28) Криміналістична характеристика кримінальних правопорушень проти громадського порядку і моральності.

Криміналістична характеристика злочинів проти громадської безпеки описує ці вчинки як порушення правил поводження з джерелами підвищеної небезпеки - транспортними засобами, вогнепальною та холодною зброєю, вибуховими та радіоактивними речовинами, будівельними матеріалами. В кримінальному праві ці злочини ділять на три групи. Безпосередній предмет посягання першої групи становлять порушення правил виготовлення, зберігання та збуту зброї, боєприпасів і вибухових речовин, а для другої - правил руху, експлуатації, володіння та управління транспортом. Для третьої групи безпосереднім предметом посягання є спеціальні правила безпеки праці, наприклад, санітарії, будівельних та гірничих робіт, пожежної безпеки, вибухонебезпечних робіт, перевезення та зберігання вибухових речовин.

Спосіб вчинення майже всіх злочинів характеризується активними діями або бездією. Наприклад, активні дії осіб відображаються у викраденні, виготовленні зброї, вибухових речовин, неправильному управлінні транспортом та іншими механізмами, що призводить до порушення громадської безпеки. Угон транспортних засобів, порушення правил пожежної безпеки або зберігання радіоактивних речовин, також призводить до порушення громадської безпеки, до заподіяння шкоди людині та майну. «Слідова картина» для злочинів проти громадської безпеки характеризується як матеріальними, так і ідеальними слідами. Наприклад, при порушенні правил пожежної безпеки, при вчиненні дорожньо-транспортних злочинів на місці події можуть бути всі види слідів рук, ніг, протекторів шин, знаряддя злому, спопеління, обвуглення, мікрооб'єктів та слідів запаху. Бездія досить специфічно відображається в «слідовій картині». Наприклад, несвоєчасний ремонт будівельного крана призвів до обриву троса та падіння вантажу і, як наслідок, до людських жертв. Таким чином, «слідова картина» обумовлена способом та засобами вчинення злочину. Ідеальні відображення - сліди пам'яті існують у кожному злочині на наступних стадіях розслідування, а на першочерговому етапі їх може і не бути, оскільки окремі злочини здійснюються в умовах неочевидності, тобто без свідків.

Особу злочинця активної дії характеризують самовпевненість, нігілізм та неповага до норм громадської поведінки, злочинна зневажливість, схильність до бравади, вчинення правопорушень. Злочинцями можуть бути звичайні громадяни та посадові особи.

29) Особливості предмету доказування та обставини що підлягають встановленню при розслідуванні кримінальних правопорушень проти громадського порядку та моральності

Хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом (ст. 296 КК України), надто розповсюджений злочин, який вчинюється найчастіше під впливом алкогольного чи наркотичного сп’яніння, як правило, в громадських місця у відношенні випадкових осіб, що незнайомі чи малознайомі винуватому.

ОБСТАВИНИ, ЩО НЕОБХІДНО ВСТАНОВИТИ ПРИ РОЗСЛІДУВАННІ ХУЛІГАНСТВ

За суб’єктом злочину

Хто конкретно вчинив злочин (особа та вік хулігана

Вчинив він злочин один чи в групі, хто співучасники

Чи були винуваті раніше судимі за хуліганство

За суб’єктивною стороною

Винність обвинуваченого та його співучасників у вчиненні хуліганських дій

Мотиви та цілі злочину

За об’єктом злочину

Чи завдана матеріальна шкода, її розміри і кому вона нанесена

Чи спричинені потерпілим тілесні ушкодження, їх тяжкість

За об’єктивною стороною

Час і місце вчинення хуліганських дій

Що за дії вчинені конкретно винуватим, чи мають вони ознаки хуліганства, та які саме