4. Оцінка вартості машин і обладнання

Машини та обладнання – це матеріальні активи, інші, ніж нерухомість, які:

Машини та обладнання разом становлять загальний клас рухомих майнових активів. Машини та обладнання мають специфічні риси, які відрізняють їх від більшості типів нерухомого майна, та впливають як на підходи до оцінки, так і на викладення звітів про оцінку. Машини та обладнання, зазвичай, можна пересувати або переміщувати, а також вони зношуються набагато швидше, ніж нерухоме майно. Часто вартість помітно залежить від того, чи оцінюються машини та обладнання разом з іншими активами в рамках єдиної операційної одиниці, чи як індивідуальний об'єкт для продажу, а також чи розглядається він як такий, що знаходиться безпосередньо всередині, чи може бути переміщений.

• утримуються організацією для використання у виробництві або продажу товарів, або надання послуг, для надання в оренду іншим особам, або в адміністративних цілях; -

• як очікується, будуть використані протягом певного часу.

 

Категоріями машин та обладнання є:

• Установки Активи, що нерозривно пов'язані з іншими та можуть включати спеціалізовані будівлі, машини та обладнання.

• Машини Індивідуальні машини або сукупність машин. Машина - це апарат, що використовується для конкретного процесу у взаємозв'язку із функціонуван¬ням всього підприємства.

• Обладнання Інші активи, що використовуються як допо¬міжні в діяльності підприємства або суб'єкта господарювання.

 

Оцінка машин та обладнання може здійснюватися з використан¬ням будь-яких наступних підходів:

• підходу порівняння продажів;

• витратного підходу (залишкова вартість заміщення);

• доходного підходу.

 

Для великої кількості цілей, включаючи відповідність МСФЗ най¬більш прийнятною базою оцінки є ринкова вартість. Однак рин¬кова вартість просто має за умову, що передбачається обмін у правочині між незалежними, обізнаними та бажаючими сторонами, не кажучи нічого про те, як конкретний актив має бути виставлений на продаж, або про інші специфічні обставини, що можуть суттєво впливати на вартість. Тому при виконанні оцінки машин та облад¬нання Оцінювач повинен встановлювати додаткові прийнятні при¬пущення стосовно природи активу та цілі оцінки. Такі припущення можуть включати стан бізнесу, в якому в цей час використовуються машини та обладнання, або ступінь зв'язку індивідуальних об'єктів з іншими активами. Приклади припущень, що можуть бути прийнятні за різних обставин або для різних цілей оцінки включають:

 

• що машини та обладнання оцінюються як єдине ціле, без¬посередньо на визначеному місці, та як частина ді¬ючого підприємства.

• що машини та обладнання оцінюються безпосередньо на визначеному місці, але за припущенням, що бізнес закритий;

• що машини та обладнання оцінюються як індивідуальні об'єкти для їх переміщення з місць, що вони займають.

 

Для активів публічного сектору припущення еквівалентне при¬пущенню про діюче підприємство є таким, що активи публічного сектору будуть надалі використовуватися для виробництва відпо¬відних товарів або послуг для громади. Перелік припущень, наведений вище не є вичерпним. Завдяки розмаїттю конструкцій та здатності до переміщення більшості машин та обладнання, ринкова вартість потребує відповідних кваліфікованих припущень для опису стану та обставин, за яких актив пропонується на ринку. Такі припущення повинні бути об-говорені з клієнтом та наведені у звіті. Часто може виникати необ¬хідність викладати в звіті більше одного набору припущень, наприклад, для того, щоб ілюструвати вплив закриття бізнесу або припинення операцій на ринкову вартість активів у вигляді машин та обладнання, коли закриття або припинення ще не визначені.

Інші фактори, що можуть вплинути на ринкову вартість машин та обладнання включають:

• вартість монтажу та комісійні, якщо машини та обладнання оцінюються як встановлені;

• якщо вони оцінюються для переміщення, будь-які розрахунки витрат на списання, переміщення та, можливо, монтаж на ін¬шому місті, що супроводжують переміщення, із визначенням того, яка сторона несе ці витрати. Іноді ці витрати можуть бути суттєвими, тому Оцінювач має дійти згоди із клієнтом щодо відображення таких витрат та специфічних припущень, які по¬трібно зробити.