
- •1.Предмет та методи тДіП
- •2.Осн. Теорії походження держави і права.
- •3.Причини виникнення держави.
- •4.Поняття держави та види її функцій
- •5.Історичні типи держав.
- •Визначають такі основні типи держави.
- •6. Державна влада: поняття, ознаки та принципи здійснення
- •7. Суспільна влада й соціальні норми за первісних часів
- •8. Типологія держави. Формаційний і цивілізаційний підхід.
- •9. Обгрунтуйте визначення держави, її ознаки
- •10. Держ. Органи, їх хар-ка.
- •11. Місце та роль держави у політичній системі суспільства
- •12.Поняття політ. Системи сусп-ва, її елементи
- •13.Механізм держави та його принципи.
- •14.Поняття та ознаки правової держави
- •15.Поняття та ознаки соціальної держави
- •16. Держава: класифікація держав за формою режиму.
- •17.Держава:Класифікація держав за формою держ.Устрою
- •18. Держава:її форма правління
- •19. Держава: класифікація держав за їх формою
- •20.Механізм держави: поняття, структура.
- •21.Поняття права. Об’єктивне і суб’єктивне
- •22. Елементи будови норми права. Їх поняття, види.
- •23.Поняття, ознаки та структура правової норми
- •24.Поняття права, його ознаки. Співвідношення моралі та права
- •25. Система права: поняття, риси та структурні елементи системи права
- •26.Поняття закону, його ознаки, види, структура.
- •27.Поняття та види соціальних норм.
- •28.Прогалини в праві. Аналогія закону і аналогія права.
- •29.Галузь права: поняття, види.
- •30.Підзаконний нормативно-правовий акт: поняття, класифікація.
- •31. Методи та стадії правотворчості.
- •32. Поняття і види джерел права.
- •33. Правотворчість: поняття, принципи, стадії.
- •34. Систематизація законодавства: поняття і види.
- •35. Поняття права та основні види форм права.
- •36. Правовідносини: причини виникнення та припинення їх.
- •1) За вольовою ознакою факти поділяються на:
- •2) За юридичними наслідками:
- •37. Суб’єкти, об’єкти та зміст правовідносин.
- •38. Правовідносини: поняття, ознаки, види.
- •38А. Юридичні факти та їх класифікація.
- •39. Тлумачення: поняття, види та способи.
- •40. Система законодавства: поняття, структура.
- •41. Реалізація норм права: поняття та форми.
- •42. Дисципліна: поняття та види.
- •42. Дисципліна: поняття, види
- •43. Правопорушення: поняття, ознаки, склад.
- •44. Юридична відповідальність: поняття, функції, принципи.
- •45. Юридична відповідальність: підстави притягнення та її припинення.
- •46. Юридична відповідальність: поняття, ознаки, види.
- •47. Правомірна поведінка: поняття, види.
- •48. Правозастосування: поняття, вимоги, стадії.
- •49. Міжнародні правопорушення: поняття, різновиди.
- •50. Поняття законності та правопорядку, їх принципи.
- •51. Зміст та принципи законності.
- •52. Правосвідомість та її види.
- •53. Поняття, структура і функції правової культури.
- •53А. Правове регулювання і правовий вплив.
- •54. Правопорушення: причини та види.
- •55. Поняття і методи правового виховання.
- •56. Правовий нігілізм: поняття та шляхи подолання.
- •57. Поняття та класифікація правових систем.
- •58. Англо-саксонська правова сім’я.
- •59. Романо-германська правова сім’я.
- •60. Мусульманська та традиційна правові системи.
- •Поняття мусульманського права
- •61. Механізм правового регулювання: поняття, структура, стадії.
- •62. Правопорядок та шляхи його зміцнення.
33. Правотворчість: поняття, принципи, стадії.
Правотворчість — це форма владної діяльності уповноважених суб’єктів (перш за все держави), що спрямована на створення нормативно-правових актів, за допомогою яких у чинну правову систему запроваджуються, змінюються чи скасовуються норми права.
Правотворчість здійснюється двома соціальними інститутами: державою; громадянським суспільством.
Правотворчість здійснюється на основі принципів.
Загальні принципи:
- законності - в основу цього принципу покладено правило, згідно якого вся правотворча робота по підготовці, прийняттю, впровадженню в життя і скасуванню нормативно-правових актів повинна здійснюватись в рамках закону;
- гуманізму - це означає, що нормативно-правові акти повинні формулювати, захищати загальнолюдські цінності, природні права людини, створювати умови і механізми їх втілення в життя;
- демократизму - сутністю правотворчості є вираження волі народу, безпосередня його участь в розробці і прийнятті нормативно-правових актів;
- гласності;
Спеціальні принципи:
- науковості - ефективному використанні досягнень юридичної та інших наук при розробці норм права;
- професіоналізм - даний принцип безпосередньо пов'язаний з якістю правотворчості. До даного роду діяльності повинні залучатися лише компетентні фахівці - юристи, соціологи, політологи тощо.
- оперативність - полягає у швидкій підготовці та прийнятті нормативно-правових актів ;
- використання правового досвіду - необхідність спиратися на досвід інших держав;
- зв'язок з практикою - норма повинна враховувати об'єктивний розвиток правовідносин...
Можна виділити наступні етапи та стадії правотворчості:
І етап: Формування державної волі (підготовка проекту) - дозаконодавча стадія:
а) з’ясування суспільної потреби у правовому регулюванні суспільних відносин, визначення виду правового акта та суб´єкту прийняття;
б) прийняття рішення про підготовку нормативно-правового акта. Готувати проект нормативного акта, після прийняття відповідного рішення, може орган правотворчості, або інші суб’єкти законодавчої ініціативи, а також спеціально уповноважені суб’єкти;
в) розгляд і обговорення проекту здійснюється у різних формах (обговорення у ЗМІ, отримання експертних висновків від профільних наукових установ);
г) створення остаточного варіанта проекту нормативного акта.
II етап: Прийняття нормативного-правового акта – законодавча стадія:
а) внесення одним із суб’єктів законодавчої ініціативи проекту на розгляд відповідного правотворчого органу.
Законопроект подається із супровідною запискою, яка має містити обґрунтування необхідності його розроблення або прийняття, характеристику цілей, завдань та основних положень майбутнього нормативно- правового акта, а також очікувані соціально-економічні та інші наслідки;
б) обговорення проекту - на цій стадії вносяться поправки, зміни, доповнення або виключаються із законопроекту непотрібні положення.
За результатами обговорення правотворчий орган приймає рішення про:
1) прийняття законопроекту за основу і підготовка його до другого читання, де вносяться пропозиції вже до редакції законопроекту;
2) опублікування для всенародного обговорення і наступне доопрацювання за результатами обговорення;
3) передачу його на доопрацювання;
4) відхилення законопроекту.
На третє читання одночасно із законопроектом подаються проект постанови
Верховної Ради або проект закону, що розглядається, про порядок введення останнього в дію та внесений урядом України план організаційних, кадрових, матеріально-технічних, фінансових заходів для введення даного закону в дію;
в) прийняття проекту здійснюється шляхом голосування спочатку кожної статті, розділу, глави, поправок до них, а потім проекту в цілому.
Закон підписує голова парламенту і передає на підпис Президенту, який або протягом 15 днів підписує його або повертає парламенту з пропозиціями доопрацювання. У цьому випадку народні депутати можуть подолати вето тільки двома третинами від конституційного складу парламенту, після чого Президент протягом 10 днів повинен його підписати;
г) вступ нормативно-правового акта в юридичну силу відбувається через 10 днів з моменту його офіційного оприлюднення у ЗМІ.