
- •1.Предмет та методи тДіП
- •2.Осн. Теорії походження держави і права.
- •3.Причини виникнення держави.
- •4.Поняття держави та види її функцій
- •5.Історичні типи держав.
- •Визначають такі основні типи держави.
- •6. Державна влада: поняття, ознаки та принципи здійснення
- •7. Суспільна влада й соціальні норми за первісних часів
- •8. Типологія держави. Формаційний і цивілізаційний підхід.
- •9. Обгрунтуйте визначення держави, її ознаки
- •10. Держ. Органи, їх хар-ка.
- •11. Місце та роль держави у політичній системі суспільства
- •12.Поняття політ. Системи сусп-ва, її елементи
- •13.Механізм держави та його принципи.
- •14.Поняття та ознаки правової держави
- •15.Поняття та ознаки соціальної держави
- •16. Держава: класифікація держав за формою режиму.
- •17.Держава:Класифікація держав за формою держ.Устрою
- •18. Держава:її форма правління
- •19. Держава: класифікація держав за їх формою
- •20.Механізм держави: поняття, структура.
- •21.Поняття права. Об’єктивне і суб’єктивне
- •22. Елементи будови норми права. Їх поняття, види.
- •23.Поняття, ознаки та структура правової норми
- •24.Поняття права, його ознаки. Співвідношення моралі та права
- •25. Система права: поняття, риси та структурні елементи системи права
- •26.Поняття закону, його ознаки, види, структура.
- •27.Поняття та види соціальних норм.
- •28.Прогалини в праві. Аналогія закону і аналогія права.
- •29.Галузь права: поняття, види.
- •30.Підзаконний нормативно-правовий акт: поняття, класифікація.
- •31. Методи та стадії правотворчості.
- •32. Поняття і види джерел права.
- •33. Правотворчість: поняття, принципи, стадії.
- •34. Систематизація законодавства: поняття і види.
- •35. Поняття права та основні види форм права.
- •36. Правовідносини: причини виникнення та припинення їх.
- •1) За вольовою ознакою факти поділяються на:
- •2) За юридичними наслідками:
- •37. Суб’єкти, об’єкти та зміст правовідносин.
- •38. Правовідносини: поняття, ознаки, види.
- •38А. Юридичні факти та їх класифікація.
- •39. Тлумачення: поняття, види та способи.
- •40. Система законодавства: поняття, структура.
- •41. Реалізація норм права: поняття та форми.
- •42. Дисципліна: поняття та види.
- •42. Дисципліна: поняття, види
- •43. Правопорушення: поняття, ознаки, склад.
- •44. Юридична відповідальність: поняття, функції, принципи.
- •45. Юридична відповідальність: підстави притягнення та її припинення.
- •46. Юридична відповідальність: поняття, ознаки, види.
- •47. Правомірна поведінка: поняття, види.
- •48. Правозастосування: поняття, вимоги, стадії.
- •49. Міжнародні правопорушення: поняття, різновиди.
- •50. Поняття законності та правопорядку, їх принципи.
- •51. Зміст та принципи законності.
- •52. Правосвідомість та її види.
- •53. Поняття, структура і функції правової культури.
- •53А. Правове регулювання і правовий вплив.
- •54. Правопорушення: причини та види.
- •55. Поняття і методи правового виховання.
- •56. Правовий нігілізм: поняття та шляхи подолання.
- •57. Поняття та класифікація правових систем.
- •58. Англо-саксонська правова сім’я.
- •59. Романо-германська правова сім’я.
- •60. Мусульманська та традиційна правові системи.
- •Поняття мусульманського права
- •61. Механізм правового регулювання: поняття, структура, стадії.
- •62. Правопорядок та шляхи його зміцнення.
16. Держава: класифікація держав за формою режиму.
Держава — це єдина політична організація, яка поширює свою владу на всю територію й населення країни, маючи для цього у своєму розпорядженні спеціальний апарат управління, видає загальнообов'язкові розпорядження і володіє суверенітетом.
Державний режим – це сукупність характерних для певного типу держави політичних відносин,засобів і методів реалізації влади, наявних стосунків між державною владою і суспільством, певних форм ідеології, соціальних і класових взаємовідносин, стану політичної культури суспільства.
Демократичний режим — це режим, за якого державна (політична) влада здійснюється з дотриманням основних прав людини, із забезпеченням легальних можливостей вільного волевиявлення і врахування інтересів усіх груп населення через демократичні інститути (вибори, референдуми, засоби масової інформації), діяльність різноманітних партій і громадських організацій, які представляють ці інтереси і впливають на вироблення та здійснення політики держави.
Він характеризується такими рисами:
дотримується демократична конституція;
реалізується принцип "поділу влад";
державна влада здійснюється на основі вільної та рівної участі громадян та їх об'єднань в управлінні державою;
забезпечується плюралізм у політичній, економічній, ідеологічній та духовній сферах життєдіяльності людини;
гарантується здійснення прав і свобод громадян відповідно до міжнародних стандартів прав людини;
реалізується демократизм правосуддя, домінують методи переконання перед методами примусу;
забезпечується вільне існування всіх форм власності.
Такий режим характерний для правової держави.
Розрізняють такі види демократичних режимів: демократично-консервативний, демократично-радикальний та демократично-ліберальний.
Антидемократичний режим — це режим, коли державна влада здійснюється шляхом обмеження або порушення основних прав людини, коли заборонена легальна діяльність опозиційних політичних партій і громадських об'єднань.
Такий режим може бути авторитарним і тоталітарним.
Тоталітарний режим — крайня форма антидемократичного режиму, такий спосіб організації державної влади, при якому здійснюється повний (тотальний) контроль державою над всіма сферами життя суспільства та особистості.
Він характеризується:
повним пануванням держави над особистістю та суспільством;
одержавленням усіх легальних об'єднань та організацій;
необмеженими законом повноваженнями органів влади;
забороною демократичних організацій;
фактичною ліквідацією формально проголошених конституційних прав і свобод людини і громадянина;
загальним контролем над діяльністю громадян та їх об'єднань;
політичною цензурою;
відсутністю гласності;
тотальною нетерпимістю до всіх, хто мислить інакше, ніж диктує правляча партія та її ідеологія;
репресіями стосовно опозиції;
мілітаризацією суспільного життя;
прагненням до зовнішньої експансії.
Різновидами тоталітарного режиму виступають расистський, фашистський, військово-диктаторський режими.
Авторитарний режим — це стан політичного життя, коли влада зосереджується в руках однієї особи або правлячої верхівки. Цей режим не має таких реакційних проявів, як тоталітарний, і характеризується:
необмеженою владою однієї особи або групи осіб, не підконтрольних народові;
наявністю центра управління, який діє на свій розсуд, у тому числі з порушенням норм закону;
використанням насильства та позасудових методів примусу;
опорою на поліцейський та військовий апарат;
дією принципу пріоритету держави над особистістю, відсутністю гарантій здійснення конституційно проголошених прав і свобод особи, особливо у взаємовідносинах із владою.
Авторитарні режими мають такі різновиди: революційний та стабілізаційний.
Анархія – відсутність політичного режиму, безвладдя.Такий стан можливий, як правило, протягом нетривалого часу, при занепаді держави і катастрофічному зниженні ролі державної влади чи протистоянні політичних сил, що претендують на її здійснення, такий стан характерний для періоду великих потрясінь (революції, громадських воєн, окупації).