26. Особливості аналізу оптового товарообороту

Оптова торгівля товарами народного споживання - це форма організації товарного обігу, що забезпечує економічні зв'язки між підприємствами виробниками і роздрібною торгівлею. Вона покликана зблизити виробництво і споживання товарів як у часі, так і просторі. Як незалежний комерційний посередник, оптова ланка торгівлі відіграє важливу роль у забезпеченні збалансованості внутрішнього ринку країни.

Суб'єктами господарської діяльності в оптовій торгівлі товарами народного споживання є самостійні оптові підприємства (оптові бази, торгові будинки, оптові магазини, магазини-склади, дилерські фірми, дистрибютори, комерційно-посередницькі фірми). Оптову торгівлю товарами народного споживання здійснюють також окремі підприємства роздрібної торгівлі, промислові, транспортно-експедиційні підприємства та інші суб'єкти господарювання. Активно розвивається мережа оптових ринків і дрібнооптова торгівля, яку здійснюють середні й малі підприємства різних організаційно-правових форм.

Організаторами оптового обороту виступають товарні біржі, оптові аукціони, оптові ярмарки і виставки. В оптовій торгівлі діють також інформаційно-посередницькі структури, такі як агенти зі збуту, комісіонери, торгові агенти, оптовики-консигнанти, брокери й ін., які практично не здійснюють виробничих чи торговельних функцій, а лише надають клієнтам посередницькі послуги, за що отримують комісійні.

Основною ланкою оптової торгівлі є оптові бази з повним циклом обслуговування, що торгують товарами широкого або вузького асортименту. Головними функціями оптових баз є закупівлі і складування товарів, формування товарного асортименту, розбивка великих партій товарів на дрібні, їх збут, надання транспортно-експедиційних і посередницьких послуг клієнтам.

Основним показником, який характеризує обсяг діяльності оптового торговельного підприємства, є оптовий товарооборот. Однак в умовах ринкових перетворень і зростання конкуренції значна частина оптових баз з метою виживання створила свою роздрібну торговельну мережу. Тому серед показників діяльності таких підприємств, крім оптового товарообороту, є і показник роздрібного товарообороту власної мережі магазинів, а також сукупний (валовий) товарооборот. Останній розраховують як суму оптового й роздрібного товарообороту підприємства.

За визначенням Держкомстату України оптовий товарооборот - це перепродаж товарів без будь-яких змін (крім звичайних для торгівлі операцій) іншим підприємствам та організаціям (крім населення) для їх використання або наступного продажу як в Україні, так і на експорт. Звичайними для торгівлі операціями є фа-сування, сортування, пакування, розділення, перемішування і т.ін.

За напрямами реалізації розрізняють:

o оптовий продаж товарів підприємствам роздрібної торгівлі і ресторанного господарства, промисловим та іншим підприємствам;

o продаж іншим оптовим посередникам;

o продаж за межі держави (експортні операції).

Відпуск оптовою базою товарів у магазини власної роздрібної мережі до оптового продажу не належить. Обов'язковою ознакою оптової торговельної операції є наявність рахунку-фактури.

Залежно від організації товаропросування оптовий товарооборот поділяється на складський і транзитний. Останній здійснюється повз склади оптової бази. Водночас він передбачає обов'язкову участь оптового підприємства у розрахунках за товари.

Співвідношення складського і транзитного товарообороту на кожному підприємстві оптової торгівлі залежить від профілю його діяльності, асортименту товарів, стану матеріально-технічної бази та інших особливостей. Можливості використання транзитного обороту обмежуються нормами відвантаження і потребами в товарах у підприємств роздрібної торгівлі. На цю обставину необхідно зважати, оцінюючи участь транзитного обороту в оптовому товарообороті підприємства.

Методика аналізу оптового товарообороту має багато спільного з методикою аналізу роздрібного товарообороту. Однак підхід до оцінки окремих показників тут дещо інший. Особливості методики аналізу оптового товарообороту випливають із специфічних завдань оптової торгівлі товарами народного споживання, яка відіграє допоміжну роль відносно роздрібної торгівлі.

Перед економічним аналізом оптового товарообороту стоять такі основні завдання:

вивчення динаміки оптового товарообороту для виявлення тенденцій і закономірностей його зміни як за загальним обсягом, так і за формами руху товарів, напрямами їх збуту, покупцями;

оцінка відхилень товарообороту від індикативно-планових показників за загальним його обсягом, видами обороту, групами товарів та виявлення впливу факторів на ці відхилення;

вивчення надходження товарів від постачальників і його відповідності договірним умовам за кількістю, асортиментом, якістю і термінами постачання;

дослідження стану товарних запасів і їх відповідності потребам розвитку товарообороту;

оцінка виконання договірних зобов'язань з відвантаження товарів покупцям за кількістю, асортиментом і термінами відвантаження;

виявлення внутрішніх резервів вдосконалення роботи оптового торговельного підприємства й збільшення обсягу товарообороту.

Для аналізу оптового товарообороту використовують планову документацію, статистичну, фінансову і оперативну звітність, дані поточного бухгалтерського обліку (синтетичного і аналітичного обліку руху товарів на складах), дані оперативного обліку виконання договорів на постачання товарів, матеріали вибіркових обстежень та ін.