7. Заходи безпеки під час роботи з птицею.

Птиця не становить особливої небезпеки для лю­дини. Відловлювати її при клітковому утриманні лег­ко, при утриманні на підлозі або табірному — трохи складніше. Після відловлювання птицю фіксують: великі пальці кладуть на спину біля основи крил і долонями стискають їх бокові поверхні, а другою ру­кою між вказівним і безіменним пальцями затискують кінцівки. Можна однією рукою захопити основу крил, а другою тримати, кінцівки. У водоплавної пти­ці слід притримувати також голову.

1. Організація заходів з виробничої санітарії.

У тваринництві умови праці з гігієнічної точки зору характеризуються забрудненням повітряного середовища приміщень різними газами, значними фізичними навантаженнями і небезпекою зараженні працюючих захворюваннями, що передаються від тварин до людей. Для створення нормальних умов праці необхідно, щоб на підприємстві на кожного робітника було не менш як 15 м³ об'єму і 45 м² площі виробничого приміщення, а мінімальна висота від підлоги до перекриття становила: для виробничих приміщень— не менш як 3,2 м; туалетів, умивальних і гардеробних не менш як 2,4 м; адміністративно-конторських не менш як 3 м. Підлога, стіни і стелі приміщань повинні мати гладеньку, рівну поверхню без щілин, вибоїн і порогів, з відповідним покриттям, стійким проти вологовиділення, ударного навантаження, руйнівної дії кислот, лугів та інших сильно-діючих речовин і з незначною теплопровідністю. У приміщенні з холодною підлогою (цементною, бетонною) робочі місця обладнують дерев'яними грота­ми або настилами. Щоб не було протягів, зовнішні виходи і виїзди з робочих приміщень повинні мати тамбури із самозакривними дверима.

Санітарно-побутові приміщення (гардеробні, умивальні кімнати, душові, приміщення для прийняття їжі і обігріванні робітників, туалети та ін.) розміщують так, щоб не було зустрічних потоків працюючих і проходи через виробничі приміщення. Стіни і перегородки в цих приміщеннях слід облицьовувати на висоту1,8 м, а в душових — на висоту 2,5 м вологостійкими матеріалами світлих тонів. У гардеробних потрібно мати окремі шафи для зберігання чистого і брудного одягу, Кількість вішалок для одягу визначають з розрахунку не більш як 5 крючків на 1 м.

Умивальні кімнати треба розміщувати в окремих приміщеннях, суміжних з гардеробними. Душові кабіни, як правило повинні бути обладнані індивідуаль­ними змішувачамими холодної і гарячої води. Кількість душових сіток визначають за кількістю обслуговую­чого персоналу з розрахунку одна душова сітка на 5 чоловік

Працездатність робітника і продуктивність його роботи значною мірою залежать від виробничо-санітарних умов на робочому місці, зокрема від фізич­них мастивостей навколишнього повітря, його температури і вологості, хімічного складу.

У приміщеннях для тварин і птиці у разі невиконання вимог виробничої санітарії (порушення роботи вентиляції, відсутність опалення, недостатність теп­лової ізоляції) створюються важкі умови праці.

У приміщеннях, де зменшується кількість кисню і одночасно збільшується кількість шкідливих газів (аміак, сірководень, вуглекислота та ін.), працездат­ність людини різко знижується, погіршується її само­почуття. У працівників ферм в осінньо-зимовий пе­ріод часто виникають простудні захворювання. Тому керівники господарств і завідуючі фермами повинні дбати про створення в тваринницьких приміщеннях нормального повітряно-теплового режиму. Найефективнішим засобом для підтримування в тваринницьких приміщеннях потрібного теплового режиму, є теплогенератор у комплексі з вентиляційними пристроями. Велику увагу слід приділяти вентиляції та опаленню виробничих і побутових приміщень, утворенню в них потрібного мікроклімату. В усіх тваринницьких при­міщеннях, особливо у відділеннях прийому і первин­ної обробки молока, у машинних відділеннях і кормо­цехах, треба створити належне освітлення. Внаслідок недостатнього освітлення стомлюється зір, в результа­ті чого збільшується кількість випадків травматизму. Особливу увагу на фермах треба приділяти обладнанню підсобних і побутових приміщень для відпо­чинку, прийому їжі і води. Працівники ферм не повинні пити воду з водопроводу, бо вона призначена для тварин і часто подається на ферму безпосеред­ньо із ставків і водоймищ. Тому на фермі в спеціаль­но обладнаному місці повинен бути встановлений бачок з кип'яченою водою і написом «Вода для пиття».