- •Розділ 1.Тепловий режим будівлі
- •Розділ 1 Тепловий режим будівлі та підбір огороджуючих конструкцій
- •1.1 Теплотехнічний розрахунок та підбір огороджувальних конструкцій
- •Підлога
- •1.2 Розрахунок тепловтрат та тепло надходжень
- •1.3 Тепловий баланс. Визначення потужності системи опалення
- •Розділ 2 Опалення
- •2.1. Обґрунтування вибору системи опалення
- •2.2. Підбір основного обладнання та опалювальних приладів Розрахунок опалювальних приладів
- •2.3 Гідравлічний розрахунок трубопроводів системи опалення
- •2.4. Особливості експлуатації систем опалення
- •Розділ 3 Вентиляція
- •3.1 Характеристика технологічних процесів в приміщенні
- •3.2. Принципові рішення систем вентиляції, кондиціювання повітря та холодопостачання.
- •3.3. Розрахунок повітрообміну та вибір систем повітророзподілення
- •Тепловологісний баланс приміщення і його складові
- •Розрахунок повітрообміну
- •Теплий період року (тп).
- •Визначення необхідних повітрообміні
- •Холодний період року (хп)
- •3.4. Розрахунок та підбір обладнання для систем вентиляції та кондиціювання повітря.
- •3.5. Аеродинамічний розрахунок повітропроводів.
- •3.7. Особливості експлуатації систем вентиляції та кондиціювання повітря
- •Розділ 4 Теплопостачання систем опалення та вентиляції
- •4.1. Принципові рішення систем теплопостачання.
3.4. Розрахунок та підбір обладнання для систем вентиляції та кондиціювання повітря.
Підбір обладнання припливно-витяжних установок повітря
За результатами аеродинамічного розрахунку робимо підбір обладнання на ЕОМ. В роботі використовується обладнання шведської компанії SWEGON.
ПВ1
Вихідні дані
Розрахунок і підбір проводимо за допомогою комп’ютерної програми Prounit. Для цього вказуємо наступні вихідні дані (див. попередній розрахунок):
Витрата приточного повітря складає 11620 м3/год.
Витрата витяжного повітря складає 10580 м3/год.
Розрахункова температура ЗП, ТП складає 32.0 °C
Розрахункова температура ЗП, ХП складає 22.0 °C
Розрахункова температура ПП, ТП 28.1 °C
Розрахункова температура ПП, ХП 20.0 °C
Втрати тиску у приточних повітропроводах складають 400 Па.
Втрати тиску у витяжних повітропроводах складають 400 Па.
Втрати тиску у забірних повітропроводах (предфільтр) складають 50 Па.
Параметри теплоносія – 90/70С.
Результати розрахунку
Комплектація установки
Припливно-витяжний агрегат типу GOLD побудовані на принципі блокування складових, що полегшує доставку, монтаж та обслуговування установки на протязі експлуатації.
Повітронагрівач водяний Thermogard;
Вентилятор ВП;
Вентилятор ПП;
Фільтр G4 ПП;
Фільтр G4 ВП;
Роторний утилізатор;
Заслінка с двигуном ПП;
Заслінка с двигуном ВП;
Предфільтр класу F7;
Фронтони;
Рис. 3.1. Схема установки ПВ2 GOLD 40
Розмір: 40
Загальна вага: 1274 кг
Ширина,номінальн: 1990 мм
Макс.: 1990 мм
Розміри соедин.: ДіаметрДрен,з`єдн.
Калорифер, вода Діаметр з`єдн. 20
Фронтон ЗП 1400 600
Фронтон ВП 1400 600
Фронтон ПП 1400 600
Фронтон ПП 1400 600
Заслінка с двигуном 1400 600
Заслінка с двигуном 1400 600
Калорифер, вода 1400 600
Результати розрахунку
Після розрахунку отримуємо наступні дані:
Загальну характеристику установки;
Технічну специфікацію;
Шумові характеристики
Результати розрахунку наведені в додатку Г
Місцезнаходження вентагрегатів - венткамера на тех..поверсі відмітка. 22,000
Для подачі та видалення повітря в приміщенні використовуємо дифузори, решітки, вентиляційні клапани фірми «Євроклимат Україна».
Для розрахунку обладнання системи кондиціонування обчислюємо кількість холоду необхідного для місцевих доводчиків.
Для забезпечення холодопостачання в якості систем кондиціонування використовуємо обладнаня типу VRV IV виробництва DAIKIN (Японія). Запропонована система складається з 6-ти зовнішніх компресорно – конденсаторних блокоів типу RXYQ, суммарною продуктивністью Qx=196 кВт/Qт=225 кВт і 76-ти внутрішніх блоків касетного типу, підтримання оптимальних температурних параметрі в 53-ох приміщеннях.
3.5. Аеродинамічний розрахунок повітропроводів.
Аеродинамічний розрахунок виконується в два етапи: розрахунок ділянок магістрального напрямку та ув'язування всіх інших ділянок системи, якими є відгалудження.
1. Визначаємо навантаження розрахункових ділянок системи
Аксонометричну схему вентиляційної системи розбиваємо на окремі розрахункові ділянки і визначаємо витрату повітря на кожній з них. Нумерацію ділянок виконуємо спочатку по головній магістралі, а потім на відгалудженнях. Витрати повітря визначаємо шляхом додавання витрат на окремих відгалудженнях, починаючи з перифирійних до збудника тяги - вентилятора. Значення витрат і геометричні довжини кожної ділянки заносимо в розрахункову таблицю, а також наносимо на аксонометричну схему.
2. Вибір магістрального напрямку вентиляційної системи.
3. Визначаємо розміри перерізу розрахункових ділянок повітропроводів магістралі. Приймаємо допустиму швидкість руху повітря 6 -8 м/с - в магістралях та 4-5 м/с в відгалуженнях.
Визначаємо розрахункову площу поперечного перерізу повітропроводу за формулою:
F=L/3600·v (3.21)
По величині fp p з таблиці 10.5 та 10.6 [17] вибираємо стандартний діаметр або розміри повітропроводу.
4. Визначаємо дійсну швидкість та динамічний тиск:
v=L/3600·F (3.22)
P=·v2/2 (3.23)
5. Визначаємо втрати тиску на подолання опору тертя. За номограмою на малюнку 10.2 [17] визначаємо питомі втрати тиску на подолання опору тертя R. Коефіцієнт βш та поравкові коефіцієнти К1 та К2 приймаємо рівними 1.
Втрати тиску на подолання опору тертя на розрахунковій ділянці повітропроводу довжиною l визначаються за формулою:
(3.24)
6. Визначаємо втрати тиску на подолання місцевих опорів:
(3.25)
7. Визначаємо загальні втрати тиску на розрахунковій ділянці:
(3.26)
8. Ув'язуємо відгалудження системи. Розрахунок відгалуджень системи виконуємо в аналогічній послідовності, як і ділянок магістрального напрямку з визначенням ΔРвід. Далі визначаємо нев’язку різниці тисків за формулою:
H=ΔРмг - ΔРвід/ΔРмг*100 (3.27)
Якщо нев'язка більша за 10% тоді при неможливості ув'язування різниці тисків шляхом зміни поперечного перерізу повітропроводу, ув'язування виконується з допомогою установлення дросель клапану з додатковим місцевим опором ξ.
