Розділ 2 дослідження радянських археологів

2.1. Експедиція Одеського археологічного музею

Дослідження о. Березані, що обірвались через обставини, пов'язані з революцією та Першою світовою війною, відновилися учнем та помічником Е.Р. фон Штерна по Новоросійському університету – Михайлом Федоровичем Болтенко (додаток Е) в 1924 р і були продовжені в систематичних розкопах 1927–1931, 1946 и 1947 pp. [6, с. 83]

Народився М.Ф. Болтенко в 1888 р. У 1912 році закінчив історико-філологічний факультет Новоросійського університету. Був учнем Е. Р. фон Штерна, працював з ним на Березані. Викладач класичних і європейських мов у гімназіях Одеси (1912-1920 рр.). Працював в Одеському археологічному музеї , з 1921 р. на посаді заступника директора. Основну увагу приділяв дослідженню раніше практично мало відомого слов'янського періоду в історії Березані. У 1933 році репресований за контрреволюційну діяльність . Після звільнення - доцент , завідувач кафедри класичної філології філологічного факультету , професор Історичного факультету Одеського державного університету (1939-1959 рр.) [19, с. 55-56].

Масштаби робіт М.Ф. Болтенка на о. Березань були дуже незначні в порівнянні з попереднім періодом. Основні зусилля дослідник спрямував на вивчення слов'янського періоду в історії поселення, раніше практично невідомого, і домігся в цьому значних результатів. Була отримана обґрунтована хронологічна і стратиграфічна шкала розвитку поселення від архаїки до середньовіччя [30, с. 38-46]. У концепцію історичного розвитку Березані, запропоновану Е.Р. Фон Штерном він тільки вніс деякі корективи.

У ході досліджень була отримана хронологічна і стратиграфічна шкала розвитку поселення від доби архаїки до середньовіччя. Виникнення поселення як риболовецької і торгової станції іонійців він відніс до другої половини VІІ ст. до н. е.; розквіт її діяльності припадав на VІ ст. до н. е. А в V ст. до н. е., на його думку, у зв'язку економічним і політичним зростанням Ольвії настав період запустіння. Припинення життя на Березані на початку ІІІ ст. до н. е. дослідник пов'язував з навалою галатів в 280 р. до н. е.

Проведені розкопки на Березані встановили відсутність перерви в заселенні греками острова фіксацією культурних шарів V — III ст. до н.е., цим самим руйнуючи твердження Е.Р. фон Штер­на, що з V по II ст. до н.е. Березань не була заселена постійними мешканцями. Також М.Ф. Болтенко доводить наявність серед самого раннього населення Березані VII — VI ст. до н.е. впливового і заможного прошарку населення. Окрім того були виявлені середньовічні шари на ділянці в північно-східній частині острову (розкоп «Г»). В тому числі в 1930 -1931 pp. була відкрита на­півземлянка, що являла собою залізоробну майстерню X — XIII ст. У 1946 р. відновились розкопки на ділянці "Г". Тут були вивчені слов'янські землянки X — XIII ст., мешканці яких займалися рибальством. Культур­ний шар цього періоду інколи досягав 2,5 м. Також тут були відкриті землянки та напівземлянки архаїчного часу з типовим для них матеріалом [1, с. 35-39; 2, с. 31-37; 4, с. 321-380].