
- •1.Предмет та методи тДіП
- •2.Осн. Теорії походження держави і права.
- •3.Причини виникнення держави.
- •4.Поняття держави та види її функцій
- •5.Історичні типи держав.
- •Визначають такі основні типи держави.
- •6. Державна влада: поняття, ознаки та принципи здійснення
- •7. Суспільна влада й соціальні норми за первісних часів
- •8. Типологія держави. Формаційний і цивілізаційний підхід.
- •9. Обгрунтуйте визначення держави, її ознаки
- •10. Держ. Органи, їх хар-ка.
- •11. Місце та роль держави у політичній системі суспільства
- •12.Поняття політ. Системи сусп-ва, її елементи
- •13.Механізм держави та його принципи.
- •14.Поняття та ознаки правової держави
- •15.Поняття та ознаки соціальної держави
- •16. Держава: класифікація держав за формою режиму.
- •17.Держава:Класифікація держав за формою держ.Устрою
- •18. Держава:її форма правління
- •19. Держава: класифікація держав за їх формою
- •20.Механізм держави: поняття, структура.
- •21.Поняття права. Об’єктивне і суб’єктивне
- •22. Елементи будови норми права. Їх поняття, види.
- •23.Поняття, ознаки та структура правової норми
- •24.Поняття права, його ознаки. Співвідношення моралі та права
- •25. Система права: поняття, риси та структурні елементи системи права
- •26.Поняття закону, його ознаки, види, структура.
- •27.Поняття та види соціальних норм.
- •28.Прогалини в праві. Аналогія закону і аналогія права.
- •29.Галузь права: поняття, види.
- •30.Підзаконний нормативно-правовий акт: поняття, класифікація.
- •31. Методи та стадії правотворчості.
- •32. Поняття і види джерел права.
- •33. Правотворчість: поняття, принципи, стадії.
- •34. Систематизація законодавства: поняття і види.
- •35. Поняття права та основні види форм права.
- •36. Правовідносини: причини виникнення та припинення їх.
- •1) За вольовою ознакою факти поділяються на:
- •2) За юридичними наслідками:
- •37. Суб’єкти, об’єкти та зміст правовідносин.
- •38. Правовідносини: поняття, ознаки, види.
- •38А. Юридичні факти та їх класифікація.
- •39. Тлумачення: поняття, види та способи.
- •40. Система законодавства: поняття, структура.
- •41. Реалізація норм права: поняття та форми.
- •42. Дисципліна: поняття та види.
- •42. Дисципліна: поняття, види
- •43. Правопорушення: поняття, ознаки, склад.
- •44. Юридична відповідальність: поняття, функції, принципи.
- •45. Юридична відповідальність: підстави притягнення та її припинення.
- •46. Юридична відповідальність: поняття, ознаки, види.
- •47. Правомірна поведінка: поняття, види.
- •48. Правозастосування: поняття, вимоги, стадії.
- •49. Міжнародні правопорушення: поняття, різновиди.
- •50. Поняття законності та правопорядку, їх принципи.
- •51. Зміст та принципи законності.
- •52. Правосвідомість та її види.
- •53. Поняття, структура і функції правової культури.
- •53А. Правове регулювання і правовий вплив.
- •54. Правопорушення: причини та види.
- •55. Поняття і методи правового виховання.
- •56. Правовий нігілізм: поняття та шляхи подолання.
- •57. Поняття та класифікація правових систем.
- •58. Англо-саксонська правова сім’я.
- •59. Романо-германська правова сім’я.
- •60. Мусульманська та традиційна правові системи.
- •Поняття мусульманського права
- •61. Механізм правового регулювання: поняття, структура, стадії.
- •62. Правопорядок та шляхи його зміцнення.
3.Причини виникнення держави.
Держава—це суверенна територіальна організація політичної влади суспільства, що має спеціальний апарат і регулює суспільні відносини за допомогою правових норм.
Держава — це єдина політична організація, яка поширює свою владу на всю територію й населення країни, маючи для цього у своєму розпорядженні спеціальний апарат управління, видає загальнообов'язкові розпорядження і володіє суверенітетом.
Виявлення причин (закономірностей) виникнення держави і права багато в чому залежить від того, які соціальні інститути їх тлумачать. Тому, з урахуванням положень різних теорій походження держави і права, можна виділити такі основні причини виникнення цих явищ:
1.Три великі суспільні поділи праці:
1) виділення скотарства як відособленої сфери суспільної діяльності (коштами обміну стала худоба, що набула функцію грошей);
2) відділення ремесла від землеробства (винахід ткацького верстата, оволодіння навичками обробки металів);
3) поява групи людей (купців), зайнятих тільки обміном (зосередження багатства в їхніх руках завдяки посередницькій місії).
2. Необхідність удосконалення управління суспільством, яке ускладнюється внаслідок розвитку та ускладнення виробництва, зміни умов розподілу продуктів праці, зростання кількості населення та відокремленням соціальних груп, класів.
3. Необхідність ведення війн (як оборонних, так і загарбницьких) та захисту власної території.
4. Утворення спеціальних організацій людей, що професійно здійснюють керівництво в суспільстві, забезпечують його соціальну стабільність та цілісність, що досягається за допомогою обов'язкових для всіх соціальних норм, у тому числі юридичних.
5. Неспроможність суспільної влади первісного ладу врегулювати в нових умовах соціальні суперечності й конфлікти.
6. Необхідність організації великомасштабних громадських робіт (наприклад, іригаційних), об'єднання з цією метою великих груп людей.
7. Введення офіційної податкової системи.
Завершення розкладу організації влади первісного ладу й утворення власне держави пов'язуються з установленням публічної влади, що вже не збігається з інтересами населення (у вигляді армії, флоту, поліції, виправних установ тощо).
Розрізняють два основних шляхи виникнення держави:
• європейський (Афіни, Рим, давньогерманські держави);
• східний, азіатський (Єгипет, Вавилон, Китай, Індія).
В основному розглядають три форми виникнення держави:
• афінську, що є класичною формою виникнення держави. Держава виникає як результат класових антагонізмів, що розвивались усередині суспільства;
• римську — процес виникнення держави був прискорений тривалою боротьбою плебеїв (прийшлого населення, що не було визнане окремим класом цього суспільства) проти патриціїв (римської родової знаті);
• давньогерманську — виникнення держави було прискорене завоюванням чужих територій і підкоренням народів, що жили на цих територіях, для управління якими родове суспільство не було пристосоване.
Особливостями виникнення держав східного типу слід вважати такі:
1) основу економічних відносин становить державна форма власності;
2) приватна власність має другорядний характер;
3) державна влада є деспотичною;
4) великий апарат чиновників;
5) відбувається сакралізація (освячення) влади.
Розрізняють два основних шляхи формування права:
• за допомогою норм, що походять від держави (правотворчість);
• за допомогою норм, що походять від суспільства (общин, інших соціальних груп) та підтримуються державою (санкціонування).
У різних народів були різні головні елементи соціально-юридичного змісту права: прецедент, релігійна норма, норма-звичай, закон.