2.Головні промислово-генетичні родовища ісландського шпату,флюориту і кварцу.

Кварц – SiO2 – один з найпоширеніших, як і слюда, мінерал земної кори, але прозорі його бездефектні кристали в природі поодинокі.

Генетичні типи промислових родовищ пєзокварцу

1.Пегматитові родовища(гранітні пегматити) – представлені мало глибинними, сингенетичними, метасоматично заміщеними пегматитами камерного типу з чітко розвиненим кварцовим ядром в центрі.Це зональні повно диференційовані тіла, які просторово і генетично пов’язані з спорідненими, багатими F гранітними інтрузивами. Вони поширені в зоні їх ендоконтакту у вигляді грубо ізометричних тіл.

Скупчення пєзооптичних тіл приурочені до пустот(занориші,камери) пегматитових тіл , які є найбільш пізньою п’ятою текстурною зоною росту кристалів(другова зона перекристалізації) і знаходиться зовні кварцового ядра поблизу блокової зони.

Мусковіту тут дуже мало або його немає,відсутні також ореоли Li,Nb,Ta,Sn,W, Mo.

Ці камери містять добре утворені кристали раухтопазу, моріону, оптичного флюориту, топазу, берилу(аквамарин,смарагд, геліодор), турмаліну, які облямовуються в слюдисто каолінову масу, розміри камер різні і залежить від ступеня диференціації пегматиту(0,1-50м3).

Це складні зональні кварц мікроклінові ,бідні мусковітом і рідкісними металами пегматити,які формувалися в умовах спокійного термічного режиму і відкритої пегматитовоутворюючої системи за участю газових розчинів при сприятливій геохімічній спеціалізації інтрузивних тіл;вони пройшли 2 етами з процесом метасоматозу за Заварницьким;за Власовим повнодиференційоні.

Родовища комплексні на пєзооптичну сировину(флюорит і кварц),дорогоцінне каміння.

Вага окремих кристалів може досягати декілька десятків та конвенційні кристали до 500-1000кг, але кристали п’єзокварцу в пегматитах часто мають дефекти,є оптично зональними,переповнені газово-рідинними включеннями, характерні дофінейські двійники,тому цей генетичний тип має підпорядковане значення, низьку якість кристалів і незначний масштаб.

Епігенетичні пегматити, які представлені плито і жилоподібними тілами екзоконтактових частин гранітного інтрузивну, можуть містити невеликі гнізда з кристалами кварцу,але вони дуже дефектні,тому в промисловості не використовуються.

Родовища: Володарсько-Волинська група: Вишняківське,Дастинське, Рихтенське, Волинське – і межах Коростенського гранітного масиву, Волинський Блок,УЩ.

Актас,Кент,Каїб,Актайляу – Центральний Казахстан

Майдантак – Пд.Тянь-Шань,Узбекистан.

шт.Мінасжерайс, Гойя – Бразилія

Мусо Бланко – Колумбія

о.Мадагаскар

2.Гідротермальні родовища помірних глибин(формація кришталеносносних кварцових жил) – є основним джерелом пєзооптичного кварцу. Кришталеносними називають жили,які містять гнізда і пустоти(погреби) з кристалами гірського кришталю

Ці родовища утворюються при циркуляції гідротермальних розчинів в інтервалі 350-700°С по зонах розломів в верхніх горизонтах земної кори на глибинах 1,5- 3 км – помірні глибини.

Родовища безрудні і просторово роз’єднані з рудоносними жилами. Вони пов’язані з гранітним інтрузивом просторово,енергетично, а не речовинно.Це так звані латераль-секреційні родовища в яких розчини мають поверхневе походження при циркуляції вони нагрівалися під дією теплового поля інтрузивну і перетворювалися в середні високотемпературні системи, аналогічні до гідротермальних розчинів глибинного походження.Важливою особливістю їх утворення є тісний речовинний зв'язок і взаємодія гідротерм, з яких вони вилучали певні компоненти , тому більшість таких родовищ тяжіє до багатих кремнеземом вмісних порід.

Варіанти вилуговування:

1.Повне запозичення всіх компонентів з утворенням кришталеносних кварцових жил – найбільше промислове значення.

2.Часткове запозичення компонентів з утворенням мінералізованих тріщин .

Їхна загальні спільні риси:

1.Просторово-генетичний зв'язок з кислими інтрузивами де вони сформувалися за рахунок теплового поля і поширені в зоні їх екзоконтакту у вмісних породах.

2.Чіткий тектонічний контроль розломами, зонами інтенсивного дроблення і тріщинуватості різного порядку з групуванням в окремі жильні поля і зони довжиною декілька км з десятками і сотнями жил.

3.Чіткий літологічний контроль вмісними породами, які багаті на SiO2 (кварцити,аркозові пісковики,Q-сирецитові,Q-хлорит-серицитові,сланці, гнейси, граніти).

4. Характерна форма тіл, це прості лінзоподібні жили, довжиною до15-20 м і потужністю 5-10 м, а також складні системи розгалужених і пучки переплетених жил довжиною до 500 м потужністю 10-15м.

5.поширення жильних тіл вхрест простягання шаруватості і сланцюватості вмісних порід, тобто там де розчини могли циркулювати.

6.Інтенсивні гідротермальні зміни вмісних порід: серицитизація, хлоритизація, каолінітизація, карбонатизація.

7.Типовий мінеральний склад – це мономінеральні кварцові жили, рідше калі шпатові або карбонат кальцієві, з кристалами в пустотах гірського кришталю, раухтопазу,моріону,цитрину,аметисту великих розмірів і вагою десятки і сотні кг. Супутниками кварцу в пустотах є продукти гідротермальної переробки вмісних порід – серицит, хлорит, гідрослюда, каолініт, рідше альбіт і карбонати.

Акцесорні:рутил,гематит,турмалін,адуляр,сфен,актиноліт,епідот,цеоліти.

Загальні відмінності кришталеносних жил і мінералізованих тріщин:

-полягають в особливій геоструктур ній ситуації і ………джерела; мінералізовані тріщини просторово відособлені від кришталеносних жил і часто тяжіють до лежачого зальбанду, до кварцових порфірів, …………..

або лежать на їхньому продовженні за простяганням і падінням….(малюнок)

Мінералізовані тріщини містять значну кількість твердих включень, часто інтенсивного забарвлення і непридатні для вироблення пєзооптичних виробів.

У формуванні кришталеносниз жил виділяють 2 послідовні стадії діяльності гідротермальних розчинів:

1.Допродуктивна стадія жильного кварцу – в якому з дуже концентрованих гідротермальних розчинів по мірі зниження температури виникали кварцеві жили з жильним,молочно білим,часто середньо крупнозернистим кварцом.

2.Продуктивна – в яку утворилися криштальні пустоти і відбувалася кристалізація гірського кришталю при Т 200-270?С. Ці пустоти утворилися при розчиненні тіла кварцової жили, в цю стадію розчини були агресивними лужними, активно взаємодіяли з вмісними породами з яких вони вилуговував кремнезем для вільного росту в пустотах гірського кришталю.

Запаси родовищ значні, але розміри менші, десятки, сотні кг.

Родовища: Приполярно-Уральська група: Пелітічей, Піраміда, Додог, Пуйва – Полярний Урал.

Астафьєвське,Ларенське,Теренсайське, Киштимське – Пд.Урал

Центрально-Алданська група:

Хрустальне,5 пальців,Холодне,Кільрчі, Барсукчі, Таборне, Перекатне, Лукінда -

Алданський щит.

Гудджевас,Подуді,Барнавадж – Памір.

Саресай,Надербай – Центральний Казахстан.

Пскем-Пд.Тянь-Шань,Узбекистан.

шт.Гояс,Байя,Мінас-Жерайс,р-ща Кристаліна,Алігре,Мімоза,Онка,Фаценда-Паку,Ітапорс – Бразилія.

Мананара - о.Мадагаскар

3.Розсипні родовища – вони утворилися за рахунок фізичного і хімічного звітрювання пегматитів і кришталеносних кварцевих жил в зонах з розвинутою корою звітрювання – це зони з гумідним, вологим, тропічним і помірно континентальним кліматом.

Промисловими є елювіальні і делювіальні речовини, рідше алювіальні в зв’язку з значною кількістю кварцу при руйнуванні, відбувається природнє збагачення розчинів, оскільки відколювались тріщинуваті і неоднорідні уламки при механічному перенесенні, а моноблоки кришталю зберігались, тому вони високоякісні.

Родовища:Україна,Пд.Урал,Бразилія,Китай,о.Мадагаскар.

Ісланський шпат – це прозора відміна кристалів кальциту CaCO3.