Економічний аналіз

5. Аналіз ритмічності виробництва продукції.

Ритмічний випуск продукції – це виробництво згідно з плановим графіком. Планові графіки ритмічності складають незалежно від особливостей технологічного процесу. Так, у масовому виробництві ритмічність аналізують за добовим, годинним графіком. Якщо технологічний процес тривалий, ритмічність аналізу по 5-ти та 10-тиденному графіку. Аналіз ритмічності також здійснюють по місяцях кварталу та кварталах року.

Основні показники ритмічності такі:

1)коефіцієнт ритмічності;

2)коефіцієнт аритмічності.

Коефіцієнт ритмічності характеризує питому вагу продукції, що виробляється згідно з плановим графіком. Він визначається як відношення фактичного випуску продукції, що не перевищує планового завдання, до випуску продукції за плановим графіком.

Коефіцієнт аритмічності характеризує частку продукції, випущеної в результаті порушення графіка ритмічності. Він розраховується як одиниця мінус коефіцієнт ритмічності.

6. Аналіз фонду оплати праці.

Завданнями аналізу фонду оплати праці (ФОП) є визначення правильності витрачання коштів на оплату праці, виявлення впливу факторів, встановлення правильності співвідношення темпів зростання продуктивності праці й середньої заробітної плати. При аналізі ФОП необхідно дослідити зміну показника в динаміці та рівень виконання плану, визначити фактори, що спричинили його зміну. При вивченні структури ФОП слід приділити увагу питомій вазі окремих елементів у загальній сумі та дослідити їхню зміну в динаміці й оцінити виконання завдання. При визначенні рейтингової оцінки підприємства важливо дослідити співвідношення трудових показників і середньої заробітної плати по підприємству з відповідними показниками підприємств галузі, а середню заробітну плату по підприємству порівняти також з прожитковим мінімумом, мінімальною заробітною платою та іншими показниками, що діють на момент дослідження. При проведенні факторного аналізу ФОП оцінюється вплив на його абсолютне відхилення таких показників-факторів, як чисельність і середня заробітна плата, та виявляються причини виявлених відхилень

7. Аналіз використання матеріалів у виробництві.

Аналіз ефективності використання матеріалів здійснюється за допомогою системи загальних та індивідуальних показників .

Основні показники ефективності використання матеріальних ресурсів наступні:

- матеріаловіддача, яка розраховується як відношення вартості товарної продукції до суми матеріальних витрат і характеризує вихід продукції з кожної гривні витрачених матеріальних ресурсів;

- матеріаломісткість продукції (розраховується як відношення суми всіх матеріальних витрат до вартості товарної продукції).

- рівень використання матеріальних ресурсів за структурою випуску продукції (розраховується як відношення суми матеріальних витрат до собівартості продукції і характеризує питому вазу матеріальних витрат у собівартості продукції).

- коефіцієнт споживання матеріалів (розраховується як відношення фактичних матеріальних витрат до планових, перерахованих на фактичний обсяг випуску та асортимент продукції, і характеризує рівень ефективності фактичного витрачання матеріальних ресурсів.  

- часткові показники матеріаломісткості - металомісткість, паливомісткість, сировинномісткість, енергомісткість, питома матеріаломісткість - характеризують рівень використання окремих груп чи видів матеріальних ресурсів.  

Аналіз цих показників необхідно здійснюється в такій послідовності :

1) вивчається динаміка показників;

2) визначається сума економії матеріалів внаслідок зниження матеріаломісткості або сума перевитрат в результаті підвищення матеріаломісткості.

3) розраховується вплив зміни ефективності використання матеріалів на обсяг продукції;

4) визначаються резерви підвищення ефективності використання матеріалів і резерви можливого збільшення обсягу продукції, внаслідок більш ефективного використання матеріалів.

Якщо матеріаломісткість продукції знижується, а матеріаловіддача  

зростає, то це свідчить про підвищення ефективності використання матеріалів..

Внаслідок зниження матеріаломісткості матеріальні витрати зменшуються. Підвищення матеріаломісткості призводить до перевитрат матеріалів. Величина економії (перевитрат) матеріалів, в наслідок зміни матеріаломісткості визначається як добуток приросту матеріаломісткості і фактичного обсягу продукції.

Економія матеріалів свідчить про можливий додатковий випуск продукції. Перевитрати говорять про відповідні втрати продукції.  

Для визначення впливу ефективності використання матеріальних ресурсів на зміну обсягу випуску необхідно приріст матеріаловіддачі помножити на фактичні матеріальні витрати.