18.Види адміністративно-процесуальних правовідносин

1.Відповідно до сфери суспільного життя, у якій вони функ­ціонують, адміністративно-процесуальні правовідносини поділя­ють на такі види: правовідносини, що складаються у сфері економіки; у політичній; у сфері підприємництва; у соціально-культур­ній сфері тощо.

2.За галузевою належністю кореспондуючих матеріальних правових відносин адміністративно-процесуальні правовідносини, спрямовані на реа­лізацію норм:

-адміністративного права; - земельного права;

-трудового права; - сімейного права;

- господарського права; -митного права;

3.Адміністративно-процесуальні правовідносини фор­муються у різних сферах адміністративного процесу, кожній з яких відповідає конкретне адміністративне провадження. Відтак,серед адміністративно-процесуальних правовідносин можна виділити такі, що виникають у ході:

-провадження з розгляду звернень громадян;

-провадження з розгляду справ у адміністративних судах;

-дисциплінарного провадження;

-виконавчого провадження

4.За наявністю або відсутністю конфлікту в основі адмініст­ративної справи:

а) конфліктні (складаються в ході юрисдикційних проваджень: адміністративно-позовного, виконавчого, дисциплінарного та ін.);

б) неконфліктні (виникають при здійсненні управлінських про­ ваджень: ліцензійного, наглядового, дозвільного, атестаційного тощо).

5. Залежно від виконуваних функцій та завдань:

а) регулятивні

б) охоронні.

6. За кількістю учасників:

двосторонні та багатосторонні.

7. Спосіб дії зобов'язаного суб'єкта покладено в основу виді­лення двох типів адміністративно-процесуальних правовідносин:

-активний тип. До нього належать правовідносини, в рамках яких зобов'язаний суб'єкт повинен здійснити активні дії.

-пасивний тип правовідносин передбачає утримання зобов'я­ заної сторони від вчинення активних дій.

8. За характером взаємодії учасників виокремлюють горизон­тальні та вертикальні адміністративно-процесуальні правовідно­сини:

- вертикальні правовідносини виражають типові для публічно- управлінської діяльності субординаційні зв'язки між суб'єктом і об'єктом управління.

— горизонтальні правовідносини виникають між фактично і юридично рівноправними суб'єктами. В них відсутній елемент владного підпорядкування сторін, взаємодія яких відбувається на паритетних засадах.

. Відповідно до суб'єктного складу (складу учасників),можна виділити адміністративно-процесуальні правовідносини:

між органами публічної влади, що перебувають між: собою увідносинах службового підпорядкування;

між: органами публічної влади, які перебувають на однаково­му організаційно-правовому рівні;

між: органами публічної влади, що перебувають на різному організаційно-правовому рівні, але не перебувають у відносинах службового підпорядкування;

між: органами публічної влади та підпорядкованими їм під­ приємствами, закладами й установами

між: органами публічної влади та державними підприєм­ ствами, закладами, установами, котрі не перебувають у їх органі­ заційному підпорядкуванні

між органами публічної влади та недержавними організаціями, підприємствами, закладами, установами

між органами публічної влади і громадянами

регулятивні правовідносини - супроводжують нормальний процес реалізації суб'єктивних прав та виконання юридичних обов'язків у адміністративно-процесуальній сфері. Даний вид правовідносин відображає усі правомірні аспекти організації адміністративних проваджень. їх головна функція - побудова та упорядкування соціальних зв'язків необхідних для всебічного, об'єктивного, неупередженого та своєчасного вирішення адміністративної справи. До розряду регулятивних відносяться практично всі адміністративно-процесуальні правовідносини неконфліктного характеру.

б) охоронні правовідносини - виникають на основі зіткнення інтересів учасників адміністративного процесу. Вони завжди містять у собі як елемент юридичного конфлікту, так і спосіб його подолання, їх призначення полягає у гарантуванні, захисті та забезпеченні нормального функціонування регулятивних адміністративно-процесуальних правовідносин.

- активний тип. До цього типу належать правовідносини, в рамках яких зобов'язаний суб'єкт повинен здійснити активні дії. Саме у такий спосіб виконується обов'язок органів Фонду державного майна України протягом десяти днів затвердити і довести до заінтересованих осіб поданий на його розгляд Проект плану приватизації державного майна.

- пасивний тип правовідносин передбачає утримання зобов'язаної сторони від вчинення активних дій. Так, згідно зі ст. 245 КАСУ, не допускається перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами у разі прийняття нових нормативно-правових актів, які посилюють відповідальність фізичної особи.