
- •1.Предмет та методи тДіП
- •2.Осн. Теорії походження держави і права.
- •3.Причини виникнення держави.
- •4.Поняття держави та види її функцій
- •5.Історичні типи держав.
- •Визначають такі основні типи держави.
- •6. Державна влада: поняття, ознаки та принципи здійснення
- •7. Суспільна влада й соціальні норми за первісних часів
- •8. Типологія держави. Формаційний і цивілізаційний підхід.
- •9. Обгрунтуйте визначення держави, її ознаки
- •10. Держ. Органи, їх хар-ка.
- •11. Місце та роль держави у політичній системі суспільства
- •12.Поняття політ. Системи сусп-ва, її елементи
- •13.Механізм держави та його принципи.
- •14.Поняття та ознаки правової держави
- •15.Поняття та ознаки соціальної держави
- •16. Держава: класифікація держав за формою режиму.
- •17.Держава:Класифікація держав за формою держ.Устрою
- •18. Держава:її форма правління
- •19. Держава: класифікація держав за їх формою
- •20.Механізм держави: поняття, структура.
- •21.Поняття права. Об’єктивне і суб’єктивне
- •22. Елементи будови норми права. Їх поняття, види.
- •23.Поняття, ознаки та структура правової норми
- •24.Поняття права, його ознаки. Співвідношення моралі та права
- •25. Система права: поняття, риси та структурні елементи системи права
- •26.Поняття закону, його ознаки, види, структура.
- •27.Поняття та види соціальних норм.
- •28.Прогалини в праві. Аналогія закону і аналогія права.
- •29.Галузь права: поняття, види.
- •30.Підзаконний нормативно-правовий акт: поняття, класифікація.
- •31. Методи та стадії правотворчості.
- •32. Поняття і види джерел права.
- •33. Правотворчість: поняття, принципи, стадії.
- •34. Систематизація законодавства: поняття і види.
- •35. Поняття права та основні види форм права.
- •36. Правовідносини: причини виникнення та припинення їх.
- •1) За вольовою ознакою факти поділяються на:
- •2) За юридичними наслідками:
- •37. Суб’єкти, об’єкти та зміст правовідносин.
- •38. Правовідносини: поняття, ознаки, види.
- •38А. Юридичні факти та їх класифікація.
- •39. Тлумачення: поняття, види та способи.
- •40. Система законодавства: поняття, структура.
- •41. Реалізація норм права: поняття та форми.
- •42. Дисципліна: поняття та види.
- •42. Дисципліна: поняття, види
- •43. Правопорушення: поняття, ознаки, склад.
- •44. Юридична відповідальність: поняття, функції, принципи.
- •45. Юридична відповідальність: підстави притягнення та її припинення.
- •46. Юридична відповідальність: поняття, ознаки, види.
- •47. Правомірна поведінка: поняття, види.
- •48. Правозастосування: поняття, вимоги, стадії.
- •49. Міжнародні правопорушення: поняття, різновиди.
- •50. Поняття законності та правопорядку, їх принципи.
- •51. Зміст та принципи законності.
- •52. Правосвідомість та її види.
- •53. Поняття, структура і функції правової культури.
- •53А. Правове регулювання і правовий вплив.
- •54. Правопорушення: причини та види.
- •55. Поняття і методи правового виховання.
- •56. Правовий нігілізм: поняття та шляхи подолання.
- •57. Поняття та класифікація правових систем.
- •58. Англо-саксонська правова сім’я.
- •59. Романо-германська правова сім’я.
- •60. Мусульманська та традиційна правові системи.
- •Поняття мусульманського права
- •61. Механізм правового регулювання: поняття, структура, стадії.
- •62. Правопорядок та шляхи його зміцнення.
19. Держава: класифікація держав за їх формою
Держава — це єдина політична організація, яка поширює свою владу на всю територію й населення країни, маючи для цього у своєму розпорядженні спеціальний апарат управління, видає загальнообов'язкові розпорядження і володіє суверенітетом.
Форма держави –взяті в сукупності способи організації державної влади,її устрою і методів її здійснення.Форма держави є досить складною і розкривається через характеристику структурних елементів форми держави. Форма держави складається з 3-х елементів:
Форма державного правління — це спосіб організації верховної державної влади та ступінь участі населення в її формуванні.
Форма державного правління показує:
як створюються вищі органи державної влади та яка їх будова;
як будуються взаємовідносини між вищими та іншими державними органами;
як будуються взаємовідносини між верховною державною владою і населенням країни;
якою мірою організація вищих органів держави дає змогу забезпечити права і свободи громадян.
За формою правління розрізняють:
монархії — вища державна влада повністю або частково здійснюється одноособово та передається у спадщину;
республіки — верховна державна влада здійснюється органами, що обираються населенням на певний строк.
Монархія — це така форма державного правління, за якої державна влада повністю чи частково зосереджується в руках однієї особи — монарха, передається у спадщину та не залежить від населення.
У сучасному світі розрізняють монархії :
абсолютні (Катар, Бахрейн, ОАБ та ін.);
конституційні (Бельгія, Великобританія, Данія, Іспанія, Швеція, Японія та інші); теократичні, де світська влада зосереджена в руках духовенства (Ватикан, Саудівська Аравія);
виборні (в даний час класична виборна монархія існує тільки в трьох країнах світу: Камбоджа, Малайзія, Мальтійський орден.
Республіка (від лат. "res" — справа і "publicus" — суспільний, всенародний) — це така форма державного правління, за якої повноваження вищих державних органів здійснюють представницькі виборні органи , які обираються населенням на певний строк. За свою діяльність вони звітують перед народом і несуть юридичну відповідальність (конституційну, кримінальну, цивільну, адміністративну і дисциплінарну).
Парламентська республіка — це форма правління, в якій глава держави (президент) не може впливати на склад і політику уряду, який формується парламентом і лише йому підзвітний. До таких держав належать Німеччина, Італія, Чехія, Угорщина, Австрія.
Президентська республіка — це форма правління, в якій глава держави (президент) одноособово або з подальшим схваленням парламенту формує склад уряду, яким сам і керує.США, Аргентина, Мексика, Бразилія.
Змішана (напівпрезидентська) республіка — це форма правління, в якій глава держави (президент) особисто пропонує склад уряду, насамперед кандидатуру прем'єр-міністра, який підлягає обов'язковому затвердженню або погодженню парламентом. (Португалія, Фінляндія, Росія, Україна).
Суперпрезидентська -величезні повноваження президента (неконтрольована президентська влада-може розпускати парламент, провідити референдуми,іноді змінювати законодавство)Білорусь
Радянська республіка- до 1989р існувала в СРСР,вся влада в руках представницьких органів-Рад, причому всі інші державні органи формуються радами і їм підконтрольні(існує при однопартійній системі»наскрізне партійне правління»)
Форма державного устрою- спосіб організації державної влади по території (територіальної чи національно-територіальної організації), що характеризує співвідношення держави як цілого з її складовими частинами.
Форма державного устрою -спосіб поділу держави на частини і управління ними.
Форма державно-територіального устрою показує;
з яких частин складається внутрішня структура держави;
яке становище цих частин і які взаємозв'язки їх органів;
як будуються відносини між центральними і місцевими державними органами;
в якій державній формі виражаються інтереси кожної нації, яка проживає на території країни.
За формою державно-територіального устрою, тобто способом розподілу території на частини та порядком співвідношення влади між ними і державою в цілому, вирізняють держави прості (унітарні) та складні.
Унітарна держава — це проста, єдина держава, складовими якої є адміністративно-територіальні одиниці, які не володіють суверенними правами (Україна, Болгарія, Польща, Франція, Італія, Швеція та ін.).
Складні:
федерація — це складна союзна держава, складовими якої є державні утворення, що володіють суверенними правами (США, Росія, Канада та ін.).
конфедерація — це тимчасовий союз суверенних держав, які об'єдналися для досягнення певної мети, та які спільно здійснюють деякі напрямки державної діяльності при збереженні в інших питаннях повної самостійності і незалежності (через такий етап пройшли США, Нідерланди, Швейцарія, остання конфедерація — Сенегамбія, 1981—1989 pp.).Конфедерація - добровільне обєднання(союз)суверенних держав,створений для забезпечення їхніх загальних інтересів
імперії — це такі складні й великі держави, які об'єднують інші держави, народи внаслідок завоювань, колонізації, що складаються з головної держави (метрополії) та колоній. Історії відомі такі імперії, як Римська, Австро-Угорська, Російська, Османська тощо.
Державний режим – це сукупність характерних для певного типу держави політичних відносин,засобів і методів реалізації влади, наявних стосунків між державною владою і суспільством, певних форм ідеології, соціальних і класових взаємовідносин, стану політичної культури суспільства.
Демократичний режим — це режим, за якого державна (політична) влада здійснюється з дотриманням основних прав людини, із забезпеченням легальних можливостей вільного волевиявлення і врахування інтересів усіх груп населення через демократичні інститути (вибори, референдуми, засоби масової інформації), діяльність різноманітних партій і громадських організацій, які представляють ці інтереси і впливають на вироблення та здійснення політики держави.
Тоталітарний режим — крайня форма антидемократичного режиму, такий спосіб організації державної влади, при якому здійснюється повний (тотальний) контроль державою над всіма сферами життя суспільства та особистості.
Авторитарний режим — це стан політичного життя, коли влада зосереджується в руках однієї особи або правлячої верхівки.
Анархія – відсутність політичного режиму, безвладдя.