73Судова система та інші правоохороні та репресивні органи періоду формування радянської державності

Приймається постанова про введення народного суду,вироки цих судів були остаточними.Діяли народні дільничі,повітові,мійські суди.Створюється колегії обвинувачів та правозахисників.створюються революційні трибунали,членів обирали на 6 місяців.Завдання:боротьба з шпигунами,державна зрада,спекуляції,бандитизм,розкрадання.Всеукраїнська надзвичайна комісія-боротьба з контреволюцією,шпигунством,посадовими злочинами.1919р. була організована на штатній основі радянська міліція.Вимоги:робітничо-селянське походження і вік 21р.

75.Соціалістична державність та право в Україні(1921-1929)загальний історичний огляд.

Голод, розрух, нестабільна ситуація в суспільстві, політика воєнного комунізму – це негативні наслідки правління більшовиків. В цей період відбувся застій у виробництві, продовольча, вугільна та транспортна кризи, нестача хліба, запровадження продрозкладки, заборона вільної торгівлі для селян – ці причини викликали голод в Україні, офіційна версія голоду – це посуха 1921 р.6 серпня 1921 р. Ленін згуртував війська для активного збирання продподатку в Україні. Голод припинився весною 1923 р.В 1923 р. на з’їзді компартії було прийнято рішення про розвиток національного питання в Україні. Але більшовики не цікавило українське питання, вони намагались укорінитися і знайти підтримку серед населення. Проводиться масова українізація населення. Радянська влада надавала можливість селянам і робітникам вступати до вищих навчальних закладів (без вступних іспитів і без свідоцтва про закінчення школи).На початку 1921 р. склалась негативна ситуація. Повстання матросів та робітників Кронштадта, а також селянські повстання призвели до відмови уряду від продрозкладки і заміни її продподатком (27 березня 1921 р.).Запровадження Непу, крім продподатку передбачало ведення правильного грошового обміну, введення відповідних режимів державної та приватної торгівлі і створення мережі певних підприємств, установ, організацій. Великі підприємства залишились в державній власності, а середні і малі можна було брати в оренду. В сільському господарстві було завершено перерозподіл землі, більша частина бідняків була звільнена від сплати податків, а цей тягар було покладено на заможних.Держава не була зацікавлена в одноосібному господарюванні і змушувала селян об’єднуватись в колгоспи. Державі було краще працювати з колективом, ніж з одноосібним власником.

76.Нова економічна політика(1921-1929р)

Основними причинами переходу до нової економічної політики були:- глибока соціально-економічна і політична криза більшовицького режиму;- масові повстання селян, робітників, солдат і матросів;- політична та економічна ізоляція більшовиків на міжнародній арені;- намагання утримати владу в будь-який спосіб. Основними заходами непу стали:- заміна продрозкладки продподатком; при цьому продподаток мав бути меншим за продрозкладку, а його розмір заздалегідь повідомлявся селянам;- бідні селяни взагалі звільнялися від податку- відродження торгівлі і товарно-грошових відносин, дозвіл на приватну торгівлю;- впровадження системи вільного найму робочої сили, матеріальне стимулювання працівників;- введення стабільної валюти - червонця;- децентралізація системи управління:- розвиток підприємництва;