
- •11. Система дид. Принципів:
- •13.Принципи, що лежать в основі навч. Ді-сті учнів:
- •14. Принципи, що визначають зміст.
- •15. Нетрадиційні принципи:
- •18. Основними складовими системи навчального процесу є наступні:
- •26.Методи навчання за характером пізнавальної діяльності
- •30. Методи навчання за характером логіки пізнання
- •43. Нестандартні уроки
- •44. Складові самоаналізу уроку.
15. Нетрадиційні принципи:
демократизації. Означає організацію навчального процесу відповідно до умов розвитку суспільства і тенденцій розвитку цивілізації, врахування особливостей навчання залежно від розвитку дитини та використання ефективних форм впливу на неї.
виховання здорової дитини. Реалізується в процесі навчання через створення певної системи фізичного виховання (урок фізкультури кожного дня), поєднання фізичної культури з моральним, інтелектуальним та естетичним вихованням, створення матеріальної бази для зміцнення здоров'я школярів.
диференціації навчального процесу. Передбачає дозування навчального матеріалу для учнів з урахуванням їх загального розвитку, намаганням кожного школяра розвивати свої здібності на основі відповідних умов у школах-ліцеях, школах-гімназіях.
оптимізації навчально-виховного процесу. Базується на досягненні школярами високого рівня знань, умінь і навичок, розвитку їх психологічних, інтелектуальних функцій, вдосконаленні способів та шляхів навчально-пізнавальної діяльності з допомогою вчителів-професіоналів, яких запрошують для викладання у школи на конкурсній основі за контрактом.
нетрадиційності системи навчання. Полягає у використанні в класно-урочній системі нових форм навчання, які сприяють засвоєнню учнями знань на основі колоквіумів, заліків, рефератів, наукових повідомлень, участі в олімпіадах, конкурсах тощо. Передбачає навчання різновікових груп учнів і базується на тому, що старші допомагатимуть засвоїти навчальний матеріал молодшим.
Дидактичні принципи взаємопов'язані, зумовлюють один одного. При організації навчального процесу вчитель повинен керуватися всіма принципами.
16. 1.Тоді учи, як упоперек на лавці лежить, а як поздовж, то тоді його вже трудно вчити.
2.Чого Івась не навчиться, того Іван не знатиме (природовідповідність).
3.Усяк розумний по-своєму: один спершу, другий — потім.
4.Що голова, то розум (вікові та індивідуальні особливості).
5.Краще раз побачити, ніж сто разів почути (наочність).
6.Хто думає, той і розум має (свідомість).
7.Хто що вміє, то і діє (зв'язок із життям).
8.Спочатку ази та букви, а потім підуть науки.
17. Навчальний процес - перебіг навчання, що охоплює всі його компоненти: викладача, учня, методи, прийоми, форми І засоби, матеріально-технічне забезпечення та ін.
Під час навчання знаходять свій вияв закони єдності та боротьби протилежностей, перехід кількісних змін у якісні. Певним чином їхня дія реалізується в суперечностях, які стають рушійною силою навчання.
Основними серед них є суперечності: 1) між зростаючими вимогами суспільства до процесу навчання і реальними можливостями цього процесу, який потребує свого узгодження з рівнем соціального замовлення суспільства;
2) між досягнутим учнем рівнем знань, умінь та навичок і тим рівнем, який необхідний для розв'язання поставлених завдань;
3) між потягом до індивідуальної творчості згідно з внутрішньо-інтенційною спрямованістю особистості учня і рівнем засвоєння ним досвіду творчої діяльності та досвіду емоційно-чуттєвого ставлення до світу;
4) між фронтальним викладом навчального матеріалу й індивідуальним характером його засвоєння;
5) між розумінням цього матеріалу вчителем і рівнем та особливостями його розуміння учнями;
6) між теоретичними знаннями та вмінням використовувати їх на практиці;
7) між автентичною спрямованістю учня та наявними можливостями її реалізації.
У ході організації навчального процесу вчителю необхідно враховувати ці суперечності, зважаючи на індивідуальні й вікові особливості учнів.