32.Поняття та види доказів в адміністративному процесі.

Докази – це будь-які фактичні дані на підставі яких юридичний орган встановлює наяв­ність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і запе­речення суб'єкта звернення, заінтересованої особи, осіб, які беруть участь у справі про наявність чи відсутність адміністра­тивного спору чи спору про право або порушення норм права.

Фактичні дані — це інформація, відомості про акти, дії чи бездіяльність, за допомогою яких можна встановити обставини, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи. Інформація може роз­глядатися як доказ за наявності двох умов: а) якщо вона міс­тить дані про наявність або відсутність адміністративного пра­вопорушення, винуватість особи в його вчиненні та інші обста­вини, що мають значення для правильного вирішення; б) якщо вона одержана в порядку та з джерел, передбачених законом.

Види доказів

Пояснення сторін, третіх осіб, їхніх представників про відомі їм обставини, що мають значення для справи, оцінюються поряд з іншими доказами у справі. Сторони, треті особи або їхні представники, які дають пояснення про відомі їм обставини, що мають значення для справи, можуть бути за їхньою згодою допитані як свідки.

Показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини. Якщо показання свідка ґрунтуються на повідомленнях інших осіб, то ці особи повинні бути також допитані. Свідок, який не може прибути у судове засідання внаслідок хвороби, старості, інвалідності або з інших поважних причин, допитується судом у місці його проживання (перебування).

Письмовими доказами є документи (у тому числі електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи.

Речовими доказами є предмети матеріального світу, що містять інформацію про обставини, які мають значення для справи. Речовими доказами є також магнітні, електронні та інші носії інформації, що містять аудіовізуальну інформацію про обставини, що мають значення для справи. Витребування речових доказів проводиться в порядку, встановленому для витребування письмових доказів.

Призначення судової експертизи

Для з’ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд може призначити експертизу. Особи, які беруть участь у справі, мають право подати суду питання, на які потрібна відповідь експерта. Кількість і зміст питань, за якими має бути проведена експертиза, визначаються судом. В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків.

У висновку експерта зазначаються: коли, де, ким, на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав, докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки та обґрунтовані відповіді на поставлені судом питання. Якщо експерт під час проведення експертизи виявить факти, що мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання, він може включити до висновку свої міркування про ці обставини. Експерт дає свій висновок у письмовій формі. Висновок експерта приєднується до справи

Докази в адміністративному процесі. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами  в  справі  про  адміністративне  правопорушення,  є будь-які фактичні дані,  на  основі  яких  у  визначеному  законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення,  винність  даної  особи  в  його вчиненні та інші обставини,  що  мають  значення  для  правильного вирішення  справи.  Ці  дані  встановлюються    протоколом    про адміністративне    правопорушення,    поясненнями    особи,    яка притягається  до  адміністративної  відповідальності,  потерпілих, свідків,  висновком  експерта,  речовими  доказами,    показаннями технічних  приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки,  відеозапису  чи  засобів  фото-  і  кінозйомки, відеозапису,  які  використовуються  при  нагляді  за  виконанням правил,  норм  і  стандартів,  що  стосуються забезпечення безпеки дорожнього  руху,  протоколом  про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до ст. 69 КАС доказами  в  адміністративному  судочинстві  є  будь-які фактичні дані,  на підставі  яких  суд  встановлює  наявність  або відсутність обставин,  що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі,  та інші обставини,  що мають значення для правильного вирішення справи.  Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін,  третіх  осіб  та  їхніх  представників, показань  свідків,  письмових  і  речових  доказів,  висновків експертів. Отже, доказами є не факти і обставини, а фактичні дані, на підставі яких суд, орган (посадова особа) чи уповноважений суб'єкт встановлюють на¬явність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі. Фактичні дані – це інформація, відомості про акти, дії чи бездіяльність, за допомогою яких можна встановити обставини, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи. Водночас В. К. Колпаков зазначає, що інформація може роз¬глядатися як доказ за наявності двох умов: а) якщо вона міс¬тить дані про наявність або відсутність адміністративного пра¬вопорушення, винуватість особи в його вчиненні та інші обста¬вини, що мають значення для правильного вирішення; б) якщо вона одержана в порядку та з джерел, передбачених законом. Е.Ф. Демський також звертає увагу на те, що доказами є не факти і обставини, а фактичні дані, на підставі яких суд, орган (посадова особа) чи уповноважений суб’єкт встановлюють наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі. Варто зазначити, що джерело і фактичні дані окремо одне від одного не становлять доказу. Наприклад, пояснення сторони (джерело), які не містять відомостей про конкретні факти щодо справи, не є засобом пізнання того, що сталося насправді, а тому не можуть розглядатись як доказ. Не можуть бути доказами в адміністративному процесі й фактичні дані, що розглядаються окремо від законного джерела. Отже, доказами в адміністративному процесі є фактичні дані (відомості), які здатні прямо чи опосередковано підтвердити факти, що мають значення для вирішення справи, виражені в передбаченій законом процесуальній формі (засобах доказування), отримані й досліджені в точно встановленому процесуальним законом порядку.