16.Класифікація та видова характеристика адміністративно-процесуальних норм.

I. За обсягом предмета регулювання, адміністративно-процесуальні норми поділяють на:

а) загально-галузеві (їхня дія поширюється на всю сферу адміністративно-процесуальних відносин);

б) іиституціональні (регламентують суспільні відносини в ме­ жах окремих інститутів адміністративно-процесуального права):

II. За функціональним призначенням, можна виділити:

норми-дефінщїї - містять визначення категорій і понять ад­ міністративно-процесуального права;

норми-принципи - виражають основоположні ідеї, покладені в основу адміністративного процесу та його окремих проваджень;

- визначально-установчі норми - закріплюють цілі й завдання адміністративно-процесуальної діяльності органів публічної влади

III. Відповідно до сфери соціальних відносин, у якій вони функціонують, адміністративно-процесуальні норми поділяють на такі:

- норми, що регламентують адміністративно-процесуальні відносини у сфері економіки та її численних галузях - промисло­вості, будівництві, транспорті тощо.

- норми, які регулюють адміністративно-процесуальні відно­сини у соціально-культурній сфері, зокрема, у галузях науки, осві­ти, охорони здоров 'я та ін.

- норми, що регулюють адміністративно-процесуальні відно­ сини у секторах політичної сфери: оборони, безпеки, юстиції, внутрішніх справ, закордонних справ та ін.

IV. За юридичною силою, варто виділити п'ять блоків адмініс­тративно-процесуальних норм:

а) перший блок утворюють норми законодавчого рівня, кот­рі містяться в:

Конституції України;рішеннях Конституційного суду України;

міжнародних нормативно-правових актах, ратифікованих ВРУ.

законах та кодексах України.

б) норми, відображені у нормативних актах Президента

в) норми, що містяться в нормативних актах представниць­ких органів

г) норми, втілені в нормативних актах органів судової влади:

д) норми, закріплені у нормативних актах органів виконавчої V. За дією в часі розрізняють такі види адміністративно-проце­суальних норм:

- тимчасові

- постійні

VI. За дією в просторі адміністративно-процесуальні норми бу­вають:

-загальнодержавні

- регіональні

- місцеві

-локальні

VII. За формою припису, втіленого в адміністративно-проце­суальних нормах, норми поділяють на:

а) імперативні

б) диспозитивні

в) рекомендаційні

17. Поняття адміністративно-процесуального правовідношення. Особливі риси адміністративно-процесуальних правовідносин.

Правовідносини - урегульовані нормами права та забезпечені державою суспільні зв'язки, учасники яких мають суб'єктивні права та юридичні обов'язки. Лише у рамках право­відносин життя суспільства набуває цивілізованого, стабільного, прогнозованого характеру.

Одним з різновидів правових відносин є адміністративно-про-цесуальні правовідносини. Будь-яка норма адміністративно-проце­суального права містить модель конкретних суспільних відносин, що складається в ході розгляду органами публічної влади конкретних справ.

Адмін-процес.відносини-це суспільні відносини,які виникають в процесі здійснення адмін..діяльності на основі норм адмін..-процес.права між суб’єктами обов’язковим серед яких є орган,посадова особа наділена публічно владними повноваженнями особливі риси адмін.-процес.правовідносин.

Ознаки адміністративно-процесуальних правовідносин. Адмі­ністративно-процесуальним правовідносинам притаманні всі загальні риси, характерні для будь-якого виду юридичних відносин:

- вони регламентуються нормами права;

- у них завжди беруть участь кілька сторін;

- об'єктивною передумовою їх виникнення, зміни або припи­ нення є юридичні факти;

Поряд з цим, адміністративно-процесуальні правовідносини мають низку особливостей:

- вони виникають з приводу реалізації норм матеріальних галузей права, причому лише тих, якими регламентуються суспільні відносини у сфері публічного управління;

- вони регулюються нормами адміністративно-процесуального права;

- однією із сторін адміністративно-процесуальних правовідно­ син завжди є орган публічної адміністрації або його посадова осо­ба.

1) адміністративно-процесуальні відносини мають управлінський характер, так як виникають у сфері державного управління;

2) процесуальні адміністративно-правові відносини відрізняються від матеріальних підставами виникнення. Для виникнення матеріального правовідношення необхідні три обставини: норма права, правосуб'єктність, юридичний факт. Для виникнення процесуального адміністративно-правового відношення необхідні вже чотири обставини: матеріальна норма, процесуальна норма, правосуб'єктність, юридичний факт. При цьому досить характерним є юридичний факт, що породжує адміністративно-процесуальне правовідношення: ним служить відповідне матеріальне адміністративно-правове відношення в цілому;

3) адміністративно-процесуальні відносини відрізняються від матеріальних правовідносин особливостями регулювання. Якщо матеріальні норми адміністративного права регулюють, так би мовити, статичні відносини, то процесуальні норми регулюють відносини динамічні, для яких особливого значення набувають дії їх суб'єктів;

4) адміністративно-процесуальні правовідносини відрізняються від матеріальних за своїм призначенням, так як задача перших полягає в забезпеченні реалізації других. Звідси виходить, що адміністративно-процесуальне правовідношення в повній відповідності з диспозицією адміністративно-процесуальної норми є засобом здійснення відповідного матеріального правовідношення;

5) адміністративно-процесуальне правовідношення відрізняється від матеріального більш складною структурою - наявністю кількох суб'єктів, роль яких у даному правовідношенні не є однаковою.