43. Нестандартні уроки

Урок-звіт проводиться наприкінці семестрі (навчального року) з метою перевірки знань, умінь і навичок учнів з однієї або кількох тем.Програма уроку-звіту планується завчасно вчителем або дітьми обираються ведучі журналістки, вчена рада огляду знань значущість уроку-звіту безсумнівна: ці повторення вивченого матеріалу (віршів, пісень, розв’язування нетрадиційних математичних завдань), і поширення світогляду дітей.

Урок-вікторина В основі лежать запитання, на які мають відповісти окремі учні чи команди, тому від змісту, форми та характеру запитань залежатиме результат вікторини. Складаючи запитання вікторини, вчитель повинен урахувати вік інтереси, розумовий розвиток, рівень знань учнів свого класу.

Урок типи КВК Це своєрідна гра-змагання команд веселих і кмітливих, що розгортається на уроці. Характерною ознакою такого уроку є його насиченість позитивними емоціями. урок, повний емоцій, на довгий час збережеться у пам’яті учнів. До того ж, він, сприяє засвоєнню знань, розвиває активність, спостережливість, дотепність.

Урок-подорож – це поїздка або пересування пішки поза межі перебування. Але тільки в уяві, подумки, за допомогою власної фантазії і за сприянням тих умов, які оточують учня. Учні сидять за партами і одночасно вони подорожують за допомогою вказівок і порад учителя. Тут вчитель виступає в полі капітана корабля, ведучого і т.д., а школярі мандрівниками.

Урок-гра У процесі проведення ігор у багатьох учнів підвищується інтерес до навчального предмету. Навіть пасивні на уроках діти хочуть вступити в гру. Ефективною є гра, що проводиться з настановою на перемогу.

Рухливі ігри, нестандартні завдання запобігають перевтомленню, підвищують працездатність, сприяють фізичному розвитку, формує в них конкретні уявлення. Полегшує оволодіння абстрактними поняттями.

Знайди помилку На дошці можна зробити записи і запропонувати знайти помилку.

44. Складові самоаналізу уроку.

Оцінка загальної структури уроку. До якого типу уроку може бути віднесений даний урок? Яке місце уроку в темі, розділі курсі? Чи чітко виділені елементи уроку даного типу і чи правильно визначена дозування часу, що відводиться на кожну частину уроку?

Реалізація основної дидактичної мети уроку. Чи всі вимоги програми по даній темі (питання) отримали відображення в уроці? Наскільки активні були учні? Як і що слід змінити у вивченні нового матеріалу і чому? Чи мала місце організація первинного, супутнього закріплення? Як здійснювалася перевірка якості знань, умінь і навичок учнів ?

Здійснення розвитку учнів у процесі навчання. Чи мало місце залучення учнів в основні розумові операції? Чи здійснювалися внутрішньопредметні і межпредметні зв’язки? Повідомлялася чи на уроці будь-яка інформація для загального розвитку?

Виховання в процесі уроку. Як був забезпечений зв’язок навчання з життям? Як було здійснено виховний вплив особистості самого вчителя?

Дотримання основних принципів дидактики. Чи Правильно була організована діяльність вчителя і діяльність учнів з позиції реалізації принципів навчання?

Вибір методів навчання. Чи дотримувалися загальні вимоги до вибору методів навчання?

Робота вчителя на уроці. Які види діяльності вчителя мали місце на уроці і в якому співвідношенні? Чи вдалося досягти повний контакт з класом?

Робота учнів на уроці. Якою була активність учнів на різних етапах уроку? Якими були види діяльності учнів на уроці? Яка дисципліна була на уроці і чому?

Гігієнічні умови уроку. Достатня освітленість класної кімнати: Чи розсаджені учні з урахуванням їх здоров’я, зросту, успішності? Чи вдало складено розклад?

45. Обов'язковим компонентом навчально-виховного процесу у школі є контроль знань, умінь і навичок, тобто перевірка його результативності. Головною метою контролю є забезпечення ефективності формування знань, умінь, навичок учнів, використання їх на практиці, стимулювання навчальної діяльності учнів, формування у них прагнення до самоосвіти.

Елементами контролю знань учнів є: перевірка - виявлення рівня знань, умінь та навичок; оцінювання - вимірювання рівня знань, умінь і навичок; облік - фіксування результатів у вигляді оцінок у класному журналі, щоденнику учня, відомостях. У процесі навчання контроль дає змогу з'ясувати готовність учнів до сприйняття, усвідомлення і засвоєння нових знань; отримання ними інформації про характер самостійної роботи у процесі навчання, ступінь правильності, обсягу і глибини засвоєних учнями знань, умінь та навичок.

функції: а) освітню (навчальну ), яка є корисною для всього класу. Слухаючи змістовну відповідь товариша, учні звіряють з нею свої знання, ставлять запитання, доповнюють її, що сприяє повторенню та систематизації їхніх знань. Освітнє значення має й те, що учні слухають доповнення вчителем неповних відповідей.

б) виховну, оскільки очікування перевірки спонукає учня регулярно готувати уроки.

в) розвиваючу - в процесі навчання в учнів розвивається логічне мислення, зокрема навички аналізу і синтезу, порівняння й узагальнення, пам'ять, уява, увага;

г) діагностичну - контроль забезпечує виявлення успіхів і недоліків у знаннях, уміннях і навичках учнів, встановлення шляхів їх усунення;

ґ) стимулюючу - схвалення успіхів учня сприяє розвитку в нього спонукальних мотивів до навчання;

д) оцінювальну - об'єктивна оцінка знань, умінь і навичок учнів сприяє кращому навчанню;

е) управлінську - на основі контролю визначається стан успішності учнів.

46. Функції контролю: Освітня полягає в тому, що вчитель систематично стежить за навчальною діяльністю учнів, виявляє результати цієї діяльності і коригує її.

Виховна -систематичний контроль і оцінка успішності сприяє вихованню в учнів свідомої дисципліни; залучення учнів до взаємоконтролю сприяє формуванню в них принциповості, справедливості, колективізму, взаємоповаги.

Розвивальна -обґрунтування оцінки вчителем, самооцінки і взаємооцінки сприяє розвитку в учнів логічного мислення; в процесі контролю розвивається пам'ять, удосконалюється мислительна діяльність, мова тощо.

Діагностична вчитель виявляє успіхи і недоліки в знаннях, уміннях і навичках, з'ясовує їх причини і визначає заходи для підвищення якості навчання.

Стимулююча -добре вмотивована і справедлива оцінка успішності учнів є важливим стимулом в навчальній праці, який переростає в стійкий мотив обов'язку і відповідальності.

Управлінська -на основі контролю вчитель одержує інформацію про стан успішності і це дозволяє йому правильно скоригувати роботу учня і власну діяльність.Всі функції взаємопов'язані і мають комплексний характер.

За місцем у навчальному процесі розрізняють такі види контролю:1) попередній, який здійснюється перед вивченням нового матеріалу і передбачає виявлення якості опорних знань з метою їх актуалізації і корекції;

2) поточний, який здійснюється в процесі вивчення нового матеріалу і має своїм завданням виявити якість засвоєння учнями знань, умінь і навичок з метою їх корекції; 3) періодичний або тематичний, який здійснюється після вивчення розділів програми і має своїм завданням перевірку, оцінку і корекцію засвоєння знань; 4) підсумковий, який здійснюється наприкінці навчальної чверті з метою обліку успішності учнів за даний період; 5) заключний, який здійснюється наприкінці навчального року з метою обліку успішності кожного учня за рік.

47. Оцінка у процесі навчання молодших школярів є одним із важливих засобів мотивації і стимулювання їх навчально- пізнавальної діяльності.

Оцінювання – це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня в оволодінні змістом предмета порівняно з вимогами чинних програм. Оцінювання є особливою стороною контролю, а педагогічна оцінка – його результатом. Оцінка виражається в оцінних судженнях і висновках учителя, які є її якісними показниками, або в балах, тобто кількісними показниками.

Об’єктивність і точність оцінок забезпечується критеріями оцінювання. Критерії- обрані ознаки, величини, які виступають вимірниками об’єктів оцінювання. Аналіз об’єктів контролю в початкових класах дав змогу визначити такі критерії оцінювання навчальних досягнень учнів:

- якість знань;

- рівень сформованості вмінь: виконання способу діяльності за зразком, за аналогією і в нових ситуаціях;

- рівень оволодіння досвідом творчої діяльності: вміння виконувати процедури творчої діяльності та вирішувати проблему;

- рівень оволодіння досвідом емоційно – ціннісного ставлення до навколишнього світу, до інших людей, до самого себе.

На основі критеріїв виділяють чотири рівні навчальних досягнень учнів початкових класів: початковий, середній, достатній, високий.

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів реалізуються в нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок, які оцінюються, та показником оцінки в балах.

Норми оцінок враховують специфіку програмового змісту навчальних предметів, тому й розробляються для кожного навчального предмета. У процесі навчання необхідно порівнювати виявлені досягнення дитини не тільки з нормою, а й з її попередніми успіхами.

48. Перший рівень ‑ початковий. Відповідь учня (учениці) фрагментарна, характеризується початковими уявленнями про предмет вивчення.

Другий рівень ‑ середній. Учень (учениця) відтворює основний навчальний матеріал, виконує завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності.

Третій рівень - достатній. Учень (учениця) знає істотні ознаки понять, явищ, зв'язки між ними, вміє пояснити основні закономірності, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти допущені помилки. Відповідь учня (учениця) правильна, логічна, обґрунтована, хоча їм бракує власних суджень.

Четвертий рівень ‑ високий. Знання учня (учениці) є глибокими, міцними, системними; учень (учениця) вміє застосовувати їх для виконання творчих завдань, його (її) навчальна діяльність позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію.

Водночас, визначення високого рівня навчальних досягнень, зокрема оцінки 12 балів, передбачає знання та уміння в межах навчальної програми і не передбачає участі школярів у олімпіадах, творчих конкурсах.

49. Рівні навчальних досягнень: I. Початковий

1 бал - Учні засвоїли знання у формі окремих фактів, елементарних уявлень.

2 бали - Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу, володіють окремими видами умінь на рівні копіювання зразка виконання певної навчальної дії.

3 бали - Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконують елементарні завдання, потребують детального кількаразового їх пояснення.

II. Середній

4 бали - Учні відтворюють частину навчального матеріалу у формі понять з допомогою вчителя, можуть повторити за зразком певну операцію, дію.

5 балів - Учні відтворюють основний навчальний матеріал з допомогою вчителя, здатні з помилками й неточностями дати визначення понять.

6 балів - Учні будують відповідь у засвоєній послідовності; виконують дії за зразком у подібній ситуації; самостійно працюють зі значною допомогою вчителя.

III. Достатній

7 балів - Учні володіють поняттями, відтворюють їх зміст, уміють наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролюють власні навчальні дії.

8 балів - Учні вміють розпізнавати об'єкти, які визначаються засвоєними поняттями; під час відповіді можуть відтворити засвоєний в іншій послідовності, не змінюючи логічних зв'язків; володіють вміннями на рівні застосування способу діяльності за аналогією; самостійні роботи виконують з незначною допомогою вчителя; відповідають з окремими неточностями.

9 балів - Учні добре володіють вивченим матеріалом, застосовують знання в стандартних ситуаціях, володіють вміннями виконувати окремі етапи розв'язання проблеми і застосовують їх у співробітництві з учителем (частково-пошукова діяльність).

Рівні навчальних досягнень: IV. Високий

10 балів - Учні володіють системою понять у межах, визначених навчальними програмами, встановлюють як внутрішньопонятійні, так і міжпонятійні зв'язки; вміють розпізнавати об'єкти, які охоплюються засвоєними поняттями різного рівня узагальнення; відповідь аргументують новими прикладами.

11 балів - Учні мають гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, вміють застосовувати способи діяльності за аналогією і в нових ситуаціях.

12 балів - Учні мають системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовують їх у стандартних та нестандартних ситуаціях; самостійні роботи виконують під опосередкованим керівництвом; виконують творчі завдання.

50. У процесі контрольно-оцінної діяльності при безбальному оцінюванні використовуються як усні, так і письмові оцінні судження, які характеризують процес навчання і відображають кількісний і якісний результати процесу навчання: ступінь засвоєння знань і вмінь з навчальних предметів та рівень розвитку учнів.

Відмова від використання балів у 1-х класах пов'язана з віковими особливостями учнів початкових класів. 6-7-річний школяр по-особливому сприймає оцінку своєї діяльності. У нього переважає зовнішня мотивація діяльності.

У процесі вербального оцінювання навчальної діяльності шести-семирічних учнів доцільно використовувати такі форми і прийоми:

1) різні форми схвалення, погодження, підбадьорювання, виражені словесно та за допомогою міміки, жесту, модуляції голосу: справився; уже краще; чудово. У такій же формі висловлюють зауваження, заперечення, осуд: спробуй не поспішати і довести до лінії; обведи зразок і напиши так само;

2) розгорнуте словесне оцінювання;

3) перспективна й відстрочена оцінка (вчитель роз’яснює, за яких умов учень може в перспективі одержати найвище схвалення);

4) динамічна виставка окремих дитячих робіт з будь-якого виду діяльності (малюнки, зошити, вироби тощо), яка організовується для ознайомлення з нею колективу школи й батьків;

5) ігрова оцінка – нагородження переможців, учасників гри різними ігровими атрибутами.

У процесі безбального оцінювання важливим є навчальний діалог –аналіз відповіді учня чи результативності виконаної ним роботи. Коментар до процесу оцінювання спочатку здійснюється вчителем. Пізніше, в міру сформованості контрольно-оцінних умінь і навичок власну оцінку з коментарем зможуть висловлювати і учні.

Під впливом висловлення оцінних суджень у дитини формується свідоме ставлення до навчання, віра в свої сили, бажання поліпшити результат своєї навчальної діяльності.