2.7. Вплив гірничих розробок на рослинний та тваринний світ

Вплив підприємств гірничодобувного комплексу на рослинний і тваринний світ.

Під час роботи відбувається погіршення геологічних, гірничотехнічних умов розробки родовищ корисних копалин, зменшення вмісту корисних компонентів в рудах, збільшенням об’єму пустих порід співвідносно до одиниці добутої руди.

При розвідці родовищ підземними гірничими виробками рельєф поверхні порушується внаслідок просідання цих виробок і розміщення на поверхні відвалів. Таким чином знищуються рослини на таких територіях та скорочуються площі поширення рослинності. Бурові і геофізичні партії прокладають тисячі транспортних доріг, бульдозери, всюдиходи, трактори і автомобілі знищують при цьому рослинність.

Особливо руйнують незайману поверхню перевезення бурових вишок в нерозібраному вигляді з одного майданчика на інший. При цьому від трьох до дванадцяти потужних тракторів переміщуються широким фронтом, важкі сталеві канати і сама бурова вишка “переорює ” поверхню землі, здираючи весь рослинний шар на своєму шляху. Відомо, що 15 км такого “шляху” створює мертву ділянку площею 10 га, на якій знищена рослинність, з’явились рухомі піски, зародились кочівні ліси. Самі ділянки для розвідувального буріння невеликі, але в процесі пересування бурових установок і виконання геологорозвідувальних робіт вони збільшуються за рахунок вирубки чагарників, дерев. Знищення трав’яного покриття, забруднення поверхні глиною, шламом, мастильними і іншими матеріалами. Площі відвалів в кілька разів перебільшують площі кар’єрів. Глибинні, як правило, токсичні шари з’являються на поверхні. Вони заростають лісом і травою, але після дощів вода з відвалів отруює ріки і ґрунт. І як наслідок - загибель риб, кормових мікроорганізмів, втрата нерестилищ, а забруднення ґрунтів призводить до того, що шкідливі речовини потраплять в рослини. При бурхливому розвитку гірничої промисловості інтенсивний антропогенний тиск на природну рослинність спричинив розвиток незворотних сукцесій (це послідовна зміна біоценозів на одній і тій же території в результаті впливу природних факторів або людини) у процесі яких відчутно скоротилися або майже виснажилися природні запаси багатьох видів рослин.

Негативно впливає аа якість лісів і всю рослинність забруднення діоксидами сірки і оксидами азоту, які поєднуючись з парами води, утворюють сірчану і азотну кислоти, що випадають на поверхню кислотними дощами. Кислотний дощ, потрапляючи на листя, перешкоджає нормальному диханню дерева, чим порушується процес фотосинтезу, а у внутрішніх хімічних реакціях в дереві відбуваються зміни, які призводять до передчасного його старіння.

Під впливом пилу, диму та інших забруднювачів у рослин закупорюються продихи і порушуються різні ланки складних біохімічних процесів, що негативно впливає не тільки на фотосинтез, а й взагалі на газообмін – зменшується інтенсивність поглинання вуглекислоти при фотосинтезі, а дихання навпаки проходить інтенсивно з великою втратою накопичених енергетичних речовин. Тому у рослин створюється менше біомаси.

Під час розробки родовищ корисних копалин виникає потреба в осушенні родовищ. Після відкачування води з водоносного горизонту запаси підземних вод скорочуються , а стан і якість поверхневих вод суттєво погіршується. І як наслідок на значній площі територій родовища та на прилеглих територіях формується депресійна воронка. Зменшення запасів води призводить до зникнення рослин, що ростуть на прилеглих територіях. При спрацюванні динамічних запасів підземних вод виникає небезпека забруднення прісної води мінералізованими водами і це негативно впливає на рослини.

Скидання у поверхневі водотоки задренованих підземних вод призводить до хімічного та радіоактивного забруднення вод, що негативно позначається на рослинності. Внаслідок функціонування кар’єрів цілі райони лишаються можливості користуватись криничною та артезіанською водою, ліси не отримують потрібної кількості вологи, рослинність осушується. Основні фактори, що загрожують тваринам при розвитку підприємств гірничо-видобувного комплексу: руйнування місць існування, вплив інтродукованих видів, втрата, скорочення або погіршення кормової бази.

Зміна видового різноманіття,територіального розміщення і характеру трофічних відносин.

Порушення та деградація місць перебування спричиняє найбільш негативний вплив на всі групи тварин. Для тварин, що пристосувалися до певних умов протягом тисячоліть різкі їх зміни виявляються несприятливими і вони або повністю зникають, або ж стають рідкісними. Щоб зникли тварини не потрібне їх повне знищення, достатньо порушити структуру популяції. Існує норма чисельності кожного виду, нижче якої він не може існувати.

Причиною вимирання місцевих видів може бути інтродукція – переселення окремих видів у місцевість, де вони раніше не жили. Також на тварин впливає шум гірничих підприємств і радіоактивність корисних копалин.

Частина родовищ корисних копалин постає у вигляді розсипів, які розробляються дренажним, гідравлічним, бульдозерно-скреперним і іншими способами. При цих способах в найбільшій формі проявляється забруднення річок каламутними водами, риба зникає з них і значні площі водойм виключаються із системи нерестилищ. Загублені площі відновлюються під нерест приблизно через 10-15 років після припинення розробок, але оскільки розсипні родовища розробляються протягом 30-50 років, площі забрудненого водозбору не використовуються для відтворення рибних запасів 50-75 років.

Будь-яке угруповання можна представити у вигляді кормової мережі, яка являє собою схему всіх трофічних зв’язків між видами, що входять до складу цього угруповання. Кормова мережа звичайно складається із декількох ланцюгів живлення, кожний з яких є окремим її каналом. На початку кожного трофічного ланцюга знаходяться рослини, на другому рівні ланцюга - рослиноїдні тварини і на третьому рівні – хижаки. Випадання хоча б одного рівня ланцюга призводить до руйнування всього трофічного ланцюга. Тобто якщо в результаті розробки родовищ корисних копалин знищується рослинність, то наслідком цього є зникнення рослиноїдних тварин і в подальшому зникнення хижих тварин. Теж саме відбувається, коли випадає інший рівень ланцюга.

Порушення призводять до загибелі або дегр адації рослинного покриву, погіршення якості і зміни структури або взагалі втрати грунтово-рослинного шару. Видобування відкритим способом великої кількості корисних копалин і супутнє йому виймання розкривних і вміщуючих порід зі складуванням їх у відвали призводять до корінних змін ландшафту земної поверхні.

Основні засади охорони флори та фауни при веденні відкритих гірничих розробок

При відкритих гірничих роботах необхідно керуватися такими правилами:

1. Виділяючи земельні ділянки для кар’єрів, обмежують площу земель, придатних для використання в сільському господарстві, вкритих луками або лісом. Землі, які виділяються, оцінюються за спеціальною методикою і підприємство виплачує відповідну компенсацію. Родючий ґрунтовий шар знімається окремо від інших порід і використовується для рекультивації.

2.   Складування відкритих порід виконується так, щоб створювалися сприятливі умови для наступного висадження рослинності. По верху відвалів укладають породи і грунти, на яких можна відтворити рослинний покрив. Ґрунтовий шар, знятий з розроблених площ, розміщується на поверхні відвалів. Необхідна найповніша і найшвидша рекультивація земельних ділянок для попередження ерозії грунтів;

3. Корисні копалини, які розробляють, вилучають із надр з мінімальними втратами. Ретельно розглядають можливість використання відкритих порід для задоволення потреб інших галузей сільського господарства (наприклад, для виробництва будівельних матеріалів). Здійснення таких заходів означає реалізацію ідеї про комплексне використання мінеральних ресурсів при розробці родовищ корисних копалин;

Критерії якості стічних промислових вод

Стан ґрунтових і підземних вод, параметри ДВ визначаються гідрогеологічною службою підприємства шляхом режимних гідро спостережливих свердловин. За даними замірів рівнів підземних вод спостерігається динаміка формування ДВ або ж, навпаки, підвищення рівня ГВ та прогнозуються зміни дебетів існуючих водозаборів в районі родовища. Зміна мінералізації (хімізм) підземних вод визначається шляхом відбору дренованих вод та води з гідро спостережливих свердловин. Одержані дані аналізуються і документуються у вигляді планів гідроізогіпс та гідроізопьєз для кожного водоносного горизонту, що фіксує положення ДВ по відношенню до гірничої виробки, таблиць зміни хімічного складу (мінералізації) підземних вод, таблиць і графіків, які ілюструють динаміку об’ємів дренування.

Контроль якості поверхневих вод та ефективність роботи очисних споруд здійснюється санітарно-промисловою лабораторією підприємства, задачі і зобов’язання якої регламентуються Положенням про санітарні лабораторії промислових підприємств. Вони ведуть спостереження за кількістю та якістю води, що надходить на очисні споруди, за технічною і гігієнічною ефективністю роботи очисних споруд, а також за станом і якістю води водойм та водотоків в місцях скидання стічних вод і в пунктах водоспоживання.

Для визначення умов випуску виробничих стічних вод у поверхневі водотоки і водойми приймається наступне співвідношення:

а_р Q_р K_р + Q_ст K_ст ≤ а_р Q_р K_гдк + Q_ст K_гдк, тобто

Сумарне забруднення, яке ми отримуємо шляхом додавання всіх об’ємів забруднення, що містяться у воді водного об’єкту до випуску стічних вод і в стічних водах, не повинно перевищувати його вмісту (вмісту всіх об’ємів забруднення) у всьому об’ємі води, яка проходить через контрольний гідрологічний створ (тобто не перевищує норм ГДК).

а_р – коефіцієнт змішування, який показує яка частина води водного об’єкту приймає участь в процесі розбавлення стічних вод (а_р = 1, якщо вода водотоку приймає участь в процесі розбавлення стічних вод - перевищена норма ГДК, а_р < 1, якщо стічні води очищені.

Q_р – найменші витрати води водотоку самого маловодного місяця року з 95% забезпеченістю стоку, м³/с

K_р - концентрація забруднюючих речовин у водотоці вище місця випуску стічних вод (фонова концентрація), мг/ м³

Q_ст - витрати стічних вод, які випускаються у водойми, м³/с

K_ст - максимально допустима концентрація забруднюючих речовин в стічних водах, при якій не спостерігається порушення вимог щодо якості води в КГС, мг/ м³

K_гдк, - ГДК забруднюючих речовин у воді водотоку після змішування зі стічними водами.

Кількість води, яка надходить на очисні споруди і скидається у водотоки і водойми повинна вимірюватися водомірами, що реєструють витрату води за добу. Для контролю якості очисних стоків та їх подальшого впливу на поверхневі води обирають разові проби води у лотках з відведення і підведення води. Періодичність відбору проб та список показників, за яким аналізуються ці проби, погоджуються з місцевими санітарними органами та органами водного надзору.

Основні вимоги до складу і властивостей промислових стічних вод

Стічні води не повинні:

- містити горючі домішки і розчинені газоподібні речовини, здатні утворювати вибухонебезпечні суміші;

- містити речовини, які здатні захаращувати труби, колодязі, решітки або відкладатися на їх поверхнях (сміття, ґрунт, абразивні порошки та інші грубодисперсні зависі, гіпс, вапно, пісок, металеву та пластмасову стружку, жири, смоли, мазут, пивну дробину, хлібні дріжджі та інше);

- містити тільки неорганічні речовини або речовини, які не піддаються біологічному розкладу;

- містити речовини, для яких не встановлено граничнодопустимих концентрацій (далі - ГДК) для води водойм або токсичних речовин, що перешкоджають біологічній очистці стічних вод, а також речовин, для визначення яких не розроблено методи аналітичного контролю;

- містити небезпечні бактеріальні, вірусні, токсичні та радіоактивні забруднення;

- містити біологічно жорсткі синтетичні поверхнево-активні речовини (далі - СПАР), які важко руйнуються;

- мати температуру вище 40° C;

- мати pH нижче 6,5 або вище 9,0;

- мати хімічне споживання кисню (далі - ХСК) вище біологічного споживання кисню за 5 діб (далі - БСК5) більше ніж у 2,5 раза;

- мати БСК, яке перевищує вказане в проекті очисних споруд каналізації даного населеного пункту;

- містити забруднюючі речовини з перевищенням допустимих концентрацій