5. Зміст і завдання ретроспективного економічного аналізу діяльності підприємств

За часом проведення аналізу він поділяється на попередній (перспективний) і наступний (ретроспективний, підсумковий). Попередній аналіз передує господарським операціям, прийняттю управлінських рішень. Він призначений для розгляду економічних явищ і процесів з позиції їх майбутнього  розвитку. На підставі даних цього аналізу розробляють науково обґрунтовані плани соціально-економічного і технічного розвитку підприємства, приймають оптимальні управлінські рішення. Наступний (ретроспективний) аналіз проводиться після закінчення відповідного звітного періоду, одержання результатів господарювання (продукції, прибутків тощо). Він дозволяє глибоко і всебічно вивчати вплив окремих факторів на зміну аналізованих показників, однак це робиться вже після закінчення виробничого процесу за певний період часу. Наступний (ретроспективний) аналіз, у свою чергу, поділяється на оперативний і поточний (періодичний). Оперативний аналіз проводиться безпосередньо у процесі виробництва для швидкої об'єктивної оцінки одержаних результатів господарювання і дає змогу щодекадно, щотижня, а в разі потреби і щоденно підбивати підсумки роботи. За підсумками цього аналізу приймають відповідні оперативні управлінські рішення. Поточний (періодичний) аналіз призначений для всебічного вивчення господарської діяльності підприємства на основі підсумкових даних за відповідні календарні періоди (рік, півріччя, квартал, місяць) наростаючими підсумками. Поточний (ретроспективний) аналіз є базисом для попереднього (перспективного).

6. Аналіз як метод пізнання. Поняття економічного аналізу діяльності підприємств

Аналіз — це мислене розчленування предмета (явища, процесу), властивості предмета або відношення між предметами на частини. Процедура аналізу є органічною складовою будь-якого наукового дослідження. Вона, як правило, становить початкову стадію вивчення об'єкта, на якій дослідник переходить від нерозчленованого опису цього об'єкта до виявлення його структури, складових, а також властивостей.

Економічний аналіз дає змогу вчасно виявляти і припиняти розкрадання усіх форм власності, посадові та господарські злочини.

Економічний аналіз — це системне дослідження еконо­мічних показників, що характеризують різноманітні сторо­ни господарювання з метою виявлення економічних невід­повідностей, які відбивають деструктивні відхилення в діяльності підприємства.

У широкому розумінні економічний аналіз — це процес вивчення системи показників, що характеризують госпо­дарську діяльність підприємств, організацій, установ для внутрішніх і зовнішніх користувачів з метою прийняття ними рішень.

7. Спосіб ланцюгових підстановок і можливості його використання в економічному факторному аналізі

Спосіб ланцюгових підстановок має як переваги, так і недоліки. Переваги: універсальність застосування (для всіх типів моделей), простота використання. Недоліки: залежно від обраного порядку заміни факторів результати факторного розкладання мають різні значення.

Спосіб абсолютних різниць є спрощеним варіантом способу ланцюгових підстановок. Він використовується для розрахунку впливу факторів на приріст результативного показника в тих моделях, де результативний показник представлений у вигляді добутку факторів  У=х1*х2   або в змішаних моделях типу У=(х1-х2)*х3 і У=х1*(х2–х3). Якщо результативний показник розраховується як частка від ділення факторів або представлений залежністю факторів, то доцільно використовувати тільки спосіб ланцюгових підстановок, як найуніверсальніший.

Хоч можливість використання способу абсолютних різниць є обмеженою, завдяки його зручності він набув широкого застосування в економічному аналізі. Особливо ефективно використовується цей спосіб у тому разі, коли вихідні дані вже містять абсолютні відхилення за факторними показниками.

Застосовуючи цей спосіб, потрібно:

Щоб розрахувати вплив першого фактора (кількісного) на результативний показник, необхідно абсолютний приріст цього фактора помножити на базисний рівень другого фактора (і всіх інших, що їх включає модель).

Вплив другого фактора на результативний показник розраховується множенням фактичного значення першого фактора на абсолютний приріст другого фактора (тобто, того фактора вплив якого вивчається), а якщо в моделі є інші фактори  - то на базисне значення тих факторів, вплив яких ще не вивчався.

Вплив третього (і всіх наступних) визначається як добуток фактичного значення першого та другого факторів на абсолютний приріст досліджуваного третього фактора.

Іншими словами, застосовуючи цей спосіб, величину впливу факторів розраховують множенням абсолютного приросту значення досліджуваного фактора на базовий рівень факторів, які стоять справа від нього, і на поточний (фактичний) рівень факторів, розташованих зліва від нього в моделі.

За допомогою цього способу отримують ті самі результати, що й за допомогою ланцюгової підстановки.

Спосіб відносних різниць  застосовується для мультиплікативних моделей та у моделях змішаного типу У= Х1*(Х2-Х3).

Цей спосіб значно простіший за спосіб ланцюгових підстановок, що за певних умов робить його досить ефективним. Цей спосіб відрізняється від попередніх тим, що розрахунки впливу факторів на досліджуваний показник проводяться виходячи з відносних показників їх зміни, що виражені у % або коефіцієнтах.

При застосуванні цього способу необхідно:

розрахувати темп зростання;

визначаємо відносний приріст факторних показників;

визначаємо вплив кожного окремого фактора, для цього відносний приріст факторних показників множимо на базову величину результативного показника і результат ділимо на 100.

Результати підрахунків такі самі, як і за використання попередніх способів. Незначні відхилення можуть бути зумовлені неточністю підрахунків відносних відхилень, що виражаються в коефіцієнтах або у процентах.

Спосіб відносних різниць зручно використовувати  коли потрібно розрахувати вплив великої кількості факторів (5-10).

На відміну від попередніх способів значно скорочується кількість розрахунків.