- •1.Предмет та методи тДіП
- •2.Осн. Теорії походження держави і права.
- •3.Причини виникнення держави.
- •4.Поняття держави та види її функцій
- •5.Історичні типи держав.
- •Визначають такі основні типи держави.
- •6. Державна влада: поняття, ознаки та принципи здійснення
- •7. Суспільна влада й соціальні норми за первісних часів
- •8. Типологія держави. Формаційний і цивілізаційний підхід.
- •9. Обгрунтуйте визначення держави, її ознаки
- •10. Держ. Органи, їх хар-ка.
- •11. Місце та роль держави у політичній системі суспільства
- •12.Поняття політ. Системи сусп-ва, її елементи
- •13.Механізм держави та його принципи.
- •14.Поняття та ознаки правової держави
- •15.Поняття та ознаки соціальної держави
- •16. Держава: класифікація держав за формою режиму.
- •17.Держава:Класифікація держав за формою держ.Устрою
- •18. Держава:її форма правління
- •19. Держава: класифікація держав за їх формою
- •20.Механізм держави: поняття, структура.
- •21.Поняття права. Об’єктивне і суб’єктивне
- •22. Елементи будови норми права. Їх поняття, види.
- •23.Поняття, ознаки та структура правової норми
- •24.Поняття права, його ознаки. Співвідношення моралі та права
- •25. Система права: поняття, риси та структурні елементи системи права
- •26.Поняття закону, його ознаки, види, структура.
- •27.Поняття та види соціальних норм.
- •28.Прогалини в праві. Аналогія закону і аналогія права.
- •29.Галузь права: поняття, види.
- •30.Підзаконний нормативно-правовий акт: поняття, класифікація.
- •31. Методи та стадії правотворчості.
- •32. Поняття і види джерел права.
- •33. Правотворчість: поняття, принципи, стадії.
- •34. Систематизація законодавства: поняття і види.
- •35. Поняття права та основні види форм права.
- •36. Правовідносини: причини виникнення та припинення їх.
- •1) За вольовою ознакою факти поділяються на:
- •2) За юридичними наслідками:
- •37. Суб’єкти, об’єкти та зміст правовідносин.
- •38. Правовідносини: поняття, ознаки, види.
- •38А. Юридичні факти та їх класифікація.
- •39. Тлумачення: поняття, види та способи.
- •40. Система законодавства: поняття, структура.
- •41. Реалізація норм права: поняття та форми.
- •42. Дисципліна: поняття та види.
- •42. Дисципліна: поняття, види
- •43. Правопорушення: поняття, ознаки, склад.
- •44. Юридична відповідальність: поняття, функції, принципи.
- •45. Юридична відповідальність: підстави притягнення та її припинення.
- •46. Юридична відповідальність: поняття, ознаки, види.
- •47. Правомірна поведінка: поняття, види.
- •48. Правозастосування: поняття, вимоги, стадії.
- •49. Міжнародні правопорушення: поняття, різновиди.
- •50. Поняття законності та правопорядку, їх принципи.
- •51. Зміст та принципи законності.
- •52. Правосвідомість та її види.
- •53. Поняття, структура і функції правової культури.
- •53А. Правове регулювання і правовий вплив.
- •54. Правопорушення: причини та види.
- •55. Поняття і методи правового виховання.
- •56. Правовий нігілізм: поняття та шляхи подолання.
- •57. Поняття та класифікація правових систем.
- •58. Англо-саксонська правова сім’я.
- •59. Романо-германська правова сім’я.
- •60. Мусульманська та традиційна правові системи.
- •Поняття мусульманського права
- •61. Механізм правового регулювання: поняття, структура, стадії.
- •62. Правопорядок та шляхи його зміцнення.
34. Систематизація законодавства: поняття і види.
Будь-яка держава створює велику кількість нормативно-правових актів. Для полегшення знаходження певного нормативного акту, забезпечення доступності законодавства для учасників правових відносин (фізичних і юридичних осіб), використовується систематизація нормативних актів.
Систематизація законодавства необхідна не тільки для покращення користування ним, а і для вдосконалення правотворчої діяльності компетентних органів держави по створенню нормативно-правової бази, виявлення прогалин та протиріч у правовому регулюванні суспільних відносин та їх усунення.
Систематизація законодавства - це діяльність правотворчих та інших компетентних органів (посадових осіб) щодо упорядкування та вдосконалення чинних нормативно-правових актів держави, приведення їх до цілісної внутрішньо узгодженої системи та видання новостворених нормативних актів чи збірників законодавства.
Розрізняють різні форми систематизації законодавства:
1) Облік;
2) кодифікацію законодавства;
3) інкорпорацію законодавства;
4) консолідацію законодавства.
Облік нормативних актів - це збір державними органами, державними та недержавними підприємствами, фірмами й іншими установами й організаціями діючих нормативних актів, їхня обробка, розташування за певною системою, збереження, а також видача довідок для зацікавлених органів, установ , окремих осіб на їхні запити. (Журнальний облік, картотечний, компьютерний)
Кодифікація - це форма систематизації законодавчих актів, що регулюють певну сферу суспільних відносин, яка полягає у якісній переробці нормативного матеріалу, тобто відміні застарілих норм, усуненні конкуренції правових норм та інших суперечностей правового регулювання, заповненні прогалин і створенні нового нормативно-правового акту -Кодексу, статуту, положення.
В результаті кодифікації цивільного законодавства України, здійсненого Верховною Радою України 16.01.2003 р. був прийнятий новий Цивільний кодекс з набранням чинності якого припинив свою дію Цивільний кодекс Української PCP від 18.07.1963 р.
Інкорпорація - це форма систематизації законодавства, яка полягає у зведенні воєдино чинних нормативно-правових актів без зміни їх змісту і видання різного роду збірників. Інкорпорація може здійснюватися за хронологічним, алфавітним чи предметним критерієм, а також бути офіційною і неофіційною.
Офіційна інкорпорація законодавства здійснюється компетентним органом державної влади. Так, Міністерство юстиції України здійснює офіційну, хронологічну інкорпорацію законів та інших актів Верховної Ради України, указів та розпоряджень Президента України, постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України, нормативних актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, зареєстрованих Міністерством юстиції України і внесених до Єдиного державного реєстру. Ця інкорпорація міститься в щотижневому виданні "Офіційний вісник України".
Неофіційна інкорпорація законодавства здійснюється юристами-науковцями, видавництвами, юрисдикційними органами, юристами-практиками. Як правило, більшість інкорпорованих збірників законодавства базується на предметній ознаці, тобто за галузями права. Так, за останні роки в Україні тільки видавництвом "Юрінком Інтер" підготовлені і видані різні збірники законодавства:
- збірник законодавства з підприємницького права;
- законодавство України про соціальне забезпечення; - житлове законодавство України;
- кримінально-виконавче законодавство України та інші. Консолідація - це форма систематизації законодавчих актів держави, що регулюють суспільні відносини певної сфери, яка полягає в їх об'єднанні без зміни змісту і видання єдиного нормативно-правового збірника. Так, результатом консолідації законодавства можна вважати видання Зводу законів України.
Консолідація — це вид систематизації законодавства, який передбачає створення, на основі кількох нормативноправових актів з одного і того ж питання, нового об'єднаного акта, в якому нормативні приписи розміщуються в логічному порядку після редакційної обробки, але без зміни змісту.
При консолідації новий акт затверджується компетентним правотворчим органом, а старі численні розрізнені акти визнаються такими, що втратили чинність.
У процесі підготовки консолідованого акта здійснюється повне редагування, усуваються протиріччя, повторення тощо, але новий, укладений акт не змінює змісту правового регулювання, не вносить зміни в чинне законодавство.
Консолідація використовується там, де відсутня можливість кодифікації. Вона досить широко використовується в правотворчій діяльності з метою впорядкування нормативних актів з питань оподаткування, адміністративної відповідальності тощо.