
- •Символізм[ред. • ред. Код]
- •Акмеїзм[ред. • ред. Код]
- •Футуризм[ред. • ред. Код]
- •Імажинізм[ред. • ред. Код]
- •10) Джеймс Джойс
- •Життя і творчість[ред. • ред. Код] Дублін, 1882–1904[ред. • ред. Код]
- •Основні твори[ред. • ред. Код] Дублінці[ред. • ред. Код]
- •Портрет митця замолоду[ред. • ред. Код]
- •Цікаві факти[ред. • ред. Код]
- •11) Франц Кафка
- •Родовід[ред. • ред. Код]
- •Лінія батька[ред. • ред. Код]
- •Лінія матері[ред. • ред. Код]
- •Мова спілкування[ред. • ред. Код]
- •Походження прізвища[ред. • ред. Код]
- •Біографія[ред. • ред. Код] Народження[ред. • ред. Код]
- •Виховання в родині[ред. • ред. Код]
- •Дитинство та юність[ред. • ред. Код]
- •Навчання в ліцеї[ред. • ред. Код]
- •Додаткові заняття[ред. • ред. Код]
- •Формування особистості[ред. • ред. Код]
- •Університетські роки[ред. • ред. Код] Навчання[ред. • ред. Код]
- •Дружба з Максом Бродом[ред. • ред. Код]
- •Перші проби пера[ред. • ред. Код]
- •Бібліографія[ред. • ред. Код]
- •Новели та мала проза[ред. • ред. Код]
- •Про Кафку[ред. • ред. Код]
- •Літературні твори[ред. • ред. Код]
- •Фільми[ред. • ред. Код]
- •Екранізації творів[ред. • ред. Код]
- •Критика[ред. • ред. Код]
- •13) Своєрідність світобачення ф. Кафки та його художнє вираження в оповіданні «Перевтілення»
- •Навчання[ред. • ред. Код]
- •У Мюнхені[ред. • ред. Код]
- •1910-Ті і початок 1930-их років[ред. • ред. Код]
- •Повернення в Європу[ред. • ред. Код]
- •Нобелівська премія[ред. • ред. Код]
- •Творчість[ред. • ред. Код] Ранні роки і «Будденброки»[ред. • ред. Код]
- •Зріла творчість[ред. • ред. Код]
- •Вибрані твори[ред. • ред. Код]
- •Українські переклади[ред. • ред. Код]
- •Біографія[ред. • ред. Код]
- •Літературна творчість[ред. • ред. Код]
- •Київ і Україна у житті та творах Булгакова[ред. • ред. Код]
- •Франція, Друга світова війна[ред. • ред. Код]
- •Повоєнні роки[ред. • ред. Код]
- •Композиція[ред. • ред. Код]
- •Висловлювання критиків про роман[ред. • ред. Код]
- •21. Вираження трагедії голокосту в поезії «Фуга смерті» Пауля Целана
Цікаві факти[ред. • ред. Код]
16 червня в історії світової літератури — дата непроста. Саме у цей день відбувається дія роману, який став найвпливовішим твором 20 століття — роману Джеймса Джойса «Улісс». Саме 16 червня 1904 року Джойс та Беккет, після неабиякої пиятики, пройшлися дублінським маршрутом Блума — головного героя «Улісса».[2]
Книги з першого тиражу романа «Улісс» є найдорожчим друкарськими виданнями двадцятого століття. Ціна на них починалася від 100 тисяч фунтів (175 тисяч доларів), (дослідження букіністичних магазинів і аукціонів журналом «Book & Magazine Collector»). Перше видання «Улісса» було віддруковане в Парижі в 1922 році. Його тираж склав всього тисячу екземплярів. Сто з них Джойс підписав власноручно. У 2004 році один з паризьких томів з автографом письменника був проданий на аукціоні Sotheby's в Нью-Йорку за 288 тисяч доларів (160 тисяч фунтів).[3]
Роман «Улісс» був визнаний як № 1 в списку 100 найкращих романів 20 століття англійською мовою за версією видавництва Modern Library[4]
5418 Джойс — астероїд, названий на честь письменника.
11) Франц Кафка
Франц Ка́фка (нім. Franz Kafka; 3 липня 1883, Прага — 3 червня 1924, Відень) — один із найвизначнішихнімецькомовних письменників XX ст., більшу частину робіт якого було опубліковано посмертно. Його твори просякнуті абсурдом і страхом перед зовнішнім світом та вищим авторитетом, вони здатні пробуджувати в читачеві відповідні почуття тривоги, що є унікальним явищем у світовій літературі.
Родовід[ред. • ред. Код]
Родовід Франца Кафки представляв дві сімейні лінії: з одного боку, сімейство Кафки, «зазначене силою, здоров'ям, гарним апетитом, сильним голосом, даром слова, самовдоволенням, почуттям переваги над усіма, завзятістю, дотепністю, знанням людей, певним благородством», з іншого — материнська лінія сімейства Леві, наділена такими якостями, як «завзятість, чутливість, почуттям справедливості, занепокоєння».[1]
Лінія батька[ред. • ред. Код]
Герман Кафка, батько Франца Кафки
Рід Кафки вирізнявся велетенським ростом та силою. Дід Якоб Кафка, м'ясник у Воссеці (Чехія), міг підняти зубами мішок з борошном. В цій родині всі мали великий зріст, навіть його сестри. Але сам Кафка соромився свого високого зросту, через який відчував себе не сильним, а кволим, незграбним і смішним.[1] Життя у Воссеці відрізнялося крайньою вбогістю. Родина діда проживала в хатині, критій соломою. Всі спали в одній кімнаті — Якоб Кафка, четверо його синів і дві дочки. Батько письменника неодноразово воскрешав у пам'яті важкі роки свого дитинства: голод, коли не вистачало картоплі; холод, який викликав на щиколотках незагойні відкриті рани; в сім років Герман Кафка змушений був ходити з села в село, штовхаючи ручний візок, його сестру Юлію відіслали в одну сім'ю кухаркою і їй доводилося ходити за дорученнями в найжорстокіші морози в мокрій спідниці, яка висихала тільки ввечері в ліжку. Герман Кафка пишався цим жалюгідним минулим, він ставив у докір своїм дітям те, що вони не знали цих страждань:
« |
«Хто знає про це сьогодні! Що можуть знати діти про це! Ніхто так не страждав! Як сучасна дитина може зрозуміти це?»[1] |
» |
Єдиним засобом вирватись із цієї убогості було місто, що й зробив Герман Кафка, відслуживши три роки в армії. Він приїжджає до Праги в 1881 році і роком пізніше одружується з Юлією Леві, дівчиною з сім'ї багатих провінційних сукнарів, які в той же час були власниками пивниці. Юлія Леві, безсумнівно, мала досить істотне придане, і важко уявити, щоб в цю заможну сім'ю взяли якогось дрібного комерсанта без коштів. З іншого боку, важко повірити, що завдяки ремеслу мандрівного торгівця Герман Кафка зміг за кілька років настільки радикально змінити своє становище. Очевидно, в його біографії була прогалина. Герман Кафка відкриває в 1881 році магазин модних речей на Цельтнерштрассе. Спочатку це була дрібна торгівля, що потім трансформується в оптову фірму, яка розташувалась на першому поверсі чудового палацу Кінскі на Великій площі Старого міста.[1] Герман Кафка «досягнув успіху», почавши з нуля і був найуспішнішим із шести дітей Якоба Кафки. Про старшу його дочку Анну невідомо нічого; про іншу дочку, Юлію Ехрман, що малою бігала по дорогах у своїй мокрій спідничці — теж. Один з чотирьох хлопчиків, Людвіг, спочатку працював у магазині, який належав Герману Кафці, а закінчив життя безвісним страховим агентом. Двоє інших, Філіп і Генріх, який помер молодим, мали невеликий бізнес в провінційних містах.[1]