
- •1.Адміністративний процес: поняття, сутність, ознаки й особливості.
- •2.Мета і завдання адміністративного процесу.
- •3.Структура адміністративного процесу процесу.
- •4.Поняття та сутність адміністративних проваджень.
- •5.Співвідношення понять адміністративна юрисдикція та адміністративна юстиція.
- •6.Співвідношенння понять адміністративна юстиція та адміністративне судочинство.
- •7.Поняття застосування норм права як специфічна форма його реалізації. .Правозастосовна природа розгляду адміністративних справ.
- •8.Процесуальний зміст публічних (адміністративних) послуг та процедури їх надання.
- •9.Процесуальна форма розгляду адміністративних справ. Адміністративно-процесуальна форма.
- •10.Поняття стадії провадження. Основні і факультативні стадії провадження в адміністративних справах.
- •11.Епати та процесуальні дії як елементи адміністративного провадження.
- •12.Процесуальний режим як елемент адміністративного провадження.
- •13. Поняття та сутність принципу права. Історичний процес виникнення принципів права як правової категорії.
- •14.Види принципів адміністративного процесуального права.
- •15.Адміністративно-процесуальні норми: поняття,сутність, ознаки та особливості..
- •16.Класифікація та видова характеристика адміністративно-процесуальних норм.
- •17. Поняття адміністративно-процесуального правовідношення. Особливі риси адміністративно-процесуальних правовідносин.
- •18.Види адміністративно-процесуальних правовідносин
- •19. Елементи адміністративно-процесуальних правовідносин
- •20. Поняття та види об’єктів адміністративно-процесуальних правовідносин.
- •21. Суб’єкти адміністративно-процесуальних правовідносин: поняття, сутність, види.
- •22.Фізичні та юридичні особи як суб*єкти адміністративно-процесуальних правовідносин.
- •23. Органи (посадові особи), наділені публічно-владними повноваженнями як суб*єкти адміністративно-процесуальних правовідносин.
- •24. Суд як суб*єкт адміністративно-процесуальних правовідносин.
- •25. Адміністративні комісії як суб*єкти адміністративно-процесуальних правовідносин.
- •26. Заінтересовані особи як суб*єкти адміністративно-процесуальних правовідносин.
- •27. Особи які представляють та захищають інтереси інших осіб.
- •28. Особи які сприяють розгляду справ в адміністративному процесі.
- •29. Поняття, сутність та різновиди юридичної відповідальності в адміністративному процесі.
- •30.Підвідомчість в адміністративному процесі.
- •31.Поняття підсудності адміністративних справ та її різновиди.
- •32.Поняття та види доказів в адміністративному процесі.
- •33.Класифікація доказів в адміністративному процесі.
- •35.Поняття діяльності з доказування в адміністративному процесуальному праві. Структурні елементи процесуального доказування.
- •36.Поняття, структура та особливості предмету доказування. Межі доказування. Обставини справи які не потребують доказування.
- •37.Діяльність з доказування: збирання, дослідження, перевірка, оцінка та використання доказів.
- •38.Засоби доказування в адміністративному процесі.
- •39.Поняття юридичного строку. Строки давності та процесуальні строки.
- •40. Способи встановлення строків:у правовій нормі,юрисдикційним органом,за погодженням із стороною.
- •41.Види строків в адміністративному процесі.
- •44.Неюрисдикційні провадження:поняття,сутність,різновиди.
- •46.Поняття та види нормативних актів управління.Стадії провадження з підготовки й ухвалення нормативних актів.
- •1.За юридичною властивістю акти поділяються на нормативні, індивідуальні та змішані.
- •47.Універсальність провадження з ухвалення індивідуальних актів управління.
- •48. Установче адміністративне провадження:поняття,особливості,види.
- •49. Поняття та сутність установчої дільності.Субєкти установчого провадження.Стадії установчого провадження .
- •50.Адміністративне провадження за зверненнями громадян заявного виду.
- •51. Стадії провадження за зверненням громадян заявного виду.
- •52.Поняття реєстраційно-дозвільної діяльності та реєстраційн-дозвільного провадження. Стадії реєстраціно-дозвільних проваджень та їх особливості.
- •53.Акредитаційні адміністративні провадження.
- •54.Атестаційні адміністративні провадження.
- •55.Сертифікаційні адміністративні провадження
- •56 Ліцензійні адміністративні провадження
- •57.Загальні положення щодо провадження у реєстраційно-паспортних справах.
- •58,59,60 Немає
- •61.Контрольно-наглядове провадження. Стадії контрольно-наглядового провадження.
- •62.Провадження за скаргами громадян: поняття, сутність, особливості.
- •63.Поняття та завдання дисциплінарного провадження.
- •64.Дисциплінарний проступок, як підстава дисциплінарного провадження. Учасники дисциплінарного провадження. Стадії дисциплінарного провадження.
- •65.Спрощене дисциплінарне провадження.
- •66.Державне провадження щодо державних службовців.
- •67.Дисциплінарне провадження щодо військовослужбовців,дисципліна яких прирівнюється до військової.
- •68.Дисциплінарне провадження щодо осіб,які перебувають в установах зі спец.Режимом або піддані іншим обмеженням прав.
- •69.Провадження із застосування адміністративно-попереджувальних та адміністративно-запобіжних заходів.
- •70.Субєкти застосування адміністративно-попереджувальних і запобіжних заходів.
- •71.Стадії провадження із застосуванням адміністративно-попереджувальних та запобіжних заходів.
- •72.Провадження у справах про адміністративні правопорушення.
- •73.Поняття амініністративного правопорушення як підстави провадження у справах про адміністративні правопорушення.
- •74.Субєкти провадження у справах про амін. Правоп.
- •75.Стадії провадження у справах про амін. Правоп.
- •76.Адмін. Розслідування як стадія провадження у справах про амін. Правоп.
- •77.Розгляд і вирішення справи як стадія…
- •78.Оскарження чи опротестування.
- •79.Виконання рішення.
- •80.Провадження в амін. Судочинстві.
- •81.Поняття, мета та завдання провадження.
- •82.Принципи адміністративного судочинства.
- •83. Учасники адміністративного судочинства.
- •84.Адміністративна юрисдикція та підсудність адміністративних справ.
- •85.Підготовче провадження в амін судочинстві.
- •86.Судовий розгляд справи та судові рішення в амін. Судочинстві.
- •87.Апеляційне провадження та його процесуальні форми
- •88.Касаційне провадження та його процесуальні форми.
- •89. Перегляд судових рішень Верховним Судом України у адміністративних справах.
- •90.Поняття сутність та особливості виконавчого процесу.
39.Поняття юридичного строку. Строки давності та процесуальні строки.
Процесуальні строки — це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Види процесуальних строків:
1) загальні
2) спеціальні
Поняття процесуального строку в адміністративному судочинстві можна сформулювати, враховуючи три положення: а) категорію “час”; б) наявність таких елементів часу як момент, тривалість; в) наявність зв’язку факту настання чи спливання із юридичними наслідками.
Таким чином, процесуальний строк можна визначити як установлений законом або судом проміжок часу початок чи закінчення спливання якого або настання якого тягне юридичні наслідки та в межах якого вчиняються процесуальні дії.
Строком визначено певний період у часі, зі спливом якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін – певний момент у часі, з настанням якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Однак розмежування строку і терміну навряд постає доцільним, зважаючи на їх синонімічне значення, коли строк є одним із значень слова “термін” [8, с.1241]. На підставі проведеного вище аналізу різних наукових підходів щодо сутності категорій “час”, “строк”, можна зазначити, що поняття процесуального строку в адміністративному судочинстві можна сформулювати, враховуючи три положення: а) категорію “час”; б) наявність таких елементів часу як момент, тривалість; в) наявність зв’язку факту настання чи спливання із юридичними наслідками. Таким чином, процесуальний строк можна визначити як установлений законом або судом проміжок часу початок чи закінчення спливання якого або настання якого тягне юридичні наслідки та в межах якого вчиняються процесуальні дії. Це визначення доцільно закріпити в нормі ч.1 ст. 101 КАС України, замінивши чинну редакцію.
40. Способи встановлення строків:у правовій нормі,юрисдикційним органом,за погодженням із стороною.
Строки поділяють на такі, що визначаються проводом (лідируючим суб'єктом), такі, що визначаються правовими нормами та ті, що визначаються за погодженням зі стороною. До перших відносять, до прикладу, дату вирішення справи про правопорушення. Прикладом другого виду строків є строк надсилання зацікавленим особам постанови про вирішення справи (5 днів). Прикладом третього є узгодження по телефону дати і часу експертної наради чи переговорів між представниками державного департаменту з інтелектуальної власності МОН України та стороною . Можуть також узгоджуватись строки, які обчислюються періодами часу. Так, керівник навчального закладу може погоджувати з регіональною експертною радою термін проведення повторної експертизи закладу.
Строки визначаються календарною датою, зазначенням події, що повинна неминуче настати, чи періодом часу.
Строки, встановлені в нормі права або визначені лідируючими суб'єктами, обчислюються роками, місяцями і днями.
Строк може визначатись також вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку.
Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, то строк закінчується в останній день цього місяця.
Коли строки визначаються днями, то їх обчислюють з дня, наступного після того дня, з якого починається строк. Якщо кінець строку припадає на день неробочий (вихідний або святковий день "), то за останній день строку вважається перший після нього робочий день. Перебіг строку, визначеного вказівкою на подію, яка повинна неминуче наступити, починається наступного дня після настання події.
Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк потрібно було вчинити процесуальну дію в лідируючому суб'єкті, де службові заняття закінчуються раніше, то строк закінчується в момент припинення цих занять.
Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення скарга або необхідні для лідируючих суб'єктів (проводу) документи чи грошові суми здано на пошту .
Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення документи подано лідируючому суб'єкту (проводу) та зареєстровано в установленому порядку.
Строки для вчинення дій зацікавленими особами обчислюються в календарних днях, а для лідируючих суб'єктів (проводу) - в робочих, якщо мова йде про вчинення владної дії, та у календарних днях, якщо мова йде про вчинення технічної дії.
Початок перебігу строку може обчислюватись від дня наступного за тим, в який відбулась подія, дія, а може обчислюватись з моменту певної події. До прикладу, справи про порушення правил дорожнього руху іноземцями, які не користуються імунітетом, розглядаються за місцем скоєння порушення, як правило, того ж дня, але не пізніше ніж через 3 доби з моменту виявлення правопорушення.
Процесуальні строки також визначаються періодичністю засідань колегіального органу, який може виконувати функції на певній стадії провадження. Засідання Кваліфікаційної комісії НБУ з питань сертифікації аудиторів, тимчасових адміністраторів та ліквідаторів банківських установ проводяться згідно із затвердженим планом один раз на місяць. Правда, за рішенням голови Комісії дозволяється проводити позачергові засідання.
Періодичність засідань, а значить строки вчинення процесуальних дій, можуть визначатись станом матеріалів справи. Засідання колегіального органу проводяться в міру накопичення матеріалів, що є предметом розгляду.