Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1-31 возр психология.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
537.66 Кб
Скачать

8Особливості міжособистісних стосунків і спілкуваннямолодших школярів

Особливостями молодших школярівможна вважати високий рівень значущості для них ігри і навчання ; вколективі слабо виражене поділ відносин на ділові і міжособистісні, високий авторитет учителя як носія колективних норм і цінностей. Впочаткових класах відбувається багато конфліктів, які виникають найчастіше нагрунті порушення дисциплінарних вимог до ігор. Вони зазвичай відкриті длядорослих, і дорослі можуть втручатися в них.

Емоційно-смисловийдомінантою спілкування дитячого типу є зміст основних сфержиттєдіяльності молодших школярів, якими є пізнання , діяльність і гра. Домінанта визначає зміст і характер спілкування молодшихшколярів з усіма категоріями партнерів.

У старших групах дитячого садкаміж дітьми існує вже досить складна система спілкування. Але в першомунавчальному півріччі в класі відбувається своєрідне згортання спілкування попорівнянні зі старшою групою дитячого садка. Це пояснюється появою новоговиду діяльності - навчання, переходом дитини в нову соціальну ситуацію. Ціобставини вимагають певного періоду адаптації дитини, одним заспектів якої є поступове освоєння нових соціальних

відносин уумовах нового колективу. Дитині необхідно зрозуміти і засвоїти норми новогодля нього виду спілкування - спілкування в процесі навчальної діяльності, яківідрізняються від норм спілкування, освоєних ними в дитячому садку. Крім того, відбуваєтьсявельми істотна зміна складу оточуючих його людей, що вимагає віддитини певних (і у багатьох дітей досить чималих) зусиль для того, щобвизначити своє ставлення до людей і встановити з ними контакти.

Потреба в емоційномуконтакті реалізується школярами в сферах відносин з дорослими, зіоднолітками, рідше з хлопцями старшого чи молодшого віку.

З дорослими учні 1-3класів спілкуються переважно в сім'ї (з батьками, родичами) і вшколі (з учителем, провідним клас). Інтенсивність спілкування з дорослими у дітейцього віку різна в залежності від змісту та форм організаціїжиттєдіяльності, стилю спілкування дорослих з дітьми, ініціативності дорослих. Вмолодшому шкільному віці, на відміну від подальших віків, змістспілкування з дорослими охоплює всі сфери життєдіяльності.

Можна виділити кількааспектів спілкування молодших школярів з дорослими:

в процесі навчальної роботи вшколі і вдома;

інформування дорослих про своїхсправах і справах у школі;

запитував інформації удорослих з конкретних питань;

запитував у дорослих оцінкисвоєї поведінки і почутої інформації про себе та своїх однолітках.

Змісту спілкування з дорослимив сім'ї визначається також побутом сім'ї та організацією вільного часуїї членів. Спілкування з дорослими виникає і в ситуаціях вирішення конфліктівз однолітками чи зі старшими хлопцями, в цьому випадку до дорослих вдаютьсяяк до арбітрів або захисникам. Ініціаторами спілкування з дорослими найчастішебувають дівчинки.

Спілкування з дорослими надаєвеликий вплив на те, як складається спілкування дітей з однолітками. Благополуччяв спілкуванні з дорослими створює сприятливу емоційну базу, впевненістьдитини в успіху спілкування з однолітками. Як свідчать дані відомогоукраїнського педагога А.В. Киричука, оцінка дорослими тих чи інших ровесниківнадає прямий вплив на бажання дитини спілкуватися з тим чи іншим товаришем (цевплив стає менш ефективним по відношенню до хлопчиків раніше, ніж додівчаткам).

Контакти дітей один з однимвиникають переважно з наступних причин:

попередній досвід спілкування;

просторова близькість (місцепроживання, сусідство в класі);

спільна діяльність та ігри.

Молодші школярі вступають успілкування тоді, коли для цього є конкретні предметно-практичніпідстави, які обумовлюють зміст їх спілкування, його тривалість,інтенсивність і стійкість. Вікові відмінності всередині дитячого типу спілкуваннявиявляються в тому, що в 1, частково в 2 класі зміст спілкуваннявизначається головним чином навчальною діяльністю і грою, а під 2-3 класах вньому в досить великій мірі присутній громадська діяльність. З другогопівріччя 2 класу починає знижуватися роль навчальної діяльності як змістовногопідстави спілкування. Розширюється тематика розмови дітей один з одним, головнимчином в них обговорюються: навчальна робота, ігри (в тому числі іграшки, наявнів будинку), кінофільми, телепередачі, колекції, домашні тварини, відносиниміж дітьми і сімейні події (переважно в дівчаток). Всі ці темирозкриваються в розмовах дітей суто подієво.

Словник молодших школярівдосить багатий. Однак уміння вести діалог розвинене у них дуже слабо,типовим для них є тільки інформаційний діалог. Це особливо ясновидно, коли в спілкуванні молодших школярів з'являється діалог дискусійного типу.

За ступенем емоційноїзалученості можна виділити товариське і приятельські спілкування. Першез них властиво майже всім молодшим школярам і реалізується в рамкахкласного колективу і в процесі тієї життєдіяльності, яка організуєтьсявчителем або виникає спонтанно в середовищі самих дітей. Приятельські спілкування (якесамими дітьми, а слідом за ними часто й дорослими називається дружбою) реалізуєтьсяголовним чином в процесі ігор і пов'язано в основному зі спілкуванням осіб однієї статі.Але до 8% хлопчиків і 11% дівчаток реалізують його періодично в спілкуванні зоднолітками протилежної статі. Приятельські спілкування протікає як уорганізованої життєдіяльності класного колективу, так і поза нею.

Спілкування однолітків різних статейв молодшому шкільному віці має деяку специфіку. У цілому спілкування міжхлопчиками і дівчатками в 1-3 класах неінтенсивно, протікає головним чином усферах життєдіяльності, організованих учителем, і в іграх у дворі за місцемпроживання хлопців. Серед молодших школярів виділяється група хлопчиків ідівчаток, спілкування між якими набагато інтенсивніше. При цьому явно виділяютьсядва типи подібного спілкування. Перший - це спілкування між собою хлопчиків ідівчаток, які знаходяться в несприятливому становищі в системі спілкуванняоднолітків своєї статі і для яких спілкування з однолітками протилежноїстаті є компенсацією цього неблагополуччя. Цей тип спілкування за своїми змістовнимпоказниками і ступеня емоційної залученості в нього школярів аналогічнотовариського чи приятельські спілкуванню з однолітками своєї статі.

У другому типі спілкування міжхлопчиками і дівчатками беруть участь як хлопці, займають несприятливеположення в системі спілкування однолітків своєї статі, так і займаютьзадовольняє їх положення в цій системі. Це спілкування найчастіше будується наоснові наслідування зразкам, запозиченим у старших хлопців: прогулянки удвох,відвідування один одного вдома, спільні перегляди кіно, елементи залицяння і т.д.У змісті розмов звертають на себе увагу розповіді один одному про своїрідних, знайомих сім'ї, про своїх товаришів і подруг.

Структура кола спілкування молодшихшколярів вельми нестійка і рухлива. У більшості хлопців виникаютьситуативні контакти з однолітками з приводу конкретних занять, утворюютьсяширокі ситуативні ігрові спільності і більш стабільні приятельські групи. Кількіснийсклад приятельських груп невеликий: від 2-3 чоловік у першому до 4-5 чоловік...

втретьому класі. Персональний склад цих груп вельми рухливий, але до третьогокласу явно спостерігається зростання стійкості уподобань. Але при всійнестійкості спілкування, що виникло в початкових класах, триває іноді наВпродовж 10-20 і більше років.

За вибором простору спілкуваннямолодші школярі підрозділяються на 2 групи:

орієнтованих на спілкування вдомаі в школі;

орієнтованих на спілкування навулиці.

У школярів першої груписпілкування відбувається в школі, квартирі, у дворі. У школярів другої групи впростір спілкування входять також прилеглі двори і вулиці. Для них характернийбільш широке коло спілкування. Вони більше орієнтовані на спілкування в процесірухливих ігор і різних заходів (походів кіно, парк і т.д.), меншеспілкуються з дорослими, саме для них характерно спілкування з хлопцями різноговіку.

Для дітей, орієнтованих наспілкування вдома і в школі, властиве прагнення до усамітнення, найчастішепов'язане з яким-небудь предметним заняттям. Вони читають, малюють, випилюють,випалюють, ліплять з пластиліну і т.д. У самоті молодші школярі фантазуютьі спілкуються з вигаданими партнерами. Це дає їм можливість компенсувативідсутність приятелів чи якихось можливостей, привабливих для них абонаявних у товаришів.

Вправи на розвиток умінь спілкування в молодшихшколярів

Тренінги.

Для розвитку вмінь спілкуватися умолодших школярів рекомендуються наступні тренінги.

Об'єкт уваги.

Кожній дитині пропонуєтьсявибрати собі об'єкт уваги, спостерігати за яким потрібно непомітно. Спостерігаєповинен запам'ятати:

настрій свого об'єкта;

послідовність дійоб'єкта;

вгадати, за ким спостерігає об'єкт.Простежити, як він робить це і маскує стеження.

На спостереження дається 5 хвилин. Дітирозходяться по кімнаті, їм надається повна свобода дій.

Після цього ді

ти сідають у коло.Розповідають про свої враження: хто помітив спостерігають, відтворюютьдії свого об'єкта і т.д.

В результаті даного тренінгурозвивається увага, можна простежити переваги дітей при виборі партнера вспілкуванні (вибере об'єктом того, хто цікавий) і т.д.

Вибери партнера

Дітям пропонується вибрати собіпартнера і дати йому зрозуміти, що вибрали саме його, але так, щоб більше процьому ніхто не здогадався. Розмова рекомендується будувати за допомогою очей. Дітишукають очі іншого, вчаться спілкуватися за допомогою очей. Причому переважно нерухом очей, а зміною їх вираження. Діти вчаться передавати інформацію здопомогою цих прийомів невербального спілкування. Після діти діляться своїмивраженнями і переживаннями.

Формування навичокневербального спілкування.

Груповий розповідь

Всі сидять у колі. Коженвимовляє від однієї до п'яти фраз, щоб вийшов інтригуючий розповідь. Вигадуєтьсяказка. Якщо вправа вдається, то половина групи складає розповідь, а іншаполовина програє його, по ходу розігруючи дії розповіді в безсловеснихролях.

Вправа на згуртуванняколективу, розвиток уміння слухати інших, будувати свої дії вВідповідно до їх поведінкою.

Комплімент

Комплімент - це люб'язніприємні слова, похвала, утішний відгук, схвалення зовнішності, вчинків,характеру, дій. Добре ставлення до людини, бачення в ньому кращого. Дітямрекомендується робити не менше трьох компліментів в день і намагатися не упускатиз уваги ті компліменти, які вони отримують самі. Кращою відповіддю назроблений комплімент вважається вираження власних позитивних почуттів.

Вправа на розвиток такихякостей як доброзичливість, ввічливість, уважність; формуваннязначущості для дитини думки оточуючих і т.д.