5.5.7 Вибір методів виконання робіт, машин, механізмів

Таблиця 5.11

Цикл робіт	Найменування і метод виконання робіт	Прийняті машини і механізми	Технологічне призначення машин
1	2	3	4
1.Нульовий цикл	Розробка грунту механізовано.	Екскаватор одноковшовий на пневмоходу ЕО–331Г,ємкістю 0,4 м3, лопата обратна -4м	Розробка вийомок обсягом 500-2500м3
	Доробка грунта вручну	-	-
	Монтаж збірних елементів підземної частини	Кран пневмоколесний КС-4561 Вантажопідйомність 25т	Монтаж збірних конструкцій
	Зворотна засипка механізовано	Бульдозер ДЗ-37, потужністю 37кВт	Зворотня засипка
	Ущілення грунту механізовано	Трамбовка пневматична ТР-1, масою 11,5 кг	Ущілення при зворотній засипці
2.Надземний цикл	Возведення надземної частини механізовано	Кран баштовий КБ-308 вантажопідйомність -5т	Встановлення збірних елементів , подача цегли
	Зомонолічування стиків і швів . механізовано	Установка УПТРЖ, продуктивністю 4,5м3/г	Замонолічування розчином та дрібнозернистим бетоном
	Зварювання закладних деталей і металоконструкцій	Трансформатор зварювальнийСТШ-300, потужністю 20,5кВт,масою158кг	Ручна електродугова зварка
	Металізація зварних швів закладних деталей	Агрегат УПАГ-1,продуктивність 5кг/г	Газоплам’яне напиленняпорошкових матеріалів
Цикл покрівельних робіт	Покрівельні та ізоляційні роботи	Машина СО-98, Продуктивність-600м2/г	Очистка та перекрутка рулонних матеріалів
		Машина С-121, Продуктивність-330-640 м2/г	Наплавлювання промізолу на кровлях з укісом до 5%
Продовження табл.5.11
1	2	3	4
Цикл покрівельних робіт	Вертикальний і горизонтальний транспорт	Підйомник вантажний ТП-2	Підйомник вантажу
		Установка УБ-1, продуктивність - 1,1 м3/г	Зберігання і подача бітумних мастик на висоту
Оздо-блювальний цикл	Опоряджувальні роботи	Пересувна штукатурна машина PFT G5 продуктивністю - 4 м3/год	Прийом побудження транспортування і нанесення розчину
		Фарбування станція СО-115 продуктивністю - 500м2/год	Фарбування різними складами при великих об’ємах

5.5.9 Розрахунок техніко – економічних показників

1. Тривалість будівництва, місяць.

За нормою – 6,7

Прийнята із графіка –6,2

2. Трудомісткість люд – дн.

За нормою – 4331,05

Прийнята – 3781

3. Коефіцієнт нерівномірності руху робочої сили.

За нормою 1,2 - 1,8

Прийнята – 1,64

α = N_max/N_cep

де N_max – максимальна кількість робочих за графіком руху

N_cep = ∑Т_пр/П,

N_cep = 3781/135 = 28,01

де ∑Т_пр – сумарна прийнята трудомісткість

П – тривалість робіт за графіком (день)

α = 46/28,01 = 1,64 ≤ 1,8

4. Коефіцієнт суміщення будівельних процесів.

За нормою –-

Прийнятий – 3,79

К_сум = П_посл/П_сум

де П_посл – тривалість будівництва при послідовному виконанні робіт

П_сум – тривалість будівництва за графіком

К_сум = 655/145 = 3,79

5. Коєфіцієнт змінності робіт.

За нормою -

Прийнятий – 1,02

К_{з.п .}= (a₁×t₁+a₂×t₂…+a_i×t_i)/t₁+t₂…t_i

де а₁ а₂ а_i – змінність робіт

t₁ t₂ t_i – тривалість робіт

К_{з.п .}= (511+2+10+):511 = 1,02

6. Рівень продуктивності праці, %

За нормою – 100 %

Прийнятий - 115 %

У_{п.п .}= (Т_н./Т_пр.) ×100 % де Т_н. – продуктивність за нормою

Т_пр. продуктивність прийнята

У_{п.п .}= 4331,05/3781 х 100 % = 114,5 %

5.6 БУДІВЕЛЬНИЙ ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПЛАН

5.6.1 Призначення і принципи проектування будівельного генерального плану.

Будівельний генеральний план (БГП) - це план будівельного майданчика на якому показано розташування будування запроектованих та існуючих будівель і споруд, будівельних машин, а також об’єктів будівельного господарювання, призначених для обслуговування виробництва робіт.

До об’єктів будівельного господарювання, необхідних на час будівництва, відносять: виробничі установки (бетонні і розчинні вузли), склади будівельних матеріалів, конструкцій та деталей, тимчасові будівлі адміністративного, санітарно-гігієнічного та культурно-побутового призначення, автомобільні дороги, енергомережі, водопостачання, каналізації, зв’язки та ін.

Будівельний генеральний план є основною частиною ПОС чи ППР. БГП у складі ПОС називається загально-майданчиковим, а у складі ППР – об’єктним. Різниця між БГП - у степені деталізації.

Головні принципи проектування будівельного генерального плану рішення, прийняті у БГП, повинні бути пов'язані з наступними розділами проекту (ПОС, ППР); рішення будівельного генерального плану повинні відповідати діючим нормативним документам; будівельний майданчик повинен мати найменшу площу, яка необхідна для будівництва; рішення будівельного і генерального плану повинні передбачати раціональну організацію вантажних і людських потоків; тимчасові будівлі, споруди та установки розташовують на території, не передбаченої під забудову до закінчення будівництва; тимчасове будівництво на майданчику повинно бути мінімальним за розрахунок витрачання для цієї мети постійних будівель, доріг та підземних комунікацій; тимчасові будівлі необхідно встановлювати із типових збірно-розбірних багато-постачальних конструкцій, використовувати інвентарні пересувні приміщення; виробничі установки та склади масових матеріалів повинні розташовуватися у місцях їх найбільшого постачання; розташування будівельних кранів на будівельному майданчику повинно відповідати будівельно-монтажним роботам по прийнятій технології і графікам виробництва робіт передовим методам праці; приоб’єктні склади повинні розповсюджуватись у зонах роботи кранів і у неопосередкованій близькості від доріг.

Будівельний генеральний план розробляють для різних стадій будівництва об’єкту (комплексу) і різноманітного комплексу виконуючих робіт (нульовий цикл, будівництво надземної частини будівлі, оздоблювальні роботи) та ін. Якість розробляємих будівельних генеральних планів оцінюють по їх техніко-економічним показникам тривалості робіт по організації будівельного господарства в підготовчий період, об’єму вартості затрат і трудомісткості робіт по улаштуванню тимчасових будівель і споруд в цілому по їх окремим видам.

5.6.2 Розрахунок складських приміщень та майданчиків

Для потреб будівництва розраховують 3 види складів:

- відкритий;

- закритий;

- повітка.

Розрахунок виконуємо за формулами,

P=(Q/T)×n×l×K

де Q - загальна потреба у матеріалах даного виду.

Т - строк переробки даного матеріалу

n - норма запасу матеріалу у днях.

l-коефіцієнт нерівномірності завозу матеріалу. Приймається рівним 1,1.

K - коефіцієнт нерівномірності споживання матеріалів.

Приймається рівним 1,3

Р - кількість матеріалу що підлягає зберіганню.

F=Р/V

де F - корисна площа складу.

V - кількість матеріалу, що розміщується на 1 м² складу

Р - кількість матеріалу, що підлягає зберіганню.

S=F/В

де S - загальна площа складу

В - коефіцієнт використання площі складу (з урахуванням проходів та проїздів)

5.6.3 Розрахунок численності працюючих.

Кількість працюючих, на будівельному майданчику розраховується за формулою: N_прац=(N_робоч+N_imp+N_сл+N_моп)×K;

де N_робоч – кількість робочих. Приймається по максимальному значенню графіку руху робочої сили.

N_imp – кількість інженерно – технічних робітників.

N_сл – кількість службовців.

N_моп – кількість молодшого обслуговуючого персоналу.

K – коефіцієнт враховуючий тимчасову відсутність працюючих, практикантів – екскурсантів. «K» приймається рівним K = 1,05 – 1,06.

Співвідношення категорії працюючих, %

Таблиця 5.13

Вид будівництва	Робочі	ІТР	Службовці	МОП
Цивільне будівництво	85,0	8,0	5,0	2,0

Кількість службовців, ІТР, МОП визначаємо за існуючими у процентному співвідношенні до кількості працюючих.

1. Визначаємо попередню кількість працюючих на будівельному майданчику.

N_прац – 100%

N_робоч -85,0 %

де N_робоч. – з графіку руху робочої сили – 46 ч.

N_прац = 46 х 100/85 =54 ч.

2. Визначаємо кількість ІТР згідно пропорції

N_imp – 8,0%

N_прац – 100%

N_imp = 54 х 8/100 = 4ч.

3. Визначаємо кількість службовців

N_сл. = 54 х 5/100 = 3 ч.

4. Визначаємо кількість молодшого обслуговуючого персоналу.

N_моп = 54 х 2/100 = 1 ч.

Визначаємо кінцеву кількість працюючих.

N_прац = ( 46 + 4 + 3 + 1 ) х 1,05 = 57 ч.

5.6.4 Розрахунок потреби у тимчасових спорудах.

Для створення приємлимих умов роботи на будівельному майданчику передбачаємо тимчасові будівлі адміністративно – побутового і санітарно- технічного призначення.

Розрахунок потрібних площ тимчасових будівель виконуємо за формулою:

F=f×N₁

де f – нормативна площа на одну людину, що користується приміщенням.

N₁ – кількість людей, що користується приміщенням.

Розрахунок виконуємо в табличній формі

Таблиця 5.15

Найменування тимчасових будівель	Кільк. робітн. або їх категорії	% людей, що корис-туються даним при- міщенням	Площа, м2		Прийнят. площа приміщ., розмір у плані	Тип будів., шифр типового проекту
			на 1 люд.	загаль-на
1	2	3	4	5	6	7
Контора	8	0,5	4,0	16,0	S=16,7 3,0х6,0	Контейнерна 420-13-1
Гардероб	46	1,0	0,5	23,0	S=23,8 2,9х8,8	Контейнерна
Кімната для прийняття їжі	57	0,3	1,0	17,1	S=19,8 2,7 х7,3	Пересувна ВС-12
Приміщення для сушки одягу, взуття	46	1,0	0,2	9,2	S=22,0 2,7 х 9,0	Контейнерна УТС 420-01-13
Приміщення для захисту від сонячної радіа ції і зігріванні працюючих	46	1,0	0,1	4,6
Душова чолов.	32	0,70	0,82	18,36	S=14,45 2,7 х 6,0 2шт.	Контейнерна УТС420-04-9
Душова жін.	14	0,70	0,82	8,03
Уборна чолов.	40	1,00	0,07	2,8	4шт. S=1,5 1,2 х 1,7	Контейнерна
Уборна жін.	12	1,00	0,14	1,68

5.6.5 Проектування тимчасового водопостачання

Постачання на будівельний майданчик води здійснюється від діючого заводського водопроводу. Розводку тимчасового водопроводу по будівельному майданчику виконуємо з урахуванням всіх споживачів води. На будівельному майданчику вода витрачається на наступні потреби:

1. Виробничі. Для цих цілей встановлюємо водорозбірну колонку).

2. Господарчо-питні.

3.Для роботи душової.

4.Витрати води на пожежогасіння. В проекті на ці нужди не враховуються тому, що пожежні гідранти встановлені на постійному водопроводі.

Розрахунок потреби будівельного майданчика у воді зводиться до визначення діаметру тимчасового водопроводу за формулою:

Д= де

Q_роз - розрахункові секундні витрати води у літрах

V- швидкість води в трубах.

У свою чергу Q_роз= q_в+ q_гп+ q_душ ;

де q_роз,q_гп, q_душ - секундні витрати води на водопровідні роботи

Тимчасовий водопровід прокладаємо на глубині не менш - 1,10м

5.6.6 Проектування тимчасового електропостачання

Постачання електроенергії на будівельний майданчик здійснюємо від існуючої електромережі через тимчасову підстанцію.

Розводку електромережі по будівельному майданчику виконуємо з урахуванням наступних потреб будівництва:

1. Для забезпечення роботи машин і механізмів.

2. Для внутрішнього освітлення побутових і складських приміщень.

3. Для освітлення фронту робіт, відкритих складів, проходів і проїздів.

4. Для роботи зварювальних апаратів.

5. Для технологічних потреб. Витрати електроенергії на технологічні потреби не передбачаються проектом.

Розведення силової електромережі виконуємо електрокабелем, який підводимо до споруд, яка будується і закінчуємо розподільчим щитом.

Освітлювальну електромережу прокладаємо уздовж огорожі на стовпах, побутові приміщення, закритий склад і повідка підключаємо до повітряної електромережі.Розрахунок потреб в електроенергії зводиться до визначення необхідної потужності що потребує будмайданчик. Потребна потужність розраховується за формулою:

Р_заг=1,1(∑Р_с/соsф)×K₁+∑Р_ов×K₂+∑Р_оз×K₃+∑Р_за×K₄₎, де

∑Р_с , ∑Р_ов , ∑Р_оз , ∑Р_за - сума потужностей необхідних для кожного виду потреб;

К₁; К₂; К₃; К₄ – коефіцієнти одночасного споживання електроенергії .

соsф - коефіцієнт потужності.

5.7 Розрахунок техніко-економічних показників

Площа будівельного майданчика, м² S_n = А × В = 76,1 х 69,4 = 5281,34

1. Площа забудови, м² S_з = а × в = 31,2 х 11,4 = 355,68 м²

2. Площа тимчасових будівель, м²

S_т.б. = 8 + 20,0 +30,1+ 22,0 + 28,9 + 19,8 + 6,0 + 110 + 9,2 + 16,8 + 14,45 = 285,25

3. Компактність будівельного генерального плану.

K₁ = S_з/S_n = 355,68/5281,34= 0,07

4. Відношення площ тимчасових будівель до площі забудови

K₂ = S_т.б./S_з = 285,25/355,68=0,8

6. ОХОРОНА ПРАЦІ В ГАЛУЗІ.

Охорона праці — це соціально-економічна наука, яка виявляє і вивчає виробничі небезпеки та професійні шкідливості та розробляє методи їх запобігання або ослаблення з метою усунення виробничих нещасних випадків і професійних захворювань робочих, аварій, пожеж.

Задача розділу «Охорона праці» - передбачити основні міри по забезпеченню вимог охорони праці та безпеки життєдіяльності у дипломному проектуванні, а також відобразити творче рішення проблеми покращення умов праці в будівництві.

6.1 Вимоги техніки безпеки при виконанні шпалерних робіт

1. Робочі місця для виконання оздоблювальних робіт на висоті мають бути обладнані засобами підмощування і сходами-драбинами для підйому на них.

Засоби підмощування, які застосовуються при шпалерних роботах, в місцях, під якими ведуться інші роботи або є прохід, повинні мати настил без зазорів.

2. Місця, над якими виконуються шпалерні роботи, необхідно захищати.

3. При виконанні робіт з розчинами, що мають хімічні добавки, необхідно використовувати засоби індивідуального захисту (гумові рукавички, захисні маски, захисні окуляри)згідно інструкції заводу – виробника викорустовуємого складу.

4. При сухому очищенні поверхонь і інших роботах, пов'язаних з виділенням пилу і газів, а також при механізованому шпаклюванні необхідно користуватися респіраторами і захисними окулярами.

5. При нанесенні клею на стельову або вертикальну поверхню слід користуватися захисними окулярами.

6. Забороняється обігрівати і сушити приміщення жаровнями і іншими пристроями, що виділяють в приміщення продукти згорання палива.

Загальні вимоги безпеки.

1. Працівники не молодше 18 років, які пройшли відповідну підготовку,мають професійні навики для роботи шпалерником і не мають протипоказань по виконуваній роботі, перед допуском до самостійної роботи повинні пройти:

• обов'язкові попередні (під час вступу на роботу ) і періодичні ( протягом трудової діяльності) медичні огляди (обстеження) для визнання придатними до виконання робіт в порядку, встановленому МОЗ України ;

• навчання безпечним методам і прийомам виконання робіт, інструктаж по охороні праці, стажування на робочому місці і перевірку знань вимог охорони праці.

2. Шпалерники зобов'язані дотримувати вимоги безпеки праці для забезпечення захисту від дії небезпечних і шкідливих виробничих чинників, пов'язаних з характером роботи:

• підвищені запиленість і загазованість повітря робочої зони;

• розташування робочого місця на значній висоті відносно землі (підлоги);

• гострі кромки, задирки і шорсткість на поверхнях обробних матеріалів і конструкцій;

• виникнення напруження на металевих конструкціях і частинах устаткування, що

• нормально знаходяться без напруження; недостатня освітленість робочої зони.

3. Для захисту від механічних дій штукатури зобов'язані використовувати : куртки брезентові, комбінезони бавовняні, рукавиці комбіновані або рукавички гумові на трикотажній основі, чоботи гумові. У зимовий час - костюми на утепленій прокладці і валянки.

При знаходженні на території будмайданчика штукатури повинні носити захисні каски. Крім того, при набризгу розчину на стельову поверхню необхідно використовувати захисні окуляри.

4. Знаходячись на території будівельного майданчика, у виробничих і побутових приміщеннях, ділянках робіт і робочих місцях, штукатури зобов'язані виконувати правила внутрішнього розпорядку, прийняті в даній організації.

Допуск сторонніх осіб, а також працівників в нетверезому стані на вказані місця забороняється.

5. В процесі повсякденної діяльності шпалерники повинні:

застосовувати в процесі роботи засоби малої механізації за призначенням, відповідно до інструкцій заводів-виробників;підтримувати порядок на робочих місцях, очищати їх від сміття, снігу, пилу, не допускати порушень правил складування матеріалів і конструкцій;

бути уважними під час роботи і не допускати порушень вимог безпеки праці.

6. Шпалерники зобов'язані негайно сповіщати свого безпосереднього керівника робіт про будь-яку ситуацію, загрозливому життю і здоров'ю людей, про кожен нещасний випадок, що стався на виробництві, або про погіршення свого здоров'я, у тому числі про появу гострого професійного захворювання (отруєння).

Вимоги безпеки перед початком роботи.

7.Перед початком шпалерних робіт треба закінчити всі малярні роботи окрім фарбування лиштви та плінтусів, підготувати поверхню стін під оклеювання, очистити стіни від набілів та затверділих бризків розчину, нанести риски верху шпалер. Шпалери доставляють на об'єкт комплектами (на квартиру). Перш ніж почати оклеювати стіни шпалерами, їх поверхні треба промазати клеєм.

8.Обклеювання стін полотнищами шпалер виконують наступним чином: полотнища шпалер укладають стопкою обличчям донизу на столик шпалерника, так щоб кожен аркуш виступав на 1-2 см з-під верхнього, далі макловицею наносять клейстер на полотнище; після цього наклеюють їх на поверхню стін й розглажують щіткою таким чином, щоб не було бульбашок та зморшок.

9.Облеювання стін починають з кутів зовнішніх стін. Полотнище шпалер приклеюють до обох стін, що утворюють кут, при цьому основну частину полотнища приклеюють до однієї з стін, перекриваючи кут з напуском 2-3 см.

10.Наступні полотнища, що примикають до кута наклеюють стик у стик.

11.Забороняється шпалерами заклеювати лиштву чи плінтуси.

12. Після закінчення роботи шпалерники зобов'язані:

- відключити використовуваний механізований інструмент і устаткування від електромережі і зняти в них тиск;

- прибрати інструмент в призначене для цього місце;

- очистити від клею і промити устаткування, привести в порядок робоче місце;

- повідомити бригадира або керівника робіт про всі неполадки, що виникли під час роботи.

6.2 Вимоги охорони праці при проектуванні календарного плану.

Календарний план входить до складу ППР. Відповідно до вимог ДБН А.3.2-2-2009 проекти виробництва робіт повинні містити технічні основні організаційні заходи щодо забезпечення безпеки виробництва робіт і санітарно-гігієнічне обслуговування працюючих.

Організаційні питання охорони праці в календарному плані передбачають:

• Виконання робіт в технологічній послідовності, по захваткам;

• Суміщати роботи по вертикалі тільки за наявності не менш двох перекриттів.

• З метою безпечного поєднання робіт за відсутності захваток, виконання робіт планується в різні зміни, першу і другу;

• В період виконання оздоблювальних робіт повинні бути закінчені роботи по установці вікон і дверей, завершені покрівельні роботи в межах однієї захватки;

• В період виконання покрівельних робіт забороняється вести інші роботи небезпечній зоні, тобто в межах однієї з ах ватки;

• Виконання спеціальних робіт субпідрядними організаціями передбачено в календарному плані за умови наявності фронту робіт і повної безпеки їх поєднання і загально-будівельними роботами. Важливим етапом проектування графічної частини календарного плану є взаємна ув'язка робіт нульового циклу, надземної частини будівлі, покрівельних робіт і оздоблювального циклу.

Роботи спеціального циклу (санітарно-технічні, електромонтажні) по трудомісткості і тривалості виконується в три етапи і проектуються в календарному плані по термінах закінчення основних робіт в кожному циклі метою забезпечення фронту робіт і безпечних умов виробництва спеціальних робіт. Закінчуються спеціальні роботи до початку робіт оздоблювального циклу і лише підключення електропостачання і опресування системи теплопостачання виконується в кінці, перед здачею об’єкту під ключ.