47. Обставини, що встановлюються при досудовому розслідуванні кримінальних правопорушень, вчиненими неповнолітніми

Типові обставини, що підлягають з’ясуванню: час, місце, обстановка готування, вчинення та приховання злочину; знаряддя, засоби, послідовність виконання дій та заходів щодо потерпілого; особа потерпілого; особа злочинця, співучасників, роль кожного з них на стадії готування, вчинення та приховання злочину; мотиви та мета; обставини, які пом’якшують чи обтяжують кримінальну відповідальність; причини та умови, які сприяли вчиненню злочину. Крім того, слідчому необхідно з’ясувати вік неповнолітнього (число, місяць, рік народження); стан здоров’я та загального розвитку неповнолітнього, характеристику особи неповнолітнього; умови життя і виховання неповнолітнього; обставини, що негативно впливали на виховання неповнолітнього; наявність дорослих співучасників і інших осіб, які втягнули неповнолітнього у злочинну діяльність. За наявності даних про розумову відсталість неповнолітнього, що не пов’язана з душевним захворюванням, повинно бути з’ясовано, чи міг він повністю усвідомлювати значення своїх дій та якою мірою міг керувати ними. Нагадаймо, що в досудовому розслідуванні злочинів, учинених неповнолітніми особами, обов’язковою є участь захисника.

Згідно з нормами міжнародного права у справах, в яких у вчиненні лочину брав участь хоча б один неповнолітній, необхідно встановлювати додаткові дані.

Реалізація даного міжнародного принципу знаходить своє відображення у відповідній стороні кримінально-процесуального законодавства, при провадженні досудовогоого розслідування та судового розгляду у кримінальній справі щодо неповнолітнього, поряд з доведенням обставин встановлюються інші обставини.

До числа таких специфічних додаткових обставин належать такі:

1) вік неповнолітнього, число, місяць і рік народження;

2) умови життя та виховання неповнолітнього, рівень психологічного розвитку та інші особливості його особистості;

3) вплив на неповнолітнього старших за віком осіб;

4) за наявності даних, що свідчать про відставання в психологічному розвитку, не пов'язаному з психічним розладом, встановлюється також могли неповнолітні у даній мірою усвідомлювати фактичний характер і суспільну небезпеку своїх дій (бездіяльності) або регулювати ними.

Особливо важливе значення кримінально-процесуальний закон надає доведенню точного віку неповнолітнього.  Дані про календарний вік неповнолітніх необхідні для:

а) встановлення особистості і вирішення питання про притягнення його до кримінальної відповідальності 

б) визначення можливості вчинення конкретного діяння з урахуванням фізичного статусу неповнолітнього (наприклад, зробити реальний опір дорослому, зробити насильницький статевий акт і т. д.)

в) якнайшвидшого здійснення особливих правил і процедур судочинства у кримінальній справі;

г) урахування вікових і соціально-психологічних якостей особистості в ході виконання слідчих дій;

д) застосування кримінально-правових норм про терміни, види і межі покарання, пом'якшуючих та обтяжуючих обставин, а також примусових заходи виховного впливу та інших.

Джерелом відомостей про ці дані є свідоцтво про народження (метрика) або паспорт. Копія документа долучається до кримінальної справи тільки після того, як слідчий оглянув документ і переконався в його автентичності.