
- •1 Вступ 8
- •2 Технічне завдання на розробку мікропроцесорної системи керуванням електрообладнанням автомобіля каМаз 10
- •1 Вступ
- •2 Технічне завдання на розробку мікропроцесорної системи керуванням електрообладнанням автомобіля каМаз
- •2.1 Загальний опис системи
- •2.2 Інтерфейсна система управління
- •2.3 Розвиток інтерфейсної системи управління
- •3 Розробка структурної схеми системи
- •4 Розробка схеми електричної принципової
- •4.1 Вибір мікроконтролерів
- •Умовно графічне мікроконтролера aTmega16u2-mur позначення показано на рисунку 4.1.
- •Параметри мікроконтролеру надані в таблиці 4.1
- •4.2 Апаратні обчислювальні платформи
- •4.6 Вибір дисплею
- •4.7 Вибір датчиків
- •5.1 Розробка алгоритму програми
- •6 Економічний розділ
- •6.1 Розрахунок вартості виготовлення пристрою
- •6.1.1 Розрахунок витрат на покупні вироби та матеріали
- •6.2 Розрахунок витрат на експлуатацію пристрою
- •6.3 Розрахунок приведених витрат
- •7. Конструювання плати друкованого монтажу та розрахунок надійності роботи пристрою
- •7.1 Розрахунок провідного малюнка плати
- •7.2 Розрахунок відстані між елементами провідного рисунка
- •8 Охорона праці
- •8.1 Вимоги до освітлення
- •8.2 Пожежна безпека
2.3 Розвиток інтерфейсної системи управління
Кількість встановлюваних контролерів системи може бути в майбутньому значно збільшено без серйозної зміни основних джгутів і контролерів, оскільки новий контролер можна підключити в будь-якому місці, де є шина інтерфейсу, і при цьому він буде володіти інформацією про всі процеси системи. При цьому не має значення, скільки контролерів працює в мережі: 5 або 50.
Керування мікропроцесорами буде відбуватися адресним способом.
3 Розробка структурної схеми системи
Основне призначення системи, що розробляється – керування сигналами споживачів автомобілю, та збільшення надійності їх передачі. Система є електронною системою управління замкнутого типу.
Вона включає об’єкти управління, виконавчі органи, датчики інформаційних параметрів і керуючий пристрій.
Принцип дії системи полягає у наступному:
При натисканні кнопки або перемикача сигнал поступає на керуючий пристрій 1, де він обробляється та результат обробки передається до керуючого пристрою 2, який формує керуючий сигнал для виконання заданої задачі.
Структурна схема системи наведена на рисунку 3.1.
Блок керування регулює інформаційні сигнали та направляє їх по заданим адресам.
Блок мікроконтролерів необхідний для видачі, прийому та опрацювання усіх сигналів.
Блок споживачів необхідний для реалізацій заданих блоком керування задач.
Акумулятор необхідний для живлення керуючого контролера та інформаційного дисплея і живлення усіх споживачів електроенергії.
Блок реле необхідний як гальванічна розв’язка.
Гальванічна розв'язка між керуючими і силовими колами, традиційно здійснюється з використанням електромеханічних приладів трансформаторів і реле. Той самий ефект може бути досягнутий використанням приладів з оптичним зв'язком (оптоелектронних реле або оптронів). Принцип дії приладів з оптичним зв'язком заснований на подвійному перетворенні енергії. У передавачі електричний сигнал перетвориться в світловий пучок, а в приймачі здійснюється зворотне перетворення, внаслідок чого приймач і передавач зв'язані тільки оптичним зв'язком, що дає можливість здійснювати гальванічну розв'язку приймача і передавача. Оптоелектронні прилади перевершують електромагнітні аналоги за надійністю, довговічністю, перехідним і частотним характеристикам.
Можна відзначити такі переваги цих приладів:
можливість реалізації безконтактного оптичного керування
електронними об'єктами і обумовлені цим різноманітність і гнучкість конструкторських рішень кіл, що управляють;
однонаправленість розповсюдження інформації по оптичному
каналу, відсутність зворотної реакції приймача на випромінювач;
широка частотна смуга пропускання оптрона, відсутність
обмеження з боку низьких частот (що властиве імпульсним
трансформаторам);
можливість передачі по оптичній лінії як імпульсного сигналу, так
і постійної складової;
оптичні канали зв'язку захищені від дії завад електромагнітних полів.
На кожному провіднику існує спад напруги.
Через спад напруги деякі пристрої можуть працювати в холостому режимі.
За рахунок зменшення кількості провідників збільшується надійність системи, зменшуються ризики падіння напруги, збільшується тривалість роботи системи електроживлення автомобілю.
До кожного споживача йде живлення через весь автомобіль до виконавчої частини.
Рисунок 3.1 – Структурна схема системи