59.Роль та значення системи громадського харчування в туризмі.

Харчування — природна потреба будь-якої людини Систему громадського харчування утворюють ресторани різного класу, бари, кафе та їдальні, пункти швидкого приготування їжі та самообслуговування.

Вид харчування завжди вказують у складі туристичних послуг: сніданок, напівпансіон, повний пансіон. Напівпансіон (дворазове харчування) передбачає сніданок і обід або вечерю. Пансіон — триразове харчування. Також визначають кількість, а деколи й калорійність харчування та види обслуговування. Кількість різноманітних сніданків залежить від традицій країни або регіону відвідання (європейський, континентальний, англійський, американський тощо). Важливим є і вид обслуговування гостей (шведський стіл тощо).

Взагалі прийнято, що турист зранку повинен обов'язково вживати легку їжу, тобто сніданок. Тому готелі здебільшого надають цю послугу. Це така невід'ємна частина гостинності, що часто входить до вартості розміщення.

їжа не просто є звичною потребою кожної людини, туристи розглядають її як розвагу і задоволення. їжа різних народів і навіть місцевостей часто дуже своєрідна, тому приваблива для туристів. Крім того, добре почастувати бажаного гостя — традиція майже всіх народів. Для багатьох туристів національна кухня є цікавим елементом програми туру.

Організація харчування має враховувати і медичні аспекти. Неправильне харчування, погано приготована (без дотримання технологій) їжа може призвести до отруєнь. До 60 відсотків туристів, відвідавши Єгипет та Індію, страждають на діарею. Потрібно враховувати і загальноприйняті обмеження в окремих

групах туристів за релігійними ознаками (не вживають свинини, дотримуються посту), особливі вимоги вегетаріанців, дитяче харчування. Ці особливості щодо харчування туристи мають вказати, купуючи тур.

60.Система державних органів управління туризмом в Україні.

Державні організації в системі управління туризмом в Україні представлені органами законодавчої та виконавчої влади. Законодавчу гілку влади у сфері туризму представляє Верховна Рада України, до повноважень якої належить - визначення основних напрямів державної політики в галузі туризму, правових засад регулювання відносин у галузі туризму, обсягу фінансового забезпечення туристичної галузі [1]. Управління туризмом в системі виконавчої влади здійснюється Міністерством культури і туризму та Міністерством освіти і науки, молоді та спорту. Управління та контроль за діяльністю суб'єктів туристичної діяльності здійснює Державна служба туризму та курортів України, яка є урядовим органом державного управління, що діє у складі Міністерства культури і туризму України і йому підпорядковується. При цьому система державного управління та регулювання туристичної сфери має свою специфіку, адже, слід відмітити, розвиток туристичної діяльності в Україні багато в чому детермінується природними та історико-культурними особливостями регіонів, тому в туристичній сфері особливо доцільним є управління на регіональному рівні. Так, головним способом впливу держави на туристично-рекреаційну діяльність є законодавчі та нормативно-правові акти, такі як Конституція України, Закон України "Про туризм", Закон України "Про внесення змін до закону "Про туризм", Закон України "Про курорти", Господарський кодекс України, Положення "Про Державну службу туризму та курортів України".