- •1.Вивчення основних характеристик потоку рідини.
- •2. Вивчення режимів руху рідини
- •2. Виконання розрахунків.
- •Завдання до виконання практичної роботи.
- •1.Вивчення процесів витікання рідини через отвори.
- •2. Виконання розрахунків.
- •Завдання до виконання практичної роботи.
- •1. Розгляд схеми простого трубопроводу.
- •2.Розрахунок простого трубопроводу.
- •3. Витікання рідини через водозлив.
- •4. Виконання розрахунків.
- •Завдання до виконання практичної роботи.
- •1. Теорія процесу відстоювання.
- •3. Будова відстійників.
- •4. Розрахунок відстійників.
- •4. Виконання розрахунків.
- •Завдання до виконання практичної роботи.
- •1. Загальні відомості про фільтрування.
- •2. Будова і робота фільтрів.
- •3. Виконання розрахунків.
- •Завдання до виконання практичної роботи.
- •Загальні відомості про центрифугування.
- •2. Розрахунок центрифуг.
- •3. Виконання розрахунків.
- •Завдання до виконання практичної роботи.
- •1.Вивчення процесів теплопровідності.
- •2. Виконання розрахунків.
- •Завдання до виконання практичної роботи.
- •1. Загальні відомості про тепловіддачу.
- •2. Критерії теплової подібності.
- •3. Тепловіддача без зміни агрегатного стану речовини.
- •1. Значення параметрів критеріальної залежності при вимушеному русі теплоносіїв
- •3. Виконання розрахунків.
- •Завдання до виконання практичної роботи.
- •1. Тепловіддача, яка супроводжується зміною агрегатного стану речовини .
- •2. Критеріальні рівняння для розрахунку коефіцієнтів тепловіддачі в пластинчатих теплообмінниках.
- •3. Теплообмін випромінюванням
- •3. Виконання розрахунків.
- •Завдання до виконання практичної роботи.
- •1. Поняття процесу розчинення.
- •2. Кінетика розчинення.
- •3. Виконання розрахунків.
- •3. Поняття процесу абсорбції.
4. Виконання розрахунків.
Завдання №1.
Вода, яка виходить із ємності для миття тріски,очищується від піску в прямокутному горизонтальному відстійнику. Швидкість руху потоку води ω=0,8м/с, висота переливу Н=30см. Визначити загальну довжину каналів відстійника, необхідну для осадження частинок піску з мінімальним діаметром d=0,3мм. Температура води 20ºС, щільність піску ρп = 1500 кг/м³.
Приклад виконання.
Швидкість
осадження частин піску
знаходим
із виразу для критерія Рейнольдса
=
ρ/μ
, який
зв’язаний з критерієм Архімеда рівнянням
(5). Критерій Архімеда знаходим по формулі
=
= 132.
Критарій Рейнольдса
=
= 5,3.
Швидкість осадження частин піску
=
=1,06
м/хв
Мінімально необхідний час осадження = 𝐻/ =0,3/0,0177=17 с.
Загальну довжину каналів відстійника находим із умови:
( - час поребування частини в відстійнику).
При довжина 𝐿 = 0,8·17=13,6м.
Завдання до виконання практичної роботи.
Кожний студент отримує окреме завдання згідно порядкового номера в групі (за шифром залікової книги).
Таблиця №1.
Дані до виконання практичної роботи.
№ з/п |
Завдання 1 |
||
Швидкість руху потоку води, м/с |
Висота переливу Н, см |
Мінімальний діаметр, мм |
|
1 |
0,3 |
0,1 |
0,1 |
2 |
0,4 |
0,15 |
0,15 |
3 |
0,5 |
0,2 |
0,20 |
4 |
0,6 |
0,25 |
0,35 |
5 |
0,7 |
0,35 |
0,40 |
6 |
0,9 |
0,40 |
0,45 |
7 |
1,0 |
0,45 |
0,50 |
8 |
1,1 |
0,50 |
0,55 |
9 |
1,2 |
0,55 |
0,60 |
10 |
1,3 |
0,60 |
0,65 |
11 |
1,4 |
0,65 |
0,70 |
12 |
1,5 |
0,70 |
0,75 |
13 |
1,6 |
0,75 |
0,80 |
14 |
1,7 |
0,80 |
0,85 |
15 |
1,8 |
0,85 |
0,90 |
16 |
0,6 |
0,40 |
0,55 |
17 |
0,7 |
0,45 |
0,60 |
18 |
0,9 |
0,50 |
0,65 |
19 |
1,0 |
0,55 |
0,70 |
20 |
1,1 |
0,60 |
0,75 |
Практична робота №5.
Тема: Фільтрування. Розрахунок процесу фільтрування. Будова і робота фільтрів.
Розв’язування прикладів та задач.
Порядок виконання.
1. Загальні відомості про фільтрування.
Фільтруванням називається процес розділення неоднорідних систем з твердою дисперсною фазою (суспензій, димових газів, пилі) за допомогою пористих перегородок, пропускаючих суцільну фазу (рідину, газ) і затримуючих тверді частини. Осівший на перегородці шар твердих частин називають осадом , а пройшовшу через неї рідину - фільтратом.Фільтрування забезпечує майже повну очистку рідин і газів від взважених частин; найбільш практичне значення має фільтрування суспензій.
Фільтрування води через сітку - одна з основних операцій процесу формування деревноволокнистого килима; з допомогою пористих перегородок очищують від зважених частин і забруднень синтетичні смоли, масла, лакофарбові та інщі матеріали, які використовуються в виробництві деревинних плит і пластиків.
В якості фільтруючих перегородок приміняють бавовняно-паперові, шерстяні і синтетичні тканини, плетені і штамповані металічні сітки, пористу кераміку, пісок, гравій і інші матеріали. Роль фільтруючої перегородки виконує і сам осад, наприклад шар волокнистої маси на сітці; іноді на поверхні перегородки для надання їй необхідних фільтруючих властивостей наносять спеціальні допоміжні речовини (азбест, діатомід, деревну муку, активованне вугілля та ін.). Ці речовини можуть вводитись і в суспензію; накоплюючись на фільтрі, вони здатні затримувати мілкі частини (діаметром 1 мкм і менші).
Отриманні при фільтруванні осади діляться на стискаємі і нестискаємі. З підвищенням тиску частини стискаємих осадів деформуються, розмір капілярів осаду зменшується, а гідравлічний опір виростає. Розмір і форма частин нестискаємих осадів практично не міняється при збільшенні тиску, гідравлічний опір їх також залишається незмінним. До стискаємих осадів відносяться деревноволокнисті сузпензії.
В залежності від концентрації зважених частин в вихідній суспензії і осаді , який утворюється, а також від призначення процесу, розрізняють слідуючі види фільтрування:
1) фільтрування з утворенням шару високо концентрованного шару твердого осаду на фільтрувальній перегородці;
2) згущення - збільшення концентрації суспензії в невеликих межах;
3) освітлення - фільтрування рідин з незначним (менше 0,1%) утриманням твердої фази;
4) промивання - повне або часткове видалення (витіснення) фільтрату із пор осаду за допомогою іншої (промиваючої) рідини.
При фільтруванні тверді частини можуть відложуватися у вигляді шару осаду на фільтрувальній перегородці або проникати в її пори і затримуватись там, не утворюючи такого шару. У відповідності з цим розрізняють фільтрування з утворенням осаду і фільтрування з закупорюванням пор фільтруючого матеріалу. Фільтрування з закупорюванням пор небажано, так як регенерація фільтрувальної перегородки часто ускладнюється або взагалі неможлива внаслідок трудностей видалення твердих частин із пор. Можливий також проміжний вид фільтрування, коли тверді частини проникають в пори фільтрувальної перегородки і утворюють на ній шар осаду.
Рухомою силою процесу фільтрування являється різниця тисків, яка утворюється по обидві сторони фільтрувальної перегородки. В залежності від способу утворення рухомої сили розрізняють фільтрування під дією сили тяжіння (гідростатичне), під тиском, під вакуумом та центрифугування - фільтрування під дією центробіжної сили (рис.1)
Процес фільтрування в часі може проводитись при постійному перепаді тиску, при постійній швидкості (тиск збільшується) або при часовій різниці тиску і швидкості. Осад на фільтрі звичайно промивається способом витіснення при постійній різниці тисків і швидкості фільтрування.
2. Розрахунок процесів фільтрування.
Основні величини, які характеризують процес фільтрування, - швидкість і термін фільтрування. Швидкістю фільтрування називають кількість фільтрату, отриманого з одиниці площі фільтру за одиницю часу. Швидкість фільтрування прямо пропорційна перепаду тиску і обернено пропорційна в’зкості фільтрату і загальному гідравлічному опору шару осаду і фільтрувальної перегородки. Так як у загальному випадку в процесі фільтрування значення різниці тисків і гідравлічного опору шару осаду з часом змінюється, то змінну швидкість фільтрування виражають в диференціальній формі. В відповідності з вище наведеним, миттєва швидкість фільтрування визначається по рівнянню
ω
=
=
.
(1)
де
ω
- швидкість фільтрування, м/с;
- об’єм
отриманого фільтрату, м³;
- площа
фільтрування, м²;
-
термін фільтрування, с;
-
різниця тисків, Па;
вязкість
фільтрату, Па·с;
- опір шару осаду;
- опір фільтрувальної перегородки.
Рис.1. Принципова схема фільтрів по способу утворення рухомої сили:
а) - гідростатичний; б) - під тиском; в) - вакуумний; г) - центробіжний;
1- суспензія; 2- осад; 3- фільтрувальна перегородка; 4- фільтрат.
Розмірність
гідравлічного опору
та
, як слідує із рівняння (1) , метр в мінус
першій степені - (
).
Опір фільтрувальної перегородки
визначається її конструкцією і звичайно
не міняється в ході процесу фільтрування.
Опір шару осаду
пропорційний його товщині
=
𝑟
,
(2)
де
𝑟
- коефіцієнт
пропорційності або питомий опір шару
осаду,
.
Питомим опором осаду називають опір шару осаду висотою 1м і площиною основи 1м²; питомий опір залежить від властивостей осаду і визначається дослідним шляхом; для осаду відомої структури величину 𝑟 находять в довідковій літературі.
Об’єм
осаду
=
𝑆
=
;
=
.
(3)
Підставивши значення в рівняння (1) , отримаєм
.
(4)
З врахуванням значення рівняння (1) прийме вигляд
ω
=
=
.
(5)
Це
рівняння використовують для розрахунку
процесу фільтрування, для визначення
питомої продуктивності фільтру
і терміну фільтрування
.
При
і
незмінній температурі для фільтру даної
конструкції всі величини, які входять
в рівняння (5), за виключенням 𝑉
і τ, постійні.
Проінтегруєм
це рівняння в межах від 0 до 𝑉
та
від 0 до τ:
=
;
μ
=
+
-
= 0
(6)
Вирішуючи
отримане квадратне рівняння відносно
знаходим питому продуктивність фільтра:
=
-
.
(7)
Якщо
опором фільтруючої перегородки можна
знехтувати порівнюючи з опором шару
осаду (
),
то рівняння (7) спрощується:
=
.
(8)
Вирішуючи рівняння (7) відносно , знаходим термін фільтрування
=
+
/
(9)
Рівняння
(8) і (9) примінимі до стискуючих і
нестискуючих осадів, так як при
величини
також постійні.
Швидкість
промивання осаду
визначають по рівнянню (5):
=
,
(10)
де
- перепад тиску при промивці, Па;
- питомий опір осаду при промивці,
Величина визначається по рівнянню
=
/
,
(11)
де
- в’язкості фільтрату і промивочної
рідини, Па·с.
Із двох останніх рівнянь слідує, що для збільшення швидкості промивання в’язкість промиваючоїї рідини повинна бути по можливості менша в’язкості фільтрату. Швидкість промивання постійна, так як висота і опір осаду не змінюється.
Термін
промивання осаду
рівний:
=
=
=
,
де
- обֹєм
промиваючої рідини, м² .
