Миколаївський національний університет імені В.О.Сухомлинського

Навчально-науковий інститут історії та права

Кафедра археології, давньої та середньовічної історії

Дипломна робота

бакалавра

на тему: «Історія дослідження античного поселення на о. Березань»

Виконав: студент ІV курсу, групи 464

cпеціальності «6.0203026. Історія»

Завицький Владислав Андрійович

Керівник: ст. викладач

Смирнов О.І.

Рецензенти: кандидат іст.наук, доцент

Горбуров Є.Г.

Миколаїв – 2014

ЗМІСТ

СПИСОК СКОРОЧЕНЬ………………………………………………………	3
ВСТУП…………………………………………………………………………	4
РОЗДІЛ 1. АРХЕОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ о. БЕРЕЗАНЬ В ХІХ – НА ПОЧАТКУ ХХ ст. ……………………………………………………….	8
РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ РАДЯНСЬКИХ АРХЕОЛОГІВ ……………	20
2.1. Експедиція Одеського археологічного музею ………………	20
2.2. Експедиція Інституту археології АН Української РСР ……..	21
2.3. Експедиція Ермітажу ………………………………………….	25
РОЗДІЛ 3. СУЧАСНІ РОЗКОПКИ НА о. БЕРЕЗАНЬ ……….…………….	30
3.1. Експедиція Інституту археології НАН України …………… 3.2. Загін Державного Ермітажу …………………………………. 3.3. Загін МНУ ім. В.О. Сухомлинського …………………..……	30 36 37
ВИСНОВКИ ………………………………………………………………….. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ……………….. ДОДАТКИ …………………………………………………………………….	40 43 53

Список скорочень

АДУ – Археологічні дослідження на Україні.

АИУ – Археологические исследования на Украине.

АО – Археологические открытия.

ВДИ – Вестник древней истории.

ВОКК – Вісник Одеської комісії краєзнавства.

ЗОАО – Записки Одесского археологического общества.

ЗООИД – Записки Одесского императорского Общества истории и древностей.

МАСП – Материалы по археологии Северного Причерноморья.

МИА – Материалы и исследования по археологи СССР.

ОАК – Отчёт Императорской Археологической комиссии.

ОАМ – Одесский археологический музей АН УССР.

СА – Советская археология.

ВСТУП

Тисячі років Миколаївська земля зберігає неоціненні скарби. Відкриває вона їх тільки тим, хто дбайливо досліджує її надра. На сьогодні в місті Миколаєві сформувалася доволі сильна археологічна школа. Нові покоління археологів успадковують неоціненний досвід миколаївських корифеїв. Гармонія традицій і новацій вивела Миколаївську археологію на дуже високий рівень.

На сьогодні в області відомо більш ніж п’ять тисяч об’єктів археології. Торік співробітники кафедри археології, давньої та середньовічної історії спільно з фахівцями лабораторії археології та етнології Інституту історії та права Миколаївського національного університету ім. В.О. Сухомлинського організували 9 археологічних експедицій на території Миколаївської, Херсонської й Вінницької областей. На наш погляд визначною пам’яткою, що має не тільки матеріальне значення, а й духовне є о. Березань.

Острів Березань (додаток А), що знаходиться в Чорному морі недалеко від м. Очакова, ши­роко відомий серед археологів-антикознавців. На острові розташовані рештки найдавнішого у Північному Причорномор'ї античного міста Борисфена, середньовічного поселення та залишки турецьких і російських фортифікаційних укріплень кінця XVIII – початку ХХ ст. Нині те­риторія острова входить до складу історико-археологічного заповідника «Ольвія» [5, с. 50-58].

Слід зазначити, що незважа­ючи на те, що унікальність Бере­зані як пам'ятки археології світового значення давно вже була визнана науковим співтова­риством, її охороні і музеєфі­кації довгий час не приділялося практично ніякої уваги. У період новітньої історії острів неодно­разово використовувався як військовий об'єкт; тут велося відповідне капітальне будівниц­тво та експериментальні арти­лерійські стрільби. Внаслідок цього значну частину античного поселення було знищено. Суттє­вих збитків зазнала пам'ятка у ході військових дій під час ІІ Світової війни.

Негативний вплив мала та­кож відсутність протягом тривалого часу єдиної програми ар­хеологічних досліджень. При цьому аж до останнього часу була нездійсненою задача належної консервації і музеєфікації відкритих ділянок поселення. У кращому випадку як охоронні заходи можна розглядати розташування значної частини розкопів уздовж берегової лінії в зоні дії абразії.

Вивчення Березанського поселення вкрай важливе. Історії дослідження о. Березань присвячували свої праці такі вчені, як М.Ф. Болтенко, В.В. Лапін, К.С. Горбунова, Л. Гордієнко, І.В. Тункіна, С.Л. Соловйов, Т.А. Новак, Д.В. Бондаренко тощо. Спеціальна наукова літе­ратура, що присвячена цій пам'ятці, є досить численною — загальний перелік пуб­лікацій перевищує 200 найменувань. Однак на сьогодні вкрай мало праць присвячених окремо історії археологічного дослідження острову, підведенню підсумків більш ніж 200-річних розкопок на Березані. Отже, актуальним буде дослідження на тему «Історія дослідження античного поселення на о. Березань».

Отже Актуальність теми складається в першій спробі узагальнення, систематизації та аналізі публікацій та монографій з досліджень Березані. Це дозволить науковцям та інтересантам при проведенні своїх власних досліджень звертатися до однієї лише цієї роботи, не відшукуючи велику кількість видань, часом раритетних, та поодинокі праці, критикуючи публікації, що в них містяться.

Метою дослідження є висвітлення історії археологічних досліджень о. Березань та основних досягнень його дослідників,збір та огляд публікацій матеріалів дослідження Березані, їх систематизація стосовно установ, які займалися дослідженнями, а також їх критичний аналіз. Через рідкісність окремих видань, в даній роботі не поміщені всі відомі публікації матеріалів, однак переважна більшість їх, зібрана автором, дозволяє розглядати загальну картину.

Об’єктом нашого дослідження постає історія археологічного дослідження Березані зазначеного періоду.

Предметом же виступають дослідницькі установи та публікації матеріалів з вивчення о. Березані.

В даній роботі автор ставить собі наступні завдання:

• зібрати опубліковані матеріали, що стосуються розкопок на о. Березані;

• виокремити установи, що займалися дослідженням о. Березані та систематизувати статті та монографії з цього питання;

• висвітлити основні досягнення робот експедицій за весь період дослідження острову;

Методика роботи: системний аналіз результатів археологічних досліджень щодо

Хронологічні рамки роботи охоплюють ХІХ – початок ХХІ ст. – період роботи на о. Березані археологічних експедицій.

Географічні рамки охоплюють територію о. Березань.

Джерелознавча база роботи складається з коротких звітів про археологічні роботи та публікацій основних підсумків цих робот.

Наукова новизна. У роботі вперше узагальнено всі відомі нам результати археологічних досліджень на о. Березань.

Теоретична значимість теми полягає в теоретичній обробці бібліографічного матеріалу видань з цікавлючої нас тематики, їх аналіз та систематизація.

Практична ж значимість полягає у вивченні основних етапів дослідження Березані та виокремлення установ, що їм займалися. Дана робота може бути використана в майбутніх дослідженнях, що будуть якимось чином торкатися цієї тематики. Також вона може бути використана всіма тими, хто цікавиться минулим нашого краю.

В літературі деякі дослідники вже торкалися історії дослідження Березані, але робили вони це поверхнево, відомості ці складаються з загальних оглядів історії розкопок та в дуже рідких випадках огляду деяких публікації з певної галузі дослідження Березані. Ці відомості є в ряді наукових публікацій та монографій присвячених даній тематиці.

Структурно робота складається з вступу, трьох розділів та висновків. Перший розділ присвячений історії досліджень о. Березані в дореволюційний період. Другий розділ присвячений огляду археологічних робот на острові в радянський період. В цей розділ входять підрозділи, що сформовані науковими товариствами, які вели дослідження. Третій розділ присвячений роботам на Березані з моменту отримання Україною незалежності до сьогодення. Як і другий розділ, він поділений на підрозділи відповідно до наукових установ, що проводять дослідження.