3. Засоби безпечної роботи при обслуговуванні свиней.

В осіб, які обслуговують свиней, звичайно спосте­рігається менше травматизму. Проте люди можуть зазнавати травм і укусів при невмілому обслуговуванні свиноматок з поросятами, кнурів-плідників, а також тварин на відгодівлі під час роздачі корму. Тому нові працівники спочатку повинні працювати разом з досвідченими свинарями.

Супоросна свиноматка перед опоросом, коли готує лігво, збуджена і навіть агресивна. Більш агресивною вона стає після опоросу. Тому приймати опороси по­винні тільки досвідчені свинарі, краще дві особи. Діяти при цьому треба сміливо, рішуче, але не грубо. Ні в якому разі не можна бити свиноматку. Особли­ву агресивність виявляють свиноматки, коли від них відсаджують поросят. Тому при обслуговуванні їх треба бути дуже уважними і обережними.

При обслуговуванні кнурів-плідників не можна допускати різких окриків і бити тва­рин. Кнурів-плідників треба утримувати у спеціаль­ному свинарнику-кнурнику або в окремому, спеціаль­но обладнаному загальному свинарнику, станку. Пе­регородки між станками повинні бути суцільними і не нижче 1,4 м. Кнурів-плідників можна утримувати гру­пами. Групове утримання їх на промислових свинар­ських комплексах сприяє формуванню в тварин більш спокійного характеру, дає можливість органі­зовувати групові прогулянки на вигульному дворі. У станках повинні бути обладнані відкидні годівниці і напувалки, у які можна класти корм і наливати во­ду з боку проходу, не заходячи в станок. Ікла у кну­рів після досягнення ними парувального віку і в міру відростання спилюють і загладжують напилком. Для спилювання іклів краще використовувати полотно по металу.

На прогулянку кнурів слід випускати регуляр­но такими ж групами, якими вони утримуються в станку. Можна випускати на прогулянку кнурів і по одному, коли вони утримуються індивідуально в стан­ках. Випускати кнурів на прогулянку групами при індивідуальному утриманні категорично забороняє­ться. Неспокійних і злобних кнурів випускають на прогулянку кожного окремо. Особливо треба бути обережними при групуванні кнурів, які утримувалися до цього поодинці. Щоб не допустити бійки тварин, слід мати напоготові водонапірні шланги або відра з водою для їх обливання, коли вони почнуть битися. Догляд за кнурами-плідниками доручають найбільш досвідченим свинарям. Прибирають станки під час прогулянки кнура. Якщо він у станку, прибирати в ньому не можна. Фіксують кнура під час спилювання іклів або при інших обробках тільки міцною вірьов­кою, затягнутою на верхній щелепі кнура; вірьовку прив'язують за кільце або скобу, прикріплену до під­логи або стіни

4. Заходи безпеки при розчищенні і підковуванні коней.

Розчищає копита і підковує коней ко­валь, який пройшов спеціальну підготов­ку. Цю роботу про­водять у достатньо просторому і світло­му приміщенні, у коридорах стайні, що мають ширину не менш як 2 м, у манежі або дворі. Розчищати копита і підковувати коней у денниках катего­рично забороняєть­ся. Не можна також розчищати копита і підковувати у стай­ні, якщо там є коні. Узимку в приміщен­ні, де підковують коней, не повинно бути протягів, температура повинна становити не менш, як 5 градусів тепла. Ковалям видається цупкий шкіряний або брезентовий фартух. Ножі і копитні кліщі мають бути гостро відточені. Дорослих коней розчищають у спеціальних станках в присутності конюха чи їздового. Молодим і норови­стим коням розчищають копита тільки в станку або на розв'язках із застосуванням закрутки на верхню губу. Коней, яким під час розчищення копита, кінців­ку тримають у руках, треба загнуздати і голову тва­рини тримати піднятою. При розчищенні копит, під­ковуванні або інших ветеринарно-санітарних оброб­ках біля коня обов'язково повинен бути конюх чи їздовий цього коня, при потребі тварину фіксують на­кладанням закрутки на верхню губу. Сторонніх осіб при підковуванні не допускають. Забороняється до­ручати коня, якому розчищають копита, неповноліт­нім і стороннім особам. При обстеженні задніх діля­нок тулуба і тазових кінцівок помічник піднімає в коня передню ногу, згинаючи її у зап'ястному сугло­бі, і притримує її рукою. При цьому конюх або їздо­вий піднімає голову коню якомога вище.

У злих коней краще фіксувати обидві тазові кін­цівки вірьовкою. При масових ветеринарно-санітарних або інших заходах в умовах табунного утримання ко­ней користуються базами-загонами з розколом. Тва­рин, яких пригнали у базу-загін, гонщик відтісняє до вузького проходу у воронку розколу. Коли 5—10 ко­ней опиняться в клітці розколу, зачиняють ворота. Після обробки тварин їх випускають або виводять. Особам, які беруть участь у роботі, категорично за­бороняється ходити по розколу, коли там стоять коні.