- •1. Розробити заходи з профілактики отруєнь пестицидами при проведенні дезінфекції
- •2. Розробити заходи з профілактики отруєнь, що виникають при обробці тварин від комах і кліщів.
- •3. Розробити заходи безпеки при виготовленні та застосуванні отруйних принад для знищення гризунів
- •4. Розробити заходи профілактики зараження збудниками антропозооноз ними хворобами при проведенні патологоанатомічного розтину тварин
- •5. Розробити заходи запобігання захворюванню людей грибковими хворобами
- •1. Охорона людей від зараження бруцельозом.
- •2.Охорона людей від зараження туберкульозом.
- •3.Охорона людей від зараження сибіркою.
- •4.Охорона людей від зараження ящуром.
- •5.Охорона людей від зараження сказом.
- •6.Охорона людей від зараження трихінельозом.
- •7.Охорона людей від зараження ехінококозом.
3. Розробити заходи безпеки при виготовленні та застосуванні отруйних принад для знищення гризунів
Працівники тваринництва також нерідко займаються знищенням гризунів, розкидаючи виготовлені ветеринарними спеціалістами принади. Слід пам'ятати, що ці принади, особливо з фосфідом цинку, при невмілому застосуванні можуть стати причиною загибелі не тільки пацюків і мишей, а й сільськогосподарських тварин, отруєння людей. Тому всі пестициди, які використовуються для знищення гризунів (зоокумарин, крисид, фосфід цинку та ін.), потребують дуже точного додержання правил безпеки і концентрацій препарату. Отруєні принади виготовляють або в спеціально виділеному приміщенні, обладнаному витяжними шафами, або на спеціальних майданчиках, розташованих на відстані не менш як 200 м від житлових приміщень, тваринницьких і птахівничих ферм та місць скупчення корисних диких тварин і птахів.
З моменту доставки отруйних речовин і необхідного інвентаря на польовий стан або в приміщення вони повинні бути цілодобово під наглядом. Працівників, які виготовляють принади, забезпечують водою, милом, рушником і аптечкою для подання першої допомоги. Отруйні речовини повинні надходити до місця виготовлення принад у щільно закритій тарі, яка має етикетку або бирку з назвою препарату і написом «Отрута». Запаси отрутохімікатів і рештки готових принад зберігають у спеціальному приміщенні. Категорично забороняється поблизу місць зберігання отрутохімікатів і принад тримати продукти, питну воду, фураж і предмети хатнього побуту. Приманки виготовляють тільки в комбінезонах, які не мають зовнішніх кишень, у рукавицях, гумових чоботах або брезентових бахилах, респіраторах і захисних окулярах. Під час перерви і після закінчення роботи всі особи, що мають справу з отрутохімікатами або отруйною принадою, повинні мити руки з милом, прополіскувати рот чистою водою. Кінчаючи робочий день, робітник повинен зняти на місці виготовлення принад спецодяг, взуття і захисні засоби, старанно очистити їх і зберігати в спеціальному приміщенні або наметі. Категорично забороняється виносити спецодяг, спецвзуття та індивідуальні захисні пристосування з території, де виготовляють принади, або зберігати їх у житлових приміщеннях і наметах. Щодня після роботи слід старанно обмити усе тіло водою під душем або в природному водоймищі.
Змішувачі, ємкості для виготовлення принад, мішалки, лопати, вила, лотки та інші допоміжні предмети в кінці роботи миють гарячою мильною водою, яку потім зливають у яму. Усю тару з-під отрути, інвентар, який був у користуванні, і не піддався очищенню від отрут, знищують: дерев'яні предмети спалюють, металеві мнуть і закопують. Інвентар і тару, які ще придатні для повторного використання, знешкоджують відповідно до зазначених вище правил. Невикористані лишки отруйних принад здають під розписку в основне сховище пестицидів на зберігання або передають іншому господарству, яке проводить боротьбу з гризунами. Випадково розсипані отрутохімікати і рештки принад як при виготовленні, так і при транспортуванні, непридатні для дальшого застосування, спалюють у ямі, спочатку обливши їх пальним, і закопують.
Усю ділянку, де виготовляли принади, після закінчення робіт перекопують на глибину не менш як 25 см з перевертанням знятих шарів землі. Перекопану поверхню засипають гашеним вапном. Якщо принади виготовлялись у приміщенні, старанно збирають усю розсипану отруту і принади, відносять їх у яму, спалюють і засипають землею. Після цього прибирають приміщення і миють підлогу розчином кальцинованої соди (200 г на відро води) або 5%-ним розчином гашеного вапна, потім чистою водою. Змивні води виливають у яму і закопують.
Відповідальний за роботи керівник зобов'язаний завчасно повідомити адміністрацію господарства, де знищуватимуть гризунів, керівництво сусідних господарств і населення про намічені строки проведення робіт та необхідні заходи обережності.
Для боротьби з ховрахами і польовими мишоподібними гризунами основним препаратом тепер є фосфід цинку. Проти пацюків у тваринницьких приміщеннях і пташниках, у житлових будинках звичайно використовують препарати з групи антикоагулянтів крові: ратиндан-1 і ратиндан-2 або зоокумарин. Фосфід цинку у цих випадках використовують тільки тоді, коли немає названих препаратів, або у разі зниження ефективності дії останніх. Забороняється розсівати або відкрито розкидати отруйні принади в населених пунктах і біля них у межах випасання худоби та вигулу птиці, біля тваринницьких і птахівничих ферм у радіусі 500 м, у місцях концентрації корисних диких тварин і птахів, а також на землях, що прилягають до них у радіусі 200 м. У цих випадках отруйну принаду вносять у нори або інші природні чи штучні схованки. На обробленій принадами території забороняється випасати худобу на строк, зазначений в інструкції, яка діє в даній зоні. Про це своєчасно повідомляють за допомогою відповідних попереджувальних написів.
Працівники, що застосовують отруйні принади, надівають комбінезон і рукавиці. Респіратор використовують при завантаженні принад у бункер розкидача принад і при наповненні сумок для ручного розкладання. Якщо є підозра на отруєння, слід негайно викликати медичну допомогу або відправити потерпілого на медичний пункт, перед цим подавши йому першу долікарську допомогу.
