3. Предмет економічного аналізу діяльності підприємств як галузі економічних знань

Економічний аналіз - самостійна галузь наукових знань, що має свій предмет і об'єкти дослідження, цільову спрямованість, метод і методику, способи та прийоми для вивчення того суттєвого в предметі й об'єктах, що цікавить науку економічний аналіз та її користувачів. 

Виявлення тією чи іншою наукою будь-якої специфічної та вагомої сторони в об'єктах дослідження дозволяє виділити її як самостійну галузь знань і встановити її предмет.  Визначення предмету науки - одна з важливих методологічних проблем. В економічному аналізі це питання розглядається вже декілька десятиліть.  У спеціальній літературі надаються різноманітні формулювання предмету економічного аналізу. Науковці та практики, по-різному оцінюючи місце і роль економічного аналізу, розходяться у своїх поглядах на його предмет, виділяючи ті чи інші ознаки аналізу як науки.  Всі визначення предмету економічного аналізу, які найбільш часто зустрічаються в літературі, можна розподілити на певні групи. Під предметом розуміється:  господарська діяльність підприємств;  господарські процеси та явища;  деталізований склад об'єктів;  інформаційний потік;  причинно-наслідкові зв'язки економічних процесів.  У перших трьох спостерігається ідентифікація предмету економічного аналізу з його об'єктами. Вказані визначення не містять те специфічне, що дозволяє відрізнити економічний аналіз від інших наук. З мстою обмеження об'єкта дослідження у деяких визначеннях предмету вказується мета економічного аналізу: оцінка досягнутих результатів і виявлення резервів підвищення ефективності діяльності підприємства. Враховуючи цільову орієнтацію економічного аналізу, його предмет не можна пов'язувати з об'єктом і станом інформаційної визначеності, оскільки показники (параметри) економічної системи - це не зміст аналізу, а тільки форма, через яку пізнається ця система.  Предмет науки показує, що вивчає дана наука. Отже, предметом економічного аналізу є причинно-наслідкові зв'язки економічних процесів діяльності підприємств. Тільки розкривши причинно-наслідкові зв'язки різних сторін діяльності, можна досить швидко визначити як зміняться основні результати господарської діяльності за рахунок того чи іншого фактору, провести обгрунтування будь-якого управлінського рішення, розрахувати як зміниться сума прибутку, беззбитковий обсяг продажу, запас фінансової стійкості, собівартість одиниці продукції за умов зміни виробничої ситуації. 

4. Види взаємозв’язків в економічному аналізі та методи їх вивчення

Розрізняють два типи зв’язків — функціональні та стохастичні. У разі

функціонального зв’язку кожному значенню фактора х відповідає одне або

кілька чітко визначених значень у. Такою, наприклад, є залежність

довжини ртутного стовпчика від температури навколишнього середовища.

Знаючи х, можна в кожному окремому випадку точно визначити результат у.

Скажімо, при проведенні валютних операцій для переведення суми в

національній валюті С в еквівалентну їй суму в іноземній валюті S

використовують валютний курс L:

S = C : L і навпаки C = S · L.

соціально-економічних науках до функціонального типу належать зв’язки

між показниками — адитивні (a + b + c) або мультиплікативні (a = bc,

c = a/b), а також залежність середніх величин від структури сукупності

На відміну від функціональних, стохастичні зв’язки неоднозначні.

Наприклад, залежність захворюваності населення від екологічного стану

довкілля. На забруднених радіонуклідами територіях, як і на інших, стан

здоров’я мешканців коливається від «тяжко хворого» до «практично

здорового». Проте в середньому в таких регіонах порівняно з екологічно

чистими захворюваність значно вища.

Стохастичні зв’язки виявляються як узгодженість варіації двох чи більше

ознак. У ланці зв’язку «х ( у» кожному значенню ознаки х відповідає

певна множина значень ознаки у, які утворюють так званий умовний

розподіл. Стохастичний зв’язок, відбиваючи множинність причин і

наслідків, виявляється в зміні умовних розподілів , то такий зв’язок називають кореляційним. Отже, кореляційний зв’язок є

різновидом стохастичного і виявляється зміною середніх умовних

розподілів.