приміщень різними газами, значними фізичними навантаженнями і небезпекою зараженні працюючих захворюваннями, що передаються від тварин до людей. Для створення нормальних умов праці необхідно, щоб на підприємстві на кожного робітника було не менш як 15 м3 об'єму і 45 м2 площі виробничого приміщення, а мінімальна висота від підлоги до перекриття становила: для виробничих приміщень— не менш як 3,2 м; туалетів, умивальних і гардеробних не менш як 2,4 м; адміністративно-конторських не менш як 3 м. Підлога, стіни і стелі приміщань повинні мати гладеньку, рівну поверхню без щілин, вибоїн і порогів, з відповідним покриттям, стійким проти вологовиділення, ударного навантаження, руйнівної дії кислот, лугів та інших сильно-діючих речовин і з незначною теплопровідністю. У приміщенні з холодною підлогою (цементною, бетонною) робочі місця обладнують дерев'яними гротами або настилами. Щоб не було протягів, зовнішні виходи і виїзди з робочих приміщень повинні мати тамбури із самозакривними дверима.
Санітарно-побутові приміщення (гардеробні, умивальні кімнати, душові, приміщення для прийняття їжі і обігріванні робітників, туалети та ін.) розміщують так, щоб не було зустрічних потоків працюючих і проходи через виробничі приміщення. Стіни і перегородки в цих приміщеннях слід облицьовувати на висоту1,8 м, а в душових — на висоту 2,5 м вологостійкими матеріалами світлих тонів. У гардеробних потрібно мати окремі шафи для зберігання чистого і брудного одягу, Кількість вішалок для одягу визначають з розрахунку не більш як 5 крючків на 1 м.
Умивальні кімнати треба розміщувати в окремих приміщеннях, суміжних з гардеробними. Душові кабіни, як правило повинні бути обладнані індивідуальними змішувачамими холодної і гарячої води. Кількість душових сіток визначають за кількістю обслуговуючого персоналу з розрахунку одна душова сітка на 5 чоловік
Працездатність робітника і продуктивність його роботи значною мірою залежать від виробничо-санітарних умов на робочому місці, зокрема від фізичних мастивостей навколишнього повітря, його температури і вологості, хімічного складу.
У приміщеннях для тварин і птиці у разі невиконання вимог виробничої санітарії (порушення роботи вентиляції, відсутність опалення, недостатність теплової ізоляції) створюються важкі умови праці.
У приміщеннях, де зменшується кількість кисню і одночасно збільшується кількість шкідливих газів (аміак, сірководень, вуглекислота та ін.), працездатність людини різко знижується, погіршується її самопочуття. У працівників ферм в осінньо-зимовий період часто виникають простудні захворювання. Тому керівники господарств і завідуючі фермами повинні дбати про створення в тваринницьких приміщеннях нормального повітряно-теплового режиму. Найефективнішим засобом для підтримування в тваринницьких приміщеннях потрібного теплового режиму, є теплогенератор у комплексі з вентиляційними пристроями. Велику увагу слід приділяти вентиляції та опаленню виробничих і побутових приміщень, утворенню в них потрібного мікроклімату. В усіх тваринницьких приміщеннях, особливо у відділеннях прийому і первинної обробки молока, у машинних відділеннях і кормоцехах, треба створити належне освітлення. Внаслідок недостатнього освітлення стомлюється зір, в результаті чого збільшується кількість випадків травматизму. Особливу увагу на фермах треба приділяти обладнанню підсобних і побутових приміщень для відпочинку, прийому їжі і води. Працівники ферм не повинні пити воду з водопроводу, бо вона призначена для тварин і часто подається на ферму безпосередньо із ставків і водоймищ. Тому на фермі в спеціально обладнаному місці повинен бути встановлений бачок з кип'яченою водою і написом «Вода для пиття».