14.Поняття та ознаки правової держави

Держава — це єдина політична організація, яка поширює свою владу на всю територію й населення країни, маючи для цього у своєму розпорядженні спеціальний апарат управління, видає загальнообов'язкові розпорядження і володіє суверенітетом.

Правова держава-організація політ.влади,дія-сть якої заснована на визнанні та реальному забезпеченні прав і свобод людини,верховенстві права і взаємній відповідальності особистості й держави.

Правова держава — це суверенна політико-територіальна організація влади, яка існує і функціонує в громадянському демократичному суспільстві на підставі соціально-справедливого права і в якій на його основі реально забезпечується здійснення прав, свобод, законних інтересів людини і громадянина, окремих груп людей та громадянського суспільства в цілому, де держава й людина несуть взаємну відповідальність. Іншими словами, це держава, в якій юридичними засобами реально забезпечено максимальне здійснення, охорона та захист основних прав і свобод людини.

Ознаки:

• верховенство права- у правовій державі праву підкоряються не тільки громадяни й організації, але й сама держава, діяльнність держ. органів ґрунтується на нормах права.

• верховенство закону-закони регулюють найбільш важливі сусп. відносини,володіють найбільшою юрид.силою в системі права,інші нормативні правові акти є підзаконними і не можуть суперечити закону

• поділ влади-розподіл компетенції і держ-владних повноважень між трьома гілками влади(законодавча, виконавча,судова) і держ. органами(владні повноваження повинні бути збалансовані між державними органами і «гілками «влади.)

• широкі права і свободи людини,не проголошені ,а гарантовані, реально забезпечені. Рівноправність громадян,рівність усіх перед законом і судом.

• взаємна відповідальність громадянина і держави - всі несуть відповідальність за порушення прав і свобод людини і громадянина. Введення правової освіти,високий рівень процесу правотворчості,незалежність суду, юрид. захищенність особи.

15.Поняття та ознаки соціальної держави

Держава — це єдина політична організація, яка поширює свою владу на всю територію й населення країни, маючи для цього у своєму розпорядженні спеціальний апарат управління, видає загальнообов'язкові розпорядження і володіє суверенітетом.

Термін «соціальна держава» був запропонований у 1929році , німецьким правознавцем X. Хеллером . Вперше дане поняття було закріплено в Конституції ФРН (Стаття 20 Конституції ФРН 1949 p. говорить про те, що ФРН є демократичною і соціальною федеративною державою), згодом в конституціях більшості країн Європи (таких як, Австрія, Греція, Італія, Швеція, Швейцарія, Іспанія, Франція).

Соціальною називають державу, яка прагне до забезпеч. кожному громадянину гідних умов існування,соц.захищенності,співучасті управлінні вир-вом, а в ідеалі - приблизно однакових життєвих шансів, можливостей самореалізації особисті.

Соціальна держава є втіленням людського виміру політики. Під поняттям»соціальна держава», як зазначає Ф. Хаєк, часто розуміють усе що пов’язано із зменшенням або усуненням розбіжностей у прибутках між різними групами населення.

Формування соц. правової держави-складний, тривалий процес.

Ознаки:

1)соціальна держава є закономірним продуктом еволюції громадянського суспільства в напрямку соціальної демократії

2)вона визнається якісною хар-кою правової держави

3)має конституційні гарантії забезпечення і захисту соціальних прав людини

4)розвинуте соціальне законодавство

5)служить забезпеченню громадянського миру і злагоди в сус-ві

6)забезпечує процес трансформування ринкової економіки на соціальну ринкову, служіння власності інтересам і власника, і сус-ва.

Особливістю соціальної держави є те, що основною соціальною цінністю є людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека. Права і свободи людини їх гарантії визначають зміст і спрямованість, доцільність існування такої держави, а соціальні права і свободи визначаються як пріоритетні серед інших прав (наприклад, особисті, політичні, екологічні, культурно – виховні).

Соціальна держава передбачає:

• необхідний для людини прожитковий мінімум

• соціальну рівність

• соціальне забезпечення

• підвищення загального добробуту

Характерними рисами соціальної держави є:

• – законність влади в державі , тобто її легітимність;

• – рівноправність усіх перед законом, недопустимість узурпації влади, яких-небудь привілеїв та обмежень за різними ознаками (не слід плутати із пільгами громадянам, які потребують соціального захисту: пенсіонери, інваліди і т.д.);

• – гарантування соціальної та правової захищеності особи з боку держави (наприклад, соціальні гарантії громадянам з боку держави, встановлення щорічної мінімальної заробітної плати , прожиткового мінімуму для кожного громадянина, мінімальної відпустки);

• – наявність політичного плюралізму, різноманітність політичних ідей та політичних партій, неможливість визначення певної політичної партії як загальнообов’язкової для всіх громадян;

• – вільна преса, незалежні засоби масової інформації;

• – забезпечення належних умов для участі громадян в політичному житті суспільства і держави; наявність вільних та конструктивних опозиційних рухів.

Отже, соціальна держава – це держава, яка має на меті забезпечити виконання ефективної політики у сфері соціальних прав та свобод людини, гідного рівня її життя.