5.1.Вимоги до систем автоматизації.

Сучасні системи автоматизації повинні відповідати слідуючим вимогам:

1. Простота та надійність експлуатації;

2. Висока якість функціонування , тобто підтримання необхідних параметрів процесів;

3. Висока точність регулювання та управління процесами;

4. Можливість дистанційного регулювання , вимірювання параметрів процесів в недоступних місцях;

5. Централізація та одночасність вимірювання багаточислених та різних за своєю природою величин;

6. Мала інерційність вимірювальних приборів , що дозволяє вимірювати як повільно , так і швидкозмінні за часом величини ;

7. Наявність пристроїв захисту від аврійних ситуацій ;

8. Використання елементів, які мають підвищену надійність.

5.2.Вступ

За допомогою автоматизації вирішуються питання полегшення важкої праці робітників та службовців, підвищення продуктивності праці й підвищення її якості.

Сучасні промислові й громадські будинки обладнуються складним санітарно-технічним устаткуванням, надійна робота якого неможлива без систем автоматики.

Невід'ємними елементами автоматики є дистанційне й автоматичне керування силовими електроприводами санітарно-технічного устаткування й виконавчих механізмів регулювальних органів, технологічне й захисне блокування, а також світлова й звукова сигналізація.

Всі ці елементи дозволяють централізувати керування автоматизованими пристроями й контролювати їхній стан.

Керування силовими приводами й електричними виконавчими механізмами, контроль і сигналізація виконуються за допомогою електроапаратури, що застосовується у всіх галузях промисловості. Найпоширенішими елементами схем керування й автоматизації є контактори, реле різних типів, підсилювачі, сигнальні лампи й табло, бликера, дзвінки.

Керування санітарно-технічними системами можна умовно розділити на місцеве, дистанційне й автоматичне.

Місцеве керування - керування приводами за допомогою апаратури, що розташовується в безпосередній близькості від механізму.

Дистанційне керування забезпечує керування технологічним устаткуванням на відстані.

Автоматичне регулювання дозволяє керувати технологічним устаткуванням залежно від протікання технологічного процесу або по заданій програмі.

При автоматизації санітарно-технічного устаткування силові приводи й виконавчі механізми облаштовуються, як правило, місцевим й автоматичним, або місцевим і дистанційним керуванням.

В автоматизованому технологічному процесі силові приводи й виконавчі механізми мають так названі блокувальні зв'язки (блокування), які по своєму призначенні діляться на технологічні й аварійні, або захисні. Технологічне блокування забезпечує погодженість і певну послідовність у роботі певних приводів. Аварійне блокування виключає несправність, або вихід з ладу устаткування впливом на відповідні приводи аж до їхнього відключення.

Блокувальні зв'язки дозволяють виключити аварійні режими роботи автоматизованого санітарно-технічного устаткування, значно збільшити його надійність і довговічність. При автоматизації різного санітарно-технічного устаткування, створенням систем централізованого контролю й керування, організації служби диспетчерського керування велика увага приділяється пристроям сигналізації, призначеним для повідомлення обслуговуючого персоналу про стан контрольованого устаткування.

Для сигналізації використовуються різні електротехнічні й світлові покажчики, а також звукові сигнали.

По призначенню сигналізацію можна кваліфікувати:

а) сигналізація положення повідомлення про стан контрольованих об'єктів (включені або відключені контактори, вимикачі, відкриті або закриті засувки, заслінки й т.д.);

б) технологічна - сигналізація про порушення нормального ходу технологічних процесів (про відхилення від установленого значення таких параметрів як температура, тиск, рівень і т.д.). Технологічна сигналізація може бути двох видів: попереджувальна й аварійна;

в) командна сигналізація - передача заздалегідь певних команд із одного приміщення в інше різними світловими й звуковими сигналами.