63

ВСТУП

Основним методом формування доходів держави є податок, що й визначає місце України у ринковій економіці. Встановлення державою податків та справедливої системи оподаткування – це форма прояву її державного суверенітету і здійснення належних їй функцій владності. Отже, податки – це не тільки метод формування бюджету, а й інструмент впливу на діяльність їх платників.

Проблема податкового боргу серед проблем, що пов’язані зі сплатою податків і зборів, відноситься до однієї із найгостріших. В Україні вона набула хронічного характеру і створює серйозні перешкоди для досягнення соціально-економічних цілей держави. Незважаючи на розробку і реалізацію ряду заходів економіко-правового, соціально-психологічного, організаційного та іншого характеру, значну кількість інструктивних і роз’яснювальних документів, що приймаються органами державної виконавчої влади, законодавчих актів, що встановлюють повноваження податкових органів, стабільних позитивних змін щодо податкового боргу не відбувається.

Отже, актуальність теми курсової роботи полягає у аналізі податкового боргу в Україні за останні роки, а також розгляд можливих варіантів щодо зменшення його розмірів.

Теоретичною й методологічною основою дослідження є наукові праці та роботи сучасних вітчизняних вчених-економістів, Податковий Кодекс України та Бюджетний Кодекс України. Оскільки проблему податкового боргу не можна віднести до ряду малодосліджених, то у вирішенні та обґрунтуванні питання велика увага приділилася таким авторам як Бандурка О. М., Понікаров В. Д., Попова С. М., Дєєва Н. М., Калитчук В. А., Лютий І.О., Руденко В.В., Лукашук Д.М., Сідельникова Л.П. та інші. Фактичні дані отримано з даних Міністерства доходів та зборів, Звітів про виконання Державного бюджету України за 2002 - 2012 р.р..

Метою курсової роботи є аналіз стану податкової заборгованості в Україні та пошук методів її скорочення.

Для досягнення поставленої мети в роботі поставлені такі завдання:

1. Розкриття економічної суті, структури та статусів податкового боргу;

2. Аналіз підстав виникнення податкової заборгованості;

3. Розгляд основних джерел погашення податкової заборгованості;

4. Місце Міністерства податків та зборів в сфері справляння податкового боргу;

5. Аналіз стан податкової заборгованості за 2011-2013 рр.;

6. Розгляд перспектив щодо мінімізації податкового боргу;

7. Міжнародний досвід стягнення податкової заборгованості в країнах ЄС та СНД.

Об’єктом даної курсової роботи є податковий борг України.

Предметом є особливості практичного застосування розроблених методів щодо скорочення податкової заборгованості в Україні.

Для розв’язання поставлених завдань використано різноманітні методи наукового дослідження. Методи статистичного, графічного й математичного аналізу, які були використані для побудови відповідних схем, графіків, таблиць та економічних розрахунків, необхідних для більш наочного зображення показників формування прибутку і рентабельності підприємства. Використано теоретичний аналіз наукових літературних джерел за допомогою загально-наукових методів: індукції, дедукції, синтезу, узагальнення, порівняння, абстрагування, конкретизація, моделювання й спостереження.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці рекомендацій, спрямованих на підвищення ефективності правового регулювання відносин, що виникають у сфері податкового боргу з метою його погашення і запобігання виникненню.

РОЗДІЛ І. СУТЬ ТА ПЕРЕДУМОВИ ВИНИКНЕННЯ ПОДАТКОВОГО БОРГУ

1. Економічна суть, структура та статуси податкового боргу

Основним методом формування доходів держави є податок, що й визначає місце України у ринковій економіці. Встановлення державою податків та справедливої системи оподаткування – це форма прояву її державного суверенітету і здійснення належних їй функцій владності. Отже, податки – це не тільки метод формування бюджету, а й інструмент впливу на діяльність їх платників.

Надходячи до бюджету кошти, які поступили у вигляді податків, фактично втрачають важливість за показниками з якими вони справлялися платником. Також не залежить і те, від якого суб'єкта вони надійшли і на які цілі вони будуть використані [9, c.37].

Конституційний обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції до бюджетів та державних цільових фондів покладено на платників податків – юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу [7].

Перш за все визначимось з поняттям «податковий борг», та пов’язаними з ним поняттями – «скорочення податкового боргу» і «погашення податкового боргу», які використовуються у вітчизняних законодавчих і відомчих нормативних актах та в податковій практиці.

Податковий борг (недоїмка) – податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), узгоджене платником податків або встановлене судом, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Доцільно виділити такі поняття податкового боргу, як:

а) суму фактичної заборгованості суб’єкта господарювання (фізичної або юридичної особи), яка виникла внаслідок невиконання податкових зобов’язань перед державними та місцевими органами влади за певний звітний період;

б) борг, який виник у процесі вирішення спірних питань, пов’язаних з добровільною сплатою чи примусовим стягненням суми податкового боргу фізичними і юридичними особами, які є платниками податків, та органами державної виконавчої влади України;

в) результат систематичного чи одноразового невиконання зобов’язань зі сплати податкових платежів і зборів суб’єктами оподаткування перед державою [3, c.310-313].

Поняття податкового боргу невід’ємно пов’язане з поняттям державного боргу. Змістом категорії «державний борг» є відносини щодо випуску, обслуговування та погашення боргових зобов’язань держави. Це є дещо загальне визначення, і воно потребує конкретизації. Відстежуючи розвиток правової думки щодо визначення поняття державний борг, зауважимо, що існує твердження, що визначає державний борг як заборгованість держави в процесі формування і використання додаткових грошових ресурсів держави за рахунок тимчасово вільних грошових коштів юридичних і фізичних осіб, іноземних держав. Існування в ринковій економіці державного боргу є об'єктивним фактором. Держава, прагнучи використати свої економічні і фінансові ресурси з найбільшою ефективністю, допускає дефіцит бюджету, а для його фінансування залучає додаткові кошти на внутрішньому або зовнішньому фінансових ринках [13, c.110-118].

Водночас, не можна змішувати боргові зобов’язання держави та органів місцевого самоврядування. Слід розмежовувати і не допускати змішування таких понять, як державний кредит і місцеві запозичення, державний борг та муніципальний борг.

Для чіткого розмежування вищезазначених понять розглянемо таблицю.

Таблиця 1.1.