30.Розрахунок згинальних елементів за утворенням нормальних тріщин.
Тріщиностійкість – здатність ЗБК чинити опір утворенню та розкриттю тріщин під дією навантажень і впливів.
У центрально розтягнутих елементах – зовнішні сили викликають осьове розтягнення, а попередне напруження – стиск.
30. Розрахунок згинальних елементів за утворення нормальних тріщин.
Розрахунок за ІІ групою граничних станів.
Виконують, щоб запобігти:
-розвитку недопустимих деформацій (прогинів, кутів повороту, коливання)
-утворенню тріщин або їх надмірного розкриття.
Умова ІІ стану:
Δ≤[Δ],
де Δ – прогин, ширина розкриття тріщин, величина переміщень, деформацій, які виникають в результаті дії експлуатаційних навантажень.
[Δ] – гранична величина розкриття тріщин, допустимих деформацій, яка встановлюється за нормами проектування і гарантує нормальну експлуатацію конструкцій.
У з/б елементах з ненапруженою арматурою тріщини у розтягнутих зонах виникають при навантаженнях, які становлять 15-20% від руйнівного.
Етапи тріщиноутворення:
- порушення рівномірності розподілу деформації бетону у розтягнутій зоні
- утворення в захисному шарі бетону тріщин, які досягають рівня арматури
- виникають видимі тріщини (0,005…0,01мм)
Тріщиноутворення залежить від % армування. З його збільшенням розкриття тріщин зменшується.
% армування
Низька тріщиностійкість – головний недолік з/б конструкцій. Тріщиностійкість можна підвищити тонкими металевими сітками в розтягнутій зоні або фібрами, або попереднім обтискуванням бетону напруженою арматурою.
31 Тріщиностійкість залізобетонних конструкцій. Три категорії вимог до тріщиностійкості.
У з/б конструкціях з ненапруженою арматурою тріщини у розтягнутих зонах виникають при навантаженнях, які становлять 15-20% руйнівного.
Етапи тріщиноутворення:
-порушення рівномірності розподілу деформації бетону в розтягнутій зоні
-утворення в захисному шарі бетону тріщин, які досягають рівня арматури
-виникають видимі тріщини (аcrc=0,005…0,01мм).
Із збільшенням навантаження тріщини розвиваються по висоті перерізу і по ширині, а на сусідніх ділянках триває поява нових тріщин. Тріщиноутворення великою мірою залежить від відсотку армування – з його збільшенням розкриття тріщин зменшується.
Низька тріщиностійкість - головний недолік з/б конструкцій. Утворення тріщин в бетоні знижує водонепроникність конструкції для рідин і газів. Підвищує деформативність. Тріщиностійкість б. конструкцій можна підвищити армуванням їхньої розтягнутої зони тонкими стальними сітками, фібрами, або попереднім обтискуванням бетону напруженою арматурою.
Три категорії вимог до тріщиностійкості з/б конструкцій:
1 категорія – не дозволяється утворення тріщин
2 категорія – дозволяється обмежене за шириною тимчасове розкриття тріщин за умови їх подальшого надійного закриття.
3 категорія – дозволяється обмежене за шириною тимчасове і довготривале розкриття тріщин.
34. Просторові покриття. Класифікація, переваги та недоліки.
Просторові покриття – це конструкції, в яких основні елементи лежать в різних площинах (в трьохвимірному просторі) і дії зовнішніх сил проходять теж в різних площинах.
-Перехресно-стержневі системи, -своди, - складки, -купола, -оболонки +, -Гаусової кривизни, -висячі конструкції, -мякі оболонки.
Оболонки – тіла з криволінійною поверхнею, в яких товщина в багато разів менше інших вимірів. (Г>0 – сфера, еліпсоїд, двухполостний гіперболоїд, Г=0 – циліндричні і конічні поверхні, Г<0 – гіпар, однополостний гіперболоїд).
Розпорні конструкції – немає вільного переміщення кінців несучої системи під дією навантаження – звідси розпор.
Сквозні к - з стержнем, з’єднаних між собою в єдину систему