
- •Розділ 1. Проектування системи водопостачання
- •1.1. Визначення розрахункових витрат води
- •Визначення добових витрат води
- •1.2. Визначення об’єму водонапірного баку і режиму роботи насосів свердловин
- •1.3. Розрахунок водопровідної мережі
- •Гідравлічний розрахунок трубопроводів
- •1.4. Визначення зниження рівнів підземних вод і потрібної кількості свердловин
- •1.5. Розрахунок водоприймальної частини колодязя
- •1.6. Підбір регулюючого водопідйомного обладнання
- •Розділ 2. Особливості проектування водовідвідних мереж
- •2.1. Розрахунок самоплавних трубопроводів
- •2.1.1. Визначення діаметрів труб
- •2.1.2. Глибина закладання трубопроводів
- •3.1.2. Глибина закладання трубопроводів
- •2.2. Визначення кількості насосних станцій і відстані між ними
- •2.3.Проектування насосних станцій і напірного трубопроводу
- •Визначення годинних величин припливу
- •Розділ 3. Очищення природних та стічних вод способом адсорбції
- •Розділ 4. Теплопостачання
- •4.1. Планування житлового масиву і загальних розмірів будинків
- •4.2. Визначення витрат тепла
- •Розрахунок тепловитрат по стінам з додатками на орієнтацію
- •Розрахунок теплових витрат крізь підвали та вікна
- •4.3. Розрахунок радіаторів
- •4.4. Гідравлічний розрахунок теплотраси
- •Список використаної літератури:
2.1.1. Визначення діаметрів труб
Спочатку знайдемо орієнтований діаметр труб за формулою:
,
де: Qс - секундна витрата води на кожній розрахунковій ділянці. м3/с;
Дворова:
м/с
Вулична:
м/с
де Qн і Qп - відповідно витрати стічних вод, що надходять з населеного пункту і промислових підприємств
т - рівень заповнення труб водою (0,85);
V0,2 - швидкість руху води в трубопроводі, яка в свою чергу знаходиться залежно від ухилу та рівня наповнення труби d=200мм.
рівень наповнення трубопроводу=0,85
ухил трубопроводу =0,012
Отже, V0,2 =1,24 м/с
Дворова:
dст
=150мм
Вулична:
dст
=150мм
Прийнявши стандартний діаметр dст трубопроводу, який наближений до d0 визначається поправочний коефіцієнт "К" на збільшення або зменшення швидкості в зв'язку із збільшенням або зменшенням dст в порівнянні з d = 200 мм.
К=0,75
Тоді розрахункова швидкість стічних вод в трубопроводі буде дорівнювати:
Vроз =V0,2×К
Дворова і вулична: Vроз =1,24×0,75=0,93 м/с
А розрахунковий діаметр буде дорівнювати:
Дворова:
d
=
150 мм
Вулична:
d
=
200 мм
2.1.2. Глибина закладання трубопроводів
3.1.2. Глибина закладання трубопроводів
Мінімальну глибину закладання труб має дворова мережа. Проектування починають від місця першого виводу стічних вод з найбільш віддаленого будинку кварталу.
Ця початкова глибина h поч знаходиться за формулою:
h поч =hпр – 0,3 м
де hпр - глибина промерзання ґрунту, м (1,5 м).
h поч =1,5– 0,3=1,2 м
Однак, тут потрібно виконати ще одні умови:
h поч = 0,7 +d,
де d- діаметр труби дворової мережі, м (d = 100... 150 мм).
h поч = 0,7 +0,15=0,85м
З двох отриманих величин h поч приймають максимальну. Отже, h поч =1,2 м.
Глибину дворової мережі в місці приєднання її до вуличної мережі (hк) знаходять так:
hк = h поч + lдв iдв
де lдв та iдв — відповідно довжина і ухил дворової мережі.
За відсутності плану населеного пункту дворову мережу слід прийняти довжиною 100…200 м, діаметром 100…150 мм і ухилом 0,005.
hк =1,2 + 150×0,005=1,95 м
Так як з'єднання дворової і вуличних мереж здійснюється по верху труб, то початкова глибина вуличної мережі буде дорівнювати:
Hпоч =hк +D-d
де D - діаметр труби вуличної мережі, м.
Початкова глибина вуличної мережі Hпоч =1,95+0,2 – 0,15 = 2 м.
Максимальна глибина закладання труб – 4,5 м, ухил – 0,012.
2.2. Визначення кількості насосних станцій і відстані між ними
В залежності від ухилів трубопроводів і землі по трасі їх прокладання, початкової і кінцевої глибин визначається кількість і місця розташування насосних станцій на каналізаційних колекторах.
Орієнтовано відстань між фекальними насосними станціями можна визначити за формулою:
,
де Нmax - гранична глибина закладання труб, м; Іт і Із - відповідно ухили трубопроводу і землі.
Число станцій перекачки N, включаючи і насосну станцію, яка подає воду на очисні споруди, буде дорівнювати:
де В - відстань від початку вуличної мережі до очисних споруд (мал. 1).
станції
Отримана величина N округлюється до цілого в більшу сторону, а фактична відстань між станціями Zф буде дорівнювати: