Підсумок

Узагальнюючий результат проведеного дослідження дає підстави для таких висновків.

Грунтуючись на науково-практичних дослідженнях вчених та аналізі літературних даних, видно, що, тільки знаючи типологію особистості спортсмена, його індивідуальні особливості, можна найбільш повно розвинути і ефективно використовувати його можливості розвитку. Риси особистості, як і типологічні особливості, чинять певний вплив на вибір виду спортивної діяльності. Вибір індивідуального чи командного виду спортивної діяльності відбувається у відповідності з індивідуально-психологічними особливостями людини. Успішніть спортивної діяльності в значній мірі обумовлена тим, наскільки обраний індивідом вид спорту відповідає його нахилам, інтересам, здібностям та психофізіологічній структурі особистості.

При орієнтації та відборі індивідуальних та командних видів спорту важливо враховувати, що в одних видах спорту, які пред’являють специфічні і високі вимоги до нейродинаміки людини, так само як і у всіх видах «великого» спорту, властивості темпераменту є здібностями до спортивної діяльності, оскільки вони є необхідною умовою успіху; в інших видах спорту, так само як у масовому спорті взагалі, властивості темпераменту не є здібностями до спортивної діяльності, оскільки тут не пред’являється ні специфічних, ні високих вимог до нейродинаміки людини, і тому властивості темпераменту не визначають успішності діяльності. Вдале поєднання темпераменту, мотивів і характеру, сприяє розвитку здібностей, ефективної їх реалізації.

Емпіричне дослідження в даній роботі, метою якого було вивчити особистісні особливості дітей, що займаються різними видами спорту, було проведено в два етапи з використанням психодіагностичного методу (тест на виявлення особистісних особливостей Кеттелла (форма С - 105) і опитувальник для вимірювання мотивації МУН А. Реана). Результати тестування були перевірені за допомогою методу математичної статистики (t - критерію Стьюдента) для отримання більш достовірних результатів.

Результати дослідження показали, що 55% дітей, які займаються індивідуальною спортивною діяльністю (тейквандо) можна умовно назвати «індивідуалістами», у них переважають такі мотиви, як самоствердження, самовираження, їм достатньо важко працювати в групі, вони відрізняються підвищеною тривожністю і т. д . За опитувальником МУН А. Реана для вимірювання мотивації були отримані наступні результати: 17 школярів набрали бали в межах від 14 до 20, що говорить про те, що у них діагностується мотивація успіху і 3 дитини отримали бали в кількості 8 - 9, - певне тяжіння до мотивації боязні невдачі. 0% дітей, що займаються командним видом спорту (футболом), можна умовно назвати «колективістами», оскільки у них переважають громадські мотиви, вони товариські, доброзичливі і т. д. Після вимірювання мотивації за допомогою опитувальника МУН А. Реана у вибірці дітей були отримані наступні результати: 15 школярів отримали від 8 до 13 балів, - говорить про те, що мотиваційний полюс у них яскраво не виражений і 5 дітей набрали від 14 до 20 балів - мотивація успіху.

Слід зазначити, що оскільки успішність спортивної діяльності в значній мірі обумовлена тим, наскільки обраний дитиною вид спорту відповідає її нахилам, інтересам, мотивам, здібностям і психофізіологічній структурі особистості, необхідно дуже уважно спостерігати за дітьми і в одній і в іншій експериментальній групах. Діти могли отримати такі результати тестування у зв’язку з перехідним віком, коли зростає невпевненість у собі, тривожність, агресія і т.д. Необхідно досить точно визначити, чи є отримані в даному тестуванні результати постійними.