
- •Екологія і екологічна експертиза проектів
- •Склад розрахунково-пояснювальної записки
- •Склад графічної частини
- •Додаткові дані
- •Рекомендована література
- •1. Аналіз вихідних даних
- •Аналіз відповідності нормативним вимогам якості повітря в населеному пункті і на території підприємства
- •2. Прогноз рівня захворюваності у зв'язку з забрудненням середовища
- •Економічний збиток від захворювання 1 людину
- •3. Оцінка екологічного ризику
- •4. Визначення екологічного збитку народному господарству від забруднення навколишнього середовища
- •Економічна оцінка додаткових витрат
- •4.1. Визначення збитків від забруднення водойм
- •Оцінка еколого-економічних збитків від забруднення води
- •4.2. Визначення збитків від забруднення атмосфери
- •Значення показника а відносної небезпеки забруднення атмосферного повітря над територіями різних типів.
- •5. Нормування забруднення навколишнього середовища
- •5.1. Розрахунок гранично допустимих скидів (гдс)
- •5.2. Розрахунок гранично допустимих викидів (гдв)
- •6. Розрахунок платежів за скидання забруднень у навколишнє середовище.
- •7. Розробка плану природоохоронних заходів
- •8. Оцінка економічної ефективності природо-охоронних заходів
- •9. Зони санітарної охорони (зсо)
- •9.1.2. Підземні джерела водопостачання
- •9.2. Межі зон санітарної охорони водопровідних споруд
- •9.3. Межі зон санітарної охорони водоводів
- •9.4. Санітарно-захисні зони (сзз) каналізаційних споруд
- •9.5. Водоохоронні зони
- •9.6. Санітарно-захисні зони підприємства
Економічний збиток від захворювання 1 людину
Захворювання |
Збиток від захворювання |
1 чол., грн. |
|
Гострі респіраторні захворювання |
38 |
грип |
307 |
кон'юктівіта |
69 |
захворювання лорорганов |
84 |
бронхіт |
115 |
бронхіальна астма |
138 |
гіпертонія |
230 |
стенокардія |
345 |
інфаркт міокарда |
691 |
ангіна |
84 |
туберкульоз |
1382 |
пневмонія |
161 |
3. Оцінка екологічного ризику
Будь-яка виробнича система є джерелом екологічного ризику. Екологічний ризик відображає ймовірність появи і масштаби поширення небезпечних екологічних ситуацій. Найбільш поширеними факторами екологічного ризику господарської діяльності є утворення відходів виробництва, забруднення водойм і атмосферного повітря шкідливими речовинами. Існує кілька застосовуваних на практиці методів оцінки екологічного ризику, зокрема, відомий метод сумування рівнів факторів ризику, обумовлених відношенням їх кількісних характеристик до деяких питомою параметрам навколишнього середовища (біосфери), що приймається в якості базових.
Узагальнена формула розрахунку екологічного ризику методом підсумовування рівнів факторів ризику:
Re=1/n
,%
(7)
Re-екологічний ризик,%; n - кількість врахованих чинників ризику, супутніх функціонування конкретної виробничої системи; Уi, - рівень і-го фактора ризику, що змінюється в межах від 0 до 1. У відповідності зі сформованою практикою оцінки антропогенного впливу на навколишнє природне середовище пропонується оцінювати п'ять комплексних факторів екологічного ризику, рівні яких можна розраховувати за такими формулами:
Re=1/5*1*100%=2.2%
Уп.п=(Sп/Sо)α (8)
Уе.з.= (Sе/Sо)β (9)
Уо.п.=(Mo/mo)γ (10)
Уз.в.=(Vв/Vо)δ (11)
Уз.а.=(Ав/ао)σ (12)
де У пл .У з.е У о.п.. У зв .. У з.а. - Відповідно рівні пошкодження ландшафту, енергетичного забруднення середовища, утворення відходів виробництва, забруднення водойм, забруднення атмосферного повітря; Sп - площа ландшафтних ушкоджень, га; Sе. - площа територій, схильних енергетичного забрудненню , га; Мo - середньомісячна кількість не утилізованих відходів виробництва, т; Vв - середньомісячний обсяг поворотній води, забрудненість котрого перевищує ГДК. м3; Ав - середньомісячна маса шкідливих речовин, що викидаються в атмосферу у вигляді газів, пилу, диму, т; α,β,γ,δ,σ - коефіцієнти кореляції, відповідно враховуючи глибину ушкодження ландшафту, інтенсивність енергетичного забруднення середовища, класи небезпеки речовин по ГОСТ 12.1.007-88, що тримаються у відходах, забрудненої поворотній воді, викидах в атмосферу;
Sо, mo, vо, aо - константи, відповідно позначають питому площу ландшафту, га, питомі запаси природної сировини, т, питома середньомісячний стік води, м3, питому масу приземного шару атмосферного повітря, т.
Уп.п.=(105/1000)1,5=0,15 га
Уе.з.=(115/1000)3,1=0,35 га
Уо.п.=(15/1000)1=0,01 т
Уз.в.=(1600/1000)1=1,6 м3
Уз.а.=(160/1000)1=0,16т
Для визначення значень зазначених констант вводиться поняття питомої одиниці ландшафту (УЕЛ), в якості якої приймається територія, описана на місцевості радіусом, рівним середній довжині дуги меридіана в одну хвилину, тобто междуна ¬ рідний морській милі, складовою 1852 м. Тоді площа УЕЛ буде дорівнювати 1077 га.
Для зручності розрахунків можна прийняти Sо = 1000 га і топографічно суміщати центр кола УЕЛ з геометричним центром території підприємства, екологічність якого оцінюється (якщо територія підприємства перевищує площу УЕЛ, окремо оцінюються ризики по цехах і структурним підрозділам , а потім вони підсумовуються). Решта константи по відношенню до УЕЛ можуть бути прийняті в умовних пропорціях, Виражаючого середньомісячні запаси на її території природної сировини, чистої води, чистого повітря. Звичайно приймається; mo = 1000 т; vo = 1000 м3; аo = 1000т.
Тоді формула (7) розрахунку екологічного ризику, з урахуванням формул (8-12) прийме вигляд:
Rе = 0,02 (αSn+ βSe + γMo+ δVв + σA0), % (13)
Rе = 0,02(1,5*105+3,1*115+1*15+1*1600+1*160)=17,47%
Значення змінних величин, що входять у формулу (13) визначають розрахунками за техніко-економічними показниками виробництва на стадії проектування або інструментальними вимірами відповідних параметрів в умовах дії підприємства. Так, площа ландшафтних-пошкоджень на територіях, що належать підприємству або орендованих ім. визначається сумою:
Sп = Sк + Sс + S3 + Sт + Sn . (14)
де Sк - площі кар'єрів, шахт, свердловин, та інших місць разруше ¬ ня поверхневого шару землі;
Sс-площі місць складування сировини і матеріалів;
S3 - площі місць поховання і складування відходів;
Sт -площі транспорнтних та інженерних комунікацій;
Sn - Площі невикористовуваних або наведених в непридатність землі.
Sп=0,3+0,9+0,7+1=2,9 га
Аналогічним чином визначаються площі територій, схильних енергетичного забруднення підвищеними рівнями шуму, інфразвуку, електромагнітними та іншими випромінювання , вихідними від підприємства, екологічність якого оцінюється.
Середньомісячна кількість неутилізованих відходів виробництва визначається з матеріального технологічному балансу:
Мо= Мв-Мгп-Мпп (15)
де Мв -розрахунку на місячну програму випуску продукції;
Ме-кількість вихідної сировини, основних і допоміжних матеріалів, введених у виробництво, т;
Мг.п-сумарна маса готової продукції, т;
Мп.п -маса побічних утилізованих продуктів, т.
Мо=160+120+25=305 т/рік
Середньомісячний скидання забрудненої води, а також кількість шкідливих викидів в атмосферу визначається також по технологічним балансам виробництва або інструментальними замірами. Так звані залпові скиди теж визначаються розрахунками або інструментально.
Кореляційні коефіцієнти визначаються за наступною схемою:
- α <1, якщо глибина пошкодження ландшафту не перевищує 1 м, а при більшій глибині α = 1 +0,1 за кожний наступний метр глибини пошкодження;
- β <1, якщо енергетичне забруднення середовища не перевищує граничнодопустимий рівень (ГДР), а у випадках перевищення β = 1 +0,1 за кожен 1% перевищення ГДР;
γ,δ,σ рівні 2. якщо забруднюючі речовини відносяться до першому класу небезпеки; 1,5 - до другого; 1,0 - до третього і 0,5 - до четвертого класу небезпеки
Значення екологічного ризику, що визначаються за формулою (13), можуть змінюватися від 0 до 100% і більше. У табл.2 представ ¬ лени варіанти ранжирування підприємств за величиною екологічного ризику.
Таблиця 2 Екологічна характеристика виробництва
Клас екологічного ризику
|
Екологічна характеристика виробництва |
Величина екологічного ризику |
5 |
Безпечне |
1 |
4 |
Відносно безпечне |
1-5 |
3 |
Небезпечне |
5-25 |
2 |
Особливо небезпечне |
25-50 |
1 |
Надзвичайно небезпечно |
50 |