
- •1. Поняття макроекономіки. Макроекономічні моделі.
- •2. Макроекономічні теорії: класична, кейнсіанська, монетарна політика.
- •3.Макроекономічні показники в системі національних рахунків.
- •4. Модель кругообігу: склад та розрахунок.
- •5. Економічні цикли. Моделі економічних коливань.
- •6. Неокласична модель макроекономічної рівноваги.
- •7. Кейнсіанська модель макроекономічної рівноваги при закритій та відкритій національній економіці.
- •8. Монетаристська теорія макроекономічної рівноваги.
- •9. Засоби державного регулювання економіки.
- •10. Фіскальна (фінансова) політика держави.
- •11. Грошово-кредитне регулювання.
- •12. Макроекономічна політика України: проблеми та перспективи.
- •13. Зовнішня торгівля та державні регулятори зовнішньоекономічної політики.
- •14. Міжнародні валютні відносини.
- •15. Фіскальна і монетарна політика при плаваючому валютному курсі.
- •16. Ринок праці: неокласична модель праці.
- •18. Державне регулювання зайнятості та соціальна політика.
- •19. Економічне зростання: сутність та фактори.
- •3.8.2. Фактори економічного зростання
- •20. Неокласична модель економічного зростання Кобба-Дугласа та Солоу.
- •21. Кейнсіанська модель економічного зростання Домарта та Харрода.
- •22.Рівновага на товарному і грошовому ринках в моделі інвестиції-заощадження та ліквідність-гроші.
- •23. Фунція інвестицій.
- •24. Макроекономічна рівновага. Взаємодія сукупного попиту та сукупної пропозиції.
- •25. Економіка та її зміст
19. Економічне зростання: сутність та фактори.
Ринкова економіка розвивається циклічно. Однак, незважаючи на те, що економічне зростання переривається спадами, переважає зростання. Економічне зростання проявляється в тому, що збільшується виробництво ВНП і національного доходу, зростає зайнятість населення в суспільному виробництві. Але за інтенсивного типу зростання кількість працівників може не збільшуватись, а навіть зменшуватись. Тут зростання відбувається за рахунок упровадження науково-технічного прогресу.
Економічне зростання вимірюється двома способами (рис. 3.33):
1) збільшенням загального обсягу реального ВНП або НД в цілому і в розрахунку на душу населення протягом певного часу (за рік); у грошових показниках;
2) збільшенням ВНП чи НД в розрахунку на душу населення в процентах, тобто темпами приросту.
Якщо немає зростання вказаних економічних показників у розрахунку на душу населення, то таке зростання не забезпечує підвищення життєвого рівня населення.
При застосуванні обох способів економічне зростання вимірюється річними темпами в процентах. Наприклад, якщо ВНП одного року становив 200 млрд. грн. а наступного — 210 млрд., то темп зростання становитиме
Економісти часто занепокоєні навіть при незначному зниженні темпів зростання, бо від темпів залежить збільшення реального обсягу ВНП. Так, при річному темпі зростання 2% ВНП подвоюється через 35 років, а при 4% — за 18 років.
Економічне зростання є важливим народногосподарським завданням. Значення його очевидне. Збільшення ВНП в розрахунку на душу населення забезпечує підвищення рівня життя. Економіка, яка зростає, дає можливість задовольняти нові потреби й вирішувати економічні проблеми як усередині країни, так і на міжнародному рівні. Чим більший приріст ВНП, тим більша частка його може використовуватися для повнішого задоволення наявних потреб або для розробки нових програм, створення кращих умов для здобування освіти, медичного обслуговування, підвищення зарплати, пенсій і так далі.
Рис. 3.33. Економічне зростання і методи його вимірювання
Розрізняють два типи економічного зростання: екстенсивний та інтенсивний (рис. 3.34). Екстенсивний тип полягає в тому, що збільшення обсягу виробництва досягається в основному за рахунок залучення у виробництво додаткових трудових, матеріальних та фінансових ресурсів при незмінній продуктивній силі праці. Інтенсивний тип має місце тоді, коли збільшення обсягу виробництва відбувається за рахунок раціонального використання всіх видів ресурсів. Воно пов'язане з упровадженням нових технологій і підвищенням продуктивності праці. Це означає, що зменшуються затрати ресурсів на виробництво одиниці продукції.
Деякі економісти виділяють третій тип економічного зростання — детенсивний. В умовах детенсивного зростання затрати ресурсів на виробництво одиниці продукції збільшуються, бо вони використовуються нераціонально. Екстенсивний характер розвитку економіки мав місце в СРСР у період 30—60-х років. А в період 80—90-х років мав місце детенсивний характер розвитку.
Рис. 3.34. Типи і фактори економічного зростання