26. Аналіз впливу динаміки цін і тарифів на витрати обігу торговельних підприємств

Зміна цін і тарифів пов'язана з факторами зовнішнього середо-вища функціонування підприємств торгівлі. Тому для правильної оцінки виконання планових завдань і динаміки витрат обігу їх вплив на зміну рівня цього показника має бути виключений. Це до-сягається шляхом перерахунку витрат обігу звітного періоду, в якому відбулися ці зміни, у ціни і тарифи базисного періоду.

Методика визначення рівня витрат обігу у незмінних цінах і та-рифах повинна враховувати характер впливу цих факторів.

Чим вищі ціни на товари, за інших рівних умов, тим нижчий рівень витрат обігу. Однак зміна цін на товари також одночасно впливає на суму деяких елементів статей витрат обігу, які визначаються від обсягу роздрібного товарообороту, ви-ходячи із установлених нормативних показників цих витрат (оплата праці продавців за розцінками, витрати на збір виручки та ін.).У зв’язку із збільшенням роздрібних цін на реалізовані товари сума цих витрат зростає, а із зменшенням — знижується. При цьому рі-вень витрат обігу залишається незмінним.

Що стосується динаміки тарифів, ставок, норм нарахувань, цін на елементи матеріальних витрат, то це єдина група зовнішніх фак-торів, яка має на витрати обігу тільки безпосередній вплив. Однак варто зазначити, що величина цього впливу на окремі статті витрат різна. Це зумовлено різною присутністю в їх складі тих складників витрат обігу, на які змінювалися тарифи і ціни у звітному періоді.

26. Аналіз валового прибутку від реалізації товарів ( реалізованих торговельних націнок) підприємства роздрібної торгівлі

Основним джерелом відшкодування витрат та формування прибутку торговельного підприємства є торгові націнки, отримані від реалізації товарів. За своєю економічною природою торгові націнки являють собою ціну послуг торговельного підприємства. Вони стають реальним торговельним доходом тільки після реалізації товарів, а до цього є тільки потенційним (можливим) доходом.

Сукупний дохід торговельного підприємства у загальноекономічному аспекті складається з товарообороту (доходу від реалізації товарів), інших доходів від звичайної діяльності і надзвичайних подій. Однак основна частина обсягу товарообороту формується за рахунок купівельної вартості реалізованих товарів, яка фактично не є доходом торговельного підприємства. Не є доходами і такі складники товарообороту як ПДВ, акцизний збір та інші вирахування з доходу (виручки від реалізації товарів). У зв'язку з цим у процесі управління доходами на рівні підприємства виникає необхідність виокремлення показника частини товарообороту, що являє собою суму реалізованих торгових націнок, яка традиційно називається валовим доходом торговельного підприємства. Він перевищує валовий прибуток від основної діяльності торговельного підприємства на величину транспортно-заготівельних витрат, внесених у собівартість реалізованих товарів.

Однак з появою податкового обліку, в якому фігурують валові доходи і валові витрати підприємства, доцільніше суми реалізованих торгових націнок називати не валовим, а торговельним доходом. Такий термін більше відповідає суті цього характерного для торгівлі показника діяльності, а його впровадження усуне непотрібне дублювання назв різних за змістом економічних показників.

Торговельний дохід займає найбільшу частку в загальній сукупності доходів - нетто, отриманих підприємствами торгівлі від звичайної діяльності та надзвичайних подій. Тому аналіз фінансових результатів у торгівлі починають з оцінки виконання плану і динаміки торговельного доходу.

Зовнішні фактори здебільшого визначають як нижню, так і верхню межі формування торгової націнки підприємств роздрібної торгівлі. Нижня межа торгової націнки визначається цінами пропозиції виробників і оптових посередників, а верхня - цінами попиту роздрібних покупців. Внутрішні фактори і передусім якість торговельних послуг можуть до певної міри впливати на коливання верхньої межі торгової націнки. Цим фактично обмежуються можливості маневру цінової політики роздрібних торговельних підприємств.

Аналіз торговельного доходу проводять у сумі і відсотках до товарообороту: у роздрібній торгівлі до всього роздрібного товарообороту, враховуючи дрібний опт, а в оптовій - до оптового обороту. Об'єктом аналізу також може бути рівень торгової націнки у відсотках до ціни закупівлі товарів, який ще називають торговою маржою.

Крім доходів від основної діяльності, торговельні підприємства можуть отримувати доходи від інших видів діяльності: виробничої, посередницької, інвестиційно-кредитної, від реалізації майнових прав та ін. Ці доходи аналізують у поєднанні з витратами на їх отримання. Такий аналіз доцільно проводити, вивчаючи результати інших видів діяльності та їх вплив на формування чистого прибутку (збитку) торговельного підприємства.